ТРИБУНА ДЕПУТАТА

Олександр Вельбівець: «Нам нічого ділити між гілками влади, окрім відповідальності перед земляками»

«Черкаський край», №32, 22 квітня 2016 року

Олександре Івановичу, ви на посаді голови обласної ради близько п'яти місяців. Як керівник уже зарекомендували себе. Чи можете сказати, що вже освоїлися?

Думаю, так. Держслужбовець я не перший рік, тож і роботу знаю, і проблеми в області мені добре відомі. Та й часу для розкачування не було – ситуація в країні й області вимагає швидких і рішучих дій. Озираючись у недалеке минуле, скажу, що вдалося найголовніше – це налагодити конструктивну співпрацю між депутатами, з облдержадміністрацією, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Власне, іншого бути не може, адже нам спільно доводиться вирішувати проблеми та турботи наших земляків. Головним було і залишається повернення довіри людей до влади. А довіру, як відомо, лише популізмом і гарячими промовами не відновити. Кожне слово чи обіцянку мають ілюструвати конкретні справи.

– Що обласна рада робить, щоб люди вірили владі?

– Головне для представницького органу (яким і є обласна рада) – відстоювання інтересів своїх громад. Щоб депутати мали більше можливостей для висловлення власних думок і позицій, були переглянуті й схвалені нові редакції Положення про постійні комісії, президію та регламент обласної ради. Тепер зокрема час звернень і заяв депутатів збільшено на одну годину й кожна депутатська фракція, група чи позафракційні депутати отримали рівні можливості для виступів. Крім того, що всі проекти, рішення, результати поіменного голосування депутатів публікуються на офіційному веб-сайті, в сесійній залі можна бачити на електронному табло підсумки голосування по фракціях.
Ці зміни та розуміння усіх депутатів, що від конструктивної роботи кожного залежить життя області, сприяють пошуку компромісу, ухваленню життєво важливих для області рішень. Переважна більшість депутатів розуміють, що потрібно діяти швидко, компетентно, відкинувши політичні й особисті амбіції.
Відзначу активність депутатів і в підготовці до пленарних засідань обласної ради. Це й робота у складі постійних комісій, президії, підготовка звернень і заяв, що охоплюють широке коло проблем жителів області тощо. Головні пріоритети роботи окреслені в «Стратегії регіонального розвитку Черкаської області на період до 2020 року», Програмі економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2016 рік та інших обласних програмах. Звісно, на перший план ми ставимо відродження економіки, але не забуваємо й про соціальні питання.

– Згадані вами програми потребують значних інвестицій. Чи передбачені вони прийнятим бюджетом області?

– І стратегія, і програма розвитку області включає в себе базові економічно й соціально перспективні заходи, що не можуть бути дешевими. Проекти готувались відповідно до вимог Державного фонду регіонального розвитку та будуть реалізовуватись на умовах співфінансування. Загалом же практика останніх років показує, що і держава, і грантодавці орієнтують нас на реалізацію проектів лише на умовах співфінансування. Частка може складати 10, 20, навіть до 50 відсотків. Але це необхідна умова. Перш за все це пов'язано з ціною питання, з іншого боку – спонукає до активності місцеві громади, заохочує людей діяти самостійно.

– Чи маєте конкретні приклади результатів такої роботи вже сьогодні?

– Звичайно. У нас є чіткий план дій, визначено джерела фінансування, залучаються можливості бюджетів усіх рівнів. Як приклад – завершення будівництва обласного перинатального центру. Об'єкт готовий до введення в експлуатацію, але залишається не «закритим» питання матеріально-технічного оснащення. Загалом необхідно близько 7 мільйонів гривень. Половину суми ми спрямували з обласного бюджету, а також звернулися до районів щодо надання відповідної субвенції. Беру участь у сесіях районних рад та переконую депутатів, що це справа спільна й потрібна для області загалом, а не лише Черкасам. Десять районів уже передбачили відповідні кошти в бюджетах.
Інші приклади. Відвідавши на початку року комунальний заклад «Черкаський обласний госпіталь ветеранів війни», дізнався про потреби і проблеми. Як результат – рішенням обласної ради госпіталю виділено 300 тисяч гривень на облаштування соляної кімнати й придбання апарата сухої аерозольної терапії та ще 140 тисяч – для проведення капітального ремонту даху одного з корпусів.
Після робочої поїздки в Городищенський район ініціював виділення майже 182 тисяч гривень на заміну вікон в обласному дитячому кардіо-ревматологічному санаторії «Городище» та передачу в користування автомобіля.
Нині на Черкащині успішно реалізується проект Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) та Європейського союзу (ЄС) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду, фаза III» на 2016-2018 роки». На попередній сесії затверджено цільову програму впровадження проекту, а на останній – передбачено з обласного бюджету більше 1,5 мільйона гривень на співфінансування схвалених проектів.
Серед пріоритетів залишається питання забезпечення військовослужбовців-учасників АТО та їхніх сімей. Зокрема депутатами ухвалені та діють: обласна цільова програма щодо медичного, соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки (перепідготовки) учасників АТО на 2015-2017 роки; програма забезпечення учасників АТО та членів їхніх сімей житлом у 2015-2020 роках, фінансуються заходи соціального спрямування обласної комплексної програми «Турбота».
Нам вдалося суттєво збільшити фонд надання матеріальної допомоги. Кожен депутат має близько 20 тисяч гривень (проти 13 минулого року) для надання фінансової допомоги громадянам. Крім того, із 68 до 100 тисяч зріс обсяг фінансування депутатами місцевих заходів і проектів (із них 50 тисяч гривень – видатки екологічного спрямування). Цей перелік можна продовжувати. Загалом намагаємось планувати масштабні, перспективні в подальшому проекти. А для їх реалізації – об'єднувати кошти всіх рівнів бюджетів, фондів і грантодавців.

– Ви багато буваєте в районах та й із власного досвіду добре знаєте життя на місцях. Але чи достатньо зараз у громад повноважень для ефективної роботи?

– Дійсно, на сьогодні важливо спрямувати всі процеси реформування в державі на розширення повноважень місцевих громад, створення умов для їх фінансової спроможності. Вже показала свій успіх розпочата фінансова децентралізація. Перебуваючи з робочими поїздками на місцях, дізнаюся, що в районних бюджетах фінансові залишки на сьогодні подекуди сягають 5-8 мільйонів гривень. Тоді як в обласному бюджеті маємо лише 20 мільйонів. А це свідчить про реальні можливості розвивати території, реалізовувати соціальні та інші програми.
Але слід розуміти, що ця система передбачає не стільки перерозподіл ресурсів на користь місцевих бюджетів, скільки створює умови та зацікавленість місцевого самоврядування у збільшенні власних надходжень. Тому важливо, щоб на місцях скористалися наданими їм можливостями і створювали в громадах якісні проекти, залучали до їх реалізації в тому числі й бізнес.
З іншого боку – наявна законодавча база, що не вирішує питання розподілу повноважень, інші проблеми об'єднаних громад. Особливо це стосується найважливішого ресурсу – землі. У громад, сільгоспвиробників і органів місцевого самоврядування накопичилося чимало питань до законодавців щодо земельних відносин, їхні пропозиції обласна рада безліч разів надсилала до вищого керівництва держави. Позбавлені права розпоряджатись землею, громади недоотримують коштів, не можуть вирішити питання забезпечення жителів законним правом на пай тощо. Часто це породжує конфліктні ситуації. Особливо гостро стоїть питання із забезпеченням землею військовослужбовців АТО, як пріоритетних категорій.
Переконаний, що ситуацію можливо вирішити, лише ухваливши закон щодо передачі усіх земель в управління сільським радам чи об'єднаним громадам та виробивши відповідні механізми дій, а ще – надати право місцевим органам управляти своєю землею в межах і поза межами населених пунктів, без участі чиновників Держгеокадастру.

– Ми багато чуємо про неготовність людей до створення громад. Чи є перспективи в реформи місцевого самоврядування, якщо громадяни не сприймають цих змін?

– Згоден, що дуже важливим є людський фактор. Переконаний – головне, щоб за будь-якими процесами, реформами і змінами на першому плані була людина та її інтереси. Найбільш гострими зараз залишаються проблеми фінансування із районних бюджетів, де створені територіальні громади; нерівні умови забезпечення навчальних закладів у містах і сільській місцевості.
Також слід змінити підходи до розподілу субвенції місцевим бюджетам на формування інфраструктури громад та затвердити штатні нормативи й умови оплати праці органів управління об'єднаних громад.
Звичайно, є проблеми й труднощі. Але ж усі ми ставимо собі за мету – змінити життя на краще і, попри все, долаючи перешкоди, маємо рухатися до цієї мети. Саме тому мені незрозуміла вичікувальна позиція окремих керівників громад. Даруйте, але ж це представники громади, та влада, на яку сьогодні люди сподіваються. І якщо ми називаємо себе державою, якщо ми боремося за свою державу, проливаючи кров на Сході України, – будьмо ж державниками й управлінцями, берімо на себе відповідальність за свої кроки.

– Яким ви бачите вирішення ситуації з об'єднанням громад?

– Щоб реалізувати закладений у законі принцип добровільності, потрібна всеохоплююча інформаційна кампанія, політична воля керівництва держави та підтримка процесу з боку місцевої влади. Крім того, на моє переконання, кожен із нас повинен не чекати, що прокинеться у новій, зміненій країні. Ми тут, на місцях, повинні відкинути власні амбіції та політичні інтереси. Наш обов'язок сьогодні – забути про перетягування повноважень і зайнятися вирішенням наших проблем спільно, поєднавши всі важелі впливу, що маємо. Адже нам просто нічого ділити між гілками влади, окрім відповідальності перед нашими земляками.
Ми бачимо, що окремі громади не чекають вказівок зверху і стають активними. Є люди, які горять своєю справою, постійно знаходять можливості для того, аби змінити щось на краще у своєму селі чи місті. Саме з них треба брати приклад. Саме в такого керівника завжди буде повага та підтримка людей.

– У своїх виступах та інтерв'ю ви наголошуєте, що одним із пріоритетних напрямків роботи обласної ради є збереження та підвищення ефективності використання майна обласної комунальної власності. Останнім часом ЗМІ друкували різні матеріали й позиції з цих питань. Хотілося б дізнатися про все, так би мовити, «від першої особи».

– Самостійність місцевого самоврядування безпосередньо залежить від наявності в комунальній власності майна, підприємств, організацій, установ, здатних виконувати соціально важливі функції та приносити доходи. Разом із першим заступником Валентином Тарасенком (який відповідає за ефективне використання майна й діяльність комунальних підприємств) продовжили здійснення аналізу діяльності суб'єктів господарювання та проведення інвентаризації об'єктів нерухомого майна (зокрема під час робочих поїздок у райони), вивчення доцільності їхньої роботи та прибутковості. Особливу увагу було приділено діяльності підприємств, що мають багаторічну заборгованість перед бюджетом чи працівниками.
Як відомо, кілька років тому проблемна ситуація склалася на КП «Облпаливо». Для виконання плану санації підприємства проведено конкурс на право оренди кількох паливних складів зазначеного підприємства. Надходження від оренди становитимуть більше 131 тисячі гривень на місяць. Далі планується провести ще один конкурс на право оренди двох паливних складів (надходження складуть близько 87 тисяч за місяць).
Загалом за період роботи нової каденції обласною радою надано дозволи на передачу в оренду майна за 58 заявами. Крім цього постійно проводився моніторинг ставок та розміру орендної плати. Як наслідок, за січень та лютий 2016 року до загального фонду обласного бюджету надійшло 298 тисяч гривень, що на 31% більше проти аналогічного періоду минулого року.
Вирішується питання облаштування приміщення їдальні, що перебуває на балансі КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності». На останній сесії заплановано на ремонт приміщення 290,2 тисячі гривень.
Стосовно КП «Фармація», для мене беззаперечним залишається пріоритет збереження цілісно-майнового комплексу комунального підприємства та, що найголовніше, – його соціальної функції. Прикро, що депутати попереднього скликання, які схвалили рішення про намір передати цілісний майновий комплекс КП «Фармація» та визначили процедуру пошуку потенційного інвестора, тепер, на жаль, демонструють непослідовність власної позиції і дій. Скажу більше: складається враження, що цих людей взагалі не цікавить підприємство як таке. Можливо, ними переслідуються меркантильні інтереси – усунення конкурентів та можливість «заробити», і зовсім не забезпечення хворих життєво важливими препаратами... Але остаточне рішення – за депутатами, їм і відповідати за нього.
На особливому контролі питання відновлення приміщення драмтеатру. На останній сесії обласної ради ми звернулися до бюджетного комітету ВРУ, міського голови Черкас і депутатів міськради щодо співфінансування ремонту (в сумі 142 та 20 мільйонів гривень відповідно). Шукаємо можливості залучення ресурсів місцевих бюджетів. Спільно з головою ОДА розглядаємо можливість спрямування наявного вільного залишку з обласного кошторису.

– Днями ви відсвяткували ювілей. Зроблені певні підсумки й намічені плани. Як ви оцінюєте свою роботу за цей час?

– Не буду себе оцінювати. Нехай це краще зроблять люди. Скажу одне: прикладаю максимум зусиль, аби моя робота була ефективною. Разом з тим, я реаліст і практик. Одним рішенням чи розпорядженням проблем, що накопичувалися роками, не вирішити. Окремі дії дадуть результат швидше, інші – дещо пізніше. Тому розумію, що необхідно зробити в десятки разів більше у порівнянні із започаткованими змінами.
Я дуже вдячний людям, які працюють зі мною поруч. Своїй родині й друзям – за підтримку і розуміння. Саме вони надихають мене, підвищують життєвий оптимізм і працездатність. Попереду у нас ще багато роботи: запровадження реформ в області, поліпшення соціально-економічної ситуації та рівня життя населення. Але чи найголовніше для всіх на разі: зрозуміти необхідність об'єднання зусиль заради впровадження змін, адже без цього ніяк. Ми маємо усвідомити, що нашу країну можемо побудувати тільки ми. Завершуючи, хочу наголосити, що, незважаючи на жахливі події, що спіткали нашу країну, ми жодним чином не зупиняємося в розвитку. Адже саме для цього ми балотувалися в місцеві ради, і цього від нас чекають наші земляки. Тож зобов'язані їхні сподівання виправдати.

Друкувати   Версія для друку