Сергій Чернов: Конституційна реформа має стати потужним стимулом для розвитку територій

26 лютого 2020, 17:05

Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов розмістив на офіційному сайті УАРОР інтерв’ю про пріоритетні питання, які має розв’язати внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування.

Зокрема, у ньому йдеться про те, що внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування має ознаменувати завершення першого етапу реформи та перехід до модернізованої системи територіального управління, яка відповідатиме вимогам та ідеям, закладеним у Європейській хартії місцевого самоврядування.

Рамкою у часі прийняття змін до Основного закону мали б стати чергові місцеві вибори 25 жовтня 2020 року. Детальніше йдеться у окремих розділах, що їх пропонуємо вашій увазі.

 

Конституція формує фундамент для територіального розвитку

Зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування мають закласти основу для становлення локальних та регіональних демократичних інституцій, сталого економічного  розвитку територій

На меті – створити необхідні умови для оптимального поєднання загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, забезпечити ефективне використання потенціалу територій. Запровадження такого підходу до адміністративно-територіального устрою забезпечить втілення принципу повсюдності та спроможності місцевого самоврядування.

Зокрема, пропонується, аби «систему адміністративно-територіального устрою України складали адміністративно-територіальні одиниці: муніципалітети, округи, області, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь.

Територія України поділена на муніципалітети. Муніципалітети складаються з одного або декількох населених пунктів (поселень) з прилеглою територією. Муніципалітет є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька муніципалітетів становлять округ».

Важливим кроком стане формування нової організаційної системи місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях, із наданням обласним та районним (окружним) радам повноважень утворювати власні виконавчі органи.

В Українській асоціації районних та обласних рад пропонують, щоб Основний Закон виніс на регіональний та субрегіональний рівні самоврядування комплекс важливих повноважень, які, на переконання експертів, саме цими представницькими органами влади виконуватимуться максимально ефективно.

Окружні, обласні ради муніципалітетів:

1) затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних округів та областей;

2) затверджують окружні і обласні бюджети, які формуються в тому числі з коштів державного бюджету;

3) забезпечують виконання спільних проєктів, із залученням коштів на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролюють їх виконання;

4) управляють та утримують спеціалізовані освітні та медичні заклади, об’єкти водного, лісового, сільського господарства, культури і туризму, фізичної культури, пам’яток архітектури місцевого значення, та інші об’єкти, які є спільною власністю муніципалітетів;

5) утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, які забезпечують спільні потреби жителів муніципалітетів, округів та областей, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю;

6) забезпечують будівництво і утримання доріг міжокружного, обласного сполучення та транспортної інфраструктури;

7) забезпечують взаємодію органів місцевого самоврядування з офісами префектів та територіальними органами центральних органів виконавчої влади в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;

8) вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

 

Баланс влади

Зміни до Конституції мають забезпечити баланс між представницькою та виконавчою гілками влади.

Необхідно вибудувати раціональний розподіл повноважень між рівнями – місцевий, субрегіональний та регіональний – влади, передовсім, органами місцевого самоврядування, на принципах субсидіарності.

Інститут Префектури необхідний в реаліях національного державного будівництва, але як такий, що не перешкоджає вільному розвитку місцевої демократії та не суперечить принципам Європейської хартії місцевого самоврядування.

Повноваження визначити якомога чітко й таким чином, щоб префект не став інструментом тиску на органи представницької влади. Право призупиняти рішення органів місцевого самоврядування має стосуватися лише виключних випадків, коли йдеться про загрозу національній безпеці або територіальній цілісності. Передбачити конституційні гарантії судового захисту прав місцевого самоврядування та відповідальність префектів за протиправні дії, що перешкоджатимуть діяльності місцевих рад та їхніх виконавчих органів.

Баланс між представницькою та виконавчою владою має визначатися рівним об’ємом функцій, прав та обов’язків, зафіксованих конституційно, тобто виписаних у Основному законі приблизно у рівному об’ємі та пропорційно. Коли у Конституції докладно виписується діяльність одного владного інституту, а регламентація діяльності іншого передається до компетенції спеціальних законів, виникає загроза зміцнення лише однієї гілки влади та відповідних посадових осіб.

 

Забезпечення повноважень належними ресурсами

Обов’язково мають бути збережені норми, що містилися у попередніх проєктах закону щодо конституційних змін, а саме:

«Держава забезпечує співмірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

міна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади».

 

Детальніше з висвітленими питаннями можна ознайомитися за посиланням: http://uaror.org.ua/?p=20705

 

 

 


Виконавчий апарат обласної ради