ТРИБУНА ДЕПУТАТА

«Обласна рада – орган місцевого самоврядування, а не Верховна Рада України», – Олександр Вельбівець

Тетяна Калиновська, «Черкаський край», №96-97, 7 грудня 2016 року

У ці дні минає рік діяльності депутатських корпусів органів місцевого самоврядування нового скликання. Про враження від першого етапу роботи обласних депутатів наш кореспондент розпитував у голови обласної ради Олександра Вельбівця.

– Олександре Івановичу, яким був рік Вашого перебування на посаді голови обласної ради?
– Буремні тижні попереднього року, починаючи із 20 листопада аж до 10 грудня, коли розпорядженням Президента України я був звільнений з посади голови Лисянської райдержадміністрації та офіційно приступив до виконання обов’язків, були для мене періодом усвідомлення нових завдань, що стоять перед керівником обласної ради.
Буду відвертим: маючи намір стати депутатом обласної ради, я не прагнув бути посадовою особою головного органу самоврядування Черкащини. За результатами волевиявлення, депутати у фракціях визначалися з вибором керівника. В останній момент попередні домовленості змінилися й мені довелося приймати рішення очолити обласну раду. Часу на тривалі роздуми і обмірковування всіх позицій не було. Враховуючи, що це думка цілого колективу, я прийняв пропозицію, зважив свій досвід, внутрішні можливості, перспективи й погодився на цю посаду. У ті непрості часи протистояння навколо посади голови були, очевидно, спрямовані не проти мене особисто, а в цілому проти формування складу ради з числа представників команди Блоку Петра Порошенка. Мотиви були суто політичні. Хоча я вважаю себе більше управлінцем, досвід якого здобув на різних рівнях – як в органах місцевого самоуправління, так і державної влади. Вдячний долі, що дала мені можливість набути нового досвіду, знайомства із авторитетними людьми, які мають повагу в суспільстві та в яких є чому повчитися.
– Які перші завдання ставили перед собою, що з запланованого вдалося реалізувати?
– Насамперед треба було налагодити конструктивну роботу між депутатськими фракціями. Обласна рада – це орган місцевого самоврядування, а не Верховна Рада України. Там приймаються політичні рішення в цілому, ми ж маємо забезпечувати життєдіяльність області, ухвалювати відповідні документи, що забезпечують розвиток Черкащини. Насправді окремі партії та фракції намагаються нав’язати аж надто багато політичної складової, що вносить певний деструктив у розв’язання широкого спектру соціальних проблем. Політизація найбільше перешкоджає діяльності робочих засідань ради під час проведення сесій.
На разі в облраді сформувалися депутатські фракції, що номінально формують «більшість», яка бере на себе відповідальність за прийняття рішень і реалізацію державної політики. Така «більшість» є змінною, і це, вважаю, правильно, досить демократично. Ситуативно прагматична «більшість» із кожною сесією змінюється, це нормальний процес: головне у депутатській роботі – вирішення питань, а не політичний піар. Події 1 листопада (захоплення Будинку Рад – Ред.) та на центральному рівні призводять до усвідомлення, що протистояння можуть далі загострюватися, але все ж сподіваюся на переважання конструктивних думок в обласній раді.
– У ЗМІ депутати дають різні оцінки першого року діяльності облради. Яку оцінку поставили б Ви?
– Тверду четвірку за п’ятибальною шкалою. Але хотів би, щоб оцінку діяльності обласної ради не робили лише з аналізу пленарних засідань, які відкрито транслюються он-лайн. Насправді є партії та фракції, які наперед розуміючи, що вони не мають переваги у прийнятті рішень, демонструють іншу думку, в агресивний спосіб, створюється сценарій шоу-картинки. Це часто робиться аж надто награно і безпосередньо для виборців, які цікавляться нашою роботою: як приймаються головні документи області й ким. Безумовно, не всі внесені на сесію рішення вдалося прийняти, десь вони видозмінювалися, вносилися правки. Та вважаю, що найбільш важливі із них для сталого функціонування і розвитку краю були схвалені. Це найбільший позитив у оцінюванні діяльності обласної ради. Так, відбуваються гострі дискусії, подекуди доводилося переривати пленарні засідання, але думаю, що жителі області самі дадуть цьому оцінку. Насправді – важливий кінцевий результат, і як правильне рішення розв’язало проблемне питання суспільної групи чи області в цілому.
Цей рік був непростим, але із поставленими завданнями депутатський корпус успішно справляється. Облрада прийняла бюджет, багато соціальних програм, змінила підходи в порядку використання комунального майна, затверджуються регуляторні акти, що впорядковують систему використання майна, фінансів, відносин між органами управління. До того ж, зараз вже маємо перші приклади поки неочевидних досягнень у діяльності комунальних підприємств. Вже незабаром буде достатньо підстав говорити про вагомі результати в налагодженні роботи «Фармації», комунального підприємства по експлуатації Будинку Рад, АТП облради, маємо зрушення по «Облпаливу». Зараз про великі успіхи говорити ще зарано. Але обрана нами стратегія демонструє: ще рік, і реальні позитивні показники роботи будуть.
– Обговорення питань на сесіях часто відбуваються активно, бурхливо, із залученням громадськості. Що це: данина політичній ситуації чи зміна тактики діяльності обранців?
– Депутати обласної ради в переважній більшості мають достатньо високий рівень фахової підготовки, управлінського і депутатського досвіду для того, щоб демонструвати конструктивну роботу. Чимало з них керують підприємствами та великими колективами, добре розуміються у розвитку економіки, у галузевих проблемах, тож їхня позиція є дуже важливою. Багато вперше обраних, молодих і амбітних людей, що мають наміри активної роботи, що, однак, не завжди спрямована на вирішення питань – подекуди їх позиція перевищує повноваження ради чи нагадує звичайний піар. Різна за віком, освітньо-кваліфікаційними показниками, політичними вподобаннями, досвідом депутатів обласна рада в цілому працює конструктивно.
Що ж до бурхливої участі окремих депутатів на сесіях, то варто лише поцікавитися у відкритих джерелах, хто ці люди, кого вони представляють, як працюють у сесійній залі та зробити відповідну оцінку професійності, а не здійснення ескалації конфлікту.
Так, рада цього скликання непроста, об’єднує вісім фракцій, політичні погляди депутатів часто полярні. Але до кінця року спостерігаємо зміну настроїв навіть опозиційно налаштованих депутатів.
– Традиційно облраді закидають звинувачення, що є «додатком» до облдержадміністрації.
– Насправді система правовідносин між органами влади побудована так, що в переважній більшості ініціаторами рішень є структурні підрозділи ОДА. Нічого поганого в цьому не бачу, така система владних відносин. Ми можемо тільки схвалювати чи відхиляти, пропонувати зміни або доповнення до проектів. Бо схвалення програми ще не означає її реалізацію. Лише правильна організація виконання запланованих заходів дозволяє досягти результату. Налагодження зв’язку на всіх рівнях органів влади у цей непростий період є передумовою виконання поставлених перед нами завдань. А конструктивна робота між ОДА, іншими органами управління дає можливість забезпечувати виконання обласних програм.
– Чи були розчарування?
– Прикро визнавати, що дехто з політиків намагається використовувати непросту ситуацію в країні й формує деструктивні настрої, особливо серед молоді. Розпач бере з того, як використовують наших дітей, патріотично налаштованих, свідомих українців. Методи досягнення цілей і завдань такими політиками демонструють загрозливі явища для суспільства. Бо насилля, нав’язування, небажання чути інших, поверхневе бачення процесів і, власне, оцінка їх як єдино правильна та можлива, – насправді за усім цим стоять серйозні маніпулятори. Всі хочуть швидких змін, поліпшення рівня життя й наочних результатів. Однак треба розуміти сучасні непрості умови. Ми всі прагнемо єдності, вистояти на внутрішньому (економічному й соціальному) фронті та зовнішньому – у війні на Сході країни. Попри те: агресія, насилля, зверхність, у поєднанні з політичною риторикою, використання для досягнення власних інтересів патріотичних настроїв молодого покоління – це не те, за що воюють справжні Герої. Українська проблема залишається в тому, що суспільство хоче отримати Мессію, з якого вже на другий день можна буде питати про результати покращення життя.
– Минулого тижня на запрошення Німецького Бундестагу і Федерального уряду ви відвідали Німеччину. Який досвід привезли з-закордону?
– Наша делегація вивчала приклад функціонування та взаємозв’язку органів управління, суспільні реформи, які пройшла ця держава і котрі нині ми проходимо. Процеси об’єднання, формування та укрупнення органів місцевого самоврядування у цій федеративній державі теж пройшли складно, та тільки в адміністративний спосіб. Очевидно, нам треба запозичити добрий досвід, але здійснювати реформу відкрито й зрозуміло для суспільства. Вивчаючи досвід інших держав, усе більше розуміємо, що маємо діяти швидко, без права на помилку. Якщо ж цей процес затягнеться, ми втратимо багато можливостей. Адже рівень життя наших людей і в Європі не порівняти.
– Як іде підготовка до виборів голови та депутатів об’єднаних територіальних громад, що відбудуться 18 грудня?
– Кожні вибори – це екзамен на зрілість та готовність суспільства до змін. Територіальні громади готуються до грудневих виборів активно: зареєстровано близько 20 кандидатів на посаду очільника громади в Тальному, більше 460 претенденти в депутати у трьох новостворених об’єднаних громадах. І це свідчить про небайдужість людей до цих процесів. Так, є неврегульованість законодавства в розвитку громад, особливо у відносинах з органами владної системи. Але перехідний період тим і характерний, що немає ідеальних шляхів. Люди самі визначають формат змін, відчувають причетність до розвитку відповідної території.

Друкувати   Версія для друку