В медичну реформу обласна лікарня увійде наступного року

12 червня 2019, 16:20

Лариса Соколовська,«Черкаський край», №26, 12 червня 2019 року

Щороку в стаціонарі обласної лікарні І поправляють своє здоров'я близько 30 тисяч черкащан. Напередодні Дня медичного працівника, який цього року припадає на 15 червня, розпитуємо головного лікаря цього закладу Олександра ДУДНИКА: як реформа торкнеться лікарні і на що сподіватись медикам та пацієнтам?

«У нас є лікарі 28 спеціальностей»

– Медична реформа почалась у квітні 2017 року, змінивши принципи роботи первинної ланки. Установи ж високоспеціалізованої допомоги, як от і наша обласна лікарня, запрацюють по-новому з 2020. Але ми вже зробили до цього перший крок: торік у грудні стали комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», – констатує Олександр Миколайович. – Тобто автономним закладом, який напряму працюватиме з Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Це важливо тому, що НСЗУ направлятиме нам кошти, які «ходитимуть за пацієнтом» туди, де йому надаватимуть послуги. З наступного року, отже, лікарня більше не фінансуватиметься за рахунок медичної субвенції бюджету, а зароблятиме на своє функціонування, надаючи медичні послуги, НСЗУ оплачуватиме наші конкретні результати. Обласна рада, як засновниця лікарні, зможе фінансувати заклад або деякі напрямки медичної допомоги через окрему бюджетну програму.

Для пацієнтів буде список послуг вашого закладу третинного рівня, гарантованих державним коштом. А хто оплачуватиме ті, які до цього списку не ввійдуть?
– Першочергова мета медичної реформи – зробити всі ланки медицини якісними та однаково доступними для всіх. НСЗУ оплачуватиме медичні послуги за направленнями лікарів. Самозвернення та послуги, які не включені до гарантованого пакета, пацієнту доведеться сплачувати самостійно. Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть цільові програми.
Вам доведеться боротися за пацієнта: його дешевше можуть пролікувати в районі... Вашими конкурентами будуть й інші обласні лікарні, інститути в Києві. Готові?
– Головна наша перевага в тому, що у нас багатопрофільний заклад, в якому надається високо- спеціалізована допомога за 28-ми спеціальностями, є комплекс сучасної діагностичної апаратури. У нас цілодобово чергують тринадцять лікарів. У закладі здійснюється 14 тисяч складних операцій на рік. Поліклініка консультує 160 тисяч громадян і діє правило: приймають усіх, до останнього пацієнта, адже люди їдуть з усіх кінців області. Тут, на місці, пацієнта обстежать, при потребі зберуть консиліум, тож лікування буде ефективним, операція – вчасною, без ускладнень. Поряд з традиційними методами оперативних втручань широко впроваджуємо малоінвазивні технології – у відділеннях гінекологічному, ортопедичному, судинної хірургії, ЛОР, нейрохірургічному, хірургічному, урологічному й інших.
Медпрацівники мають досвід роботи і постійно вдосконалюють знання. До речі, зараз для атестації лікаря виданий наказ МОЗ України про безперервне професійне навчання. Щороку він повинен набирати по 50 балів, використовуючи різні способи навчання, яке оцінюються за бальною системою.
До нас на чергову акредитацію закладу у травні поточного року приїжджала комісія МОЗ України, колеги з інших областей – керівники закладів, головні фахівці. Ми показали свої здобутки за останні три роки: введено в дію перинатальний центр, який працює за сучасними технологіями: як у пологах, у виходжуванні мам та немовлят, так і в організації роботи медиків. Замкнутий цикл надання допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим дітям добре вплинув на показники малюкової і материнської смертності, збільшив виживання дітей, які народилися з критичною масою тіла (до кілограма). Розвивається акушерська анестезіологія.
Ряд й інших медичних послуг лікарні стали сучаснішими: так, придбано лазерний літотриптор (апарат дробить камінці в нирках) – такий є лише в кількох обласних лікарнях. Освоєна та ефективно застосовується методика тромболізисної терапії в гострому періоді ішемічного інсульту. Розширилися обсяги надання медичної допомоги хворим на хронічну ниркову недостатність. На постійному гемодіалізі в нефрологічному відділенні та його філіях, які функціонують в Умані, Смілі, Золотоноші, Звенигородці, – понад 260 пацієнтів.
На базі лікарні працюють такі високоспеціалізовані структури, як кабінети діабетичної ступні, діабетичної ретинопатії, діабетичної полінейропатії. Матеріально-технічна база та кваліфікація фахівців цих кабінетів дозволяє виявляти на ранніх стадіях ускладнення цукрового діабету й ефективно їх лікувати.
З'явилось і запрацювало у нас таке цінне обладнання, як утилізатор біологічних відходів. Це була велика проблема для нашого закладу з таким обсягом операцій.
Комісія зробила висновок, що лікарня відповідає стандартам закладу охорони здоров'я вищої акредитаційної категорії. Нам дали поради з розвитку високоспеціапізованої допомоги на перспективу і сподіваюся, що нові ефективні технології нам вдасться впровадити, – відповів Олександр Дудник.

«Потрібен діалог виконавців і реформаторів»

Для медпрацівників, як і для людей творчих та тих, хто працює з людьми, характерне професійне вигорання – втома і втрата інтересу до обов'язків. Коли ж накладаються ще й несприятливі соціальні чинники, з'являються такі зовсім не святкові пости медиків, як цей у фейсбуці. «Чому лікарі не витримують і кидають медицину? Прибуток лікаря – це одна з причин, але не основна... Основною проблемою я зараз бачу «токсичну» комунікацію лікаря і пацієнта, а деколи й між колегами... Суспільство стало байдужим до тих, хто дбає про його здоров'я, довіра до медиків у нас взагалі відсутня апріорі, райдужного майбутнього для лікаря вже ніхто не малює, а мріяти про нові злети вже немає бажання та сили... Якщо так триватиме, далі нас лікуватимуть комп'ютерні програми, ґуґл, знайомі, тільки не справжні лікарі... Який сенс вчитись дев'ять років, щоб отримати мінімалку, а окрім того жодних гарантій на те, що ти опинишся в колі тих, кого суспільство цінує?» – озвучує розпач багатьох колег один із львівських лікарів.
– Олександре Миколайовичу, медики вторинного й третинного рівня дуже зачекались на реформу, особливо коли бачать, що на реформованій первинці і зарплати вже більш гідні, і авторитет медика росте. Які зміни прогнозуєте для вашого закладу?
– Незважаючи ні на що, і сьогодні в лікарні працюють віддані справі фахівці. Так, зарплата не радує, але надіємося, що зрівняйлівка в оплаті праці лікарів та середнього й молодшого медперсоналу – явище тимчасове. Додає сил позитивна оцінка роботи колективу пацієнтами: так, нещодавно пацієнтка написала подяку нейрохірургічному і гастроентерологічному відділенням аж на Міністерство охорони здоров'я, і такі випадки непоодинокі.
Що ж до того, як реформа вплине на оплату праці співробітників лікарні, то це ще невідомо. У нас, як я вже казав, не буде кошторисного фінансування, а буде фінансовий план, який передбачатиме, що може одержати лікарня за свою роботу та як відшкодування своїх витрат за надання цих послуг. Причому, нам платитимуть по собівартості послуг, ми не закладатимемо собі прибутку. Навіть у назві нашого підприємства звучить слово «некомерційне». Ми то зможемо через колективний договір передбачити доплати медпрацівникам за навантаження, складність, професійність. Але спочатку повинні будемо заплатити передбачену державою заробітну плату. І вже якщо після цього залишаться кошти... Зараз ця нова система оплати послуг медзакладів третинного рівня апробо- вується в пілотному проекті в Полтавській області, який стартував у квітні.
Ви зароблятимете тільки на зарплату, ліки, витратні матеріали чи й на утримання закладу – компослуги, ремонти, постіль, їжу?
– НСЗУ за високо-спеціалізовану допомогу буде сплачувати медичному закладу за кожну послугу за прозорими та єдиними для всієї країни тарифами, які включають усі витрати: на ліки, витратні матеріали, ремонт апаратури, роботу медиків. Частину витрат на утримання закладу повинні взяти органи місцевого самоврядування. Але поки що немає чіткої інформації, в якій пропорції це буде.
Думаю, що медична реформа на часі й потрібна, але повинна відбуватися за принципом «не нашкодь». Щоб цього дотриматися, необхідний постійний і прямий діалог між виконавцями і реформаторами.
Медичним працівникам області бажаю оптимізму і впевненості, що ми йдемо правильним шляхом і завтрашній день буде кращим.