Валентин Тарасенко привітав з ювілеєм колишнього очільника Черкащини Володимира Шаповала

09 квітня 2019, 14:35

Сьогодні, 9 квітня, колишньому очільнику області Володимиру Никифоровичу Шаповалу виповнилося 85 років від дня народження.

Привітати ювіляра із цією знаменною подією в його житті завітали перший заступник голови обласної ради Валентин Тарасенко, керуючий справами Золотоніської районної ради Сергій Стрижак, директор наукової бібліотеки національного університету ім. Б. Хмельницького, доцент Григорій Голиш, колишні колеги.

Валентин Тарасенко подякував ветерану за його вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Черкащини та вручив з нагоди ювілею Почесну грамоту облдержадміністрації та обласної ради, набір ексклюзивних книг.

Володимиру Никифоровичу гості також вручили квіти, пам’ятні сувеніри, книги.

 

Не обійшлося без спогадів. Гості  в ході цієї зустрічі згадували роки праці та той досвід, яким щедро ділився ювіляр, незважаючи на те, яку б посаду він обіймав. Відмічали його величезну працездатність, незважаючи на молодість, – високу відповідальність, стратегічне бачення вирішення економічних і соціальних проблем, наполегливість у досягненні мети.

В історії Черкаської області чи не найуспішнішим був період кінця 1970-х – 80-х років і всі тогочасні злети Шевченкового краю за вже усталеною традицією незмінно приписують І. К. Лутаку, який був першим компартійним секретарем.  

Однак зовсім незаслужено забувають ім’я В. Н. Шаповала, на плечах якого у ті далекі роки лежала відповідальна рутинно-управлінська робота. Володимир Никифорович впродовж майже тринадцяти непростих років очолював Черкаську обласну раду та її виконком. А згодом, з проголошенням незалежності України, був обраний депутатом Верховної Ради.

 

Саме в ті роки, коли її в тандемі очолювали Лутак-Шаповал, Черкащина звучала на весь Союз. Значні успіхи область досягла у тваринництві; запрацювали десятки нових промислових підприємств, об’єктів агропрому; споруджено сотні соціально-культурних новобудов – шкіл, дитсадків, прокладено тисячі кілометрів доріг з твердим покриттям.

Особливо Володимир Никифорович пишається тими об’єктами, котрими опікувався безпосередньо сам. Серед них – будинок культури біля місця вічного спочинку Кобзаря (Канів), Будинок природи в Черкасах, Долина троянд тощо. А мешканці Чапаєвки, нині Благодатне Золотоніського району, де Шаповал очолював колгосп, вдячні своєму колишньому очільнику за сприяння у 1980-х роках будівництву нових приміщень школи, дошкільної установи, торгівельного центру, нової забудови та благоустрою центру села тощо.

 

Турбувався В. Шаповал і про відродження духовних осередків, хоча в радянські часи таке не дуже схвалювалося. Зокрема, співпрацюючи з екзархом України Філаретом, він узяв діяльну участь у відродженні Преображенської церкви Красногірського монастиря (1771 р., неподалік Золотоноші), Троїцької церкви (1840 р., с. Гельмязів) та Успенського собору (1144 р., Канів), у якому в травні 1861 р. відспівували Т. Г.Шевченка та ін.

Нижче подаємо біографію В. Н. Шаповала. Однак за кожним її бюрократичним рядком таїться наповнене конкретним змістом життя людини, управлінця, громадянина, патріота своєї країни.

Володимир Никифорович Шаповал (народився у селянській родині 9 квітня 1934 року, село Старосілля Київської області, тепер Городищенського району Черкаської області) – голова виконкому Черкаської обласної ради. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань, народний депутат України 1-го скликання.

У 1949—1953 роках — навчання в Городищенському сільськогосподарському технікумі.

У 1953—1954 роках — агроном Остропільської машинно-тракторної станції (МТС) Кам'янець-Подільської області.

У 1954—1957 роках — служба в армії.

У 1957—1958 роках — головний агроном колгоспу імені Чапаєва Золотоніського району.

У 1958—1970 роках — голова колгоспу імені Чапаєва Золотоніського району Черкаської області.

У 1970—1973 роках — начальник Золотоніського районного управління сільського господарства Черкаської області.

У 1973—1978 роках — голова виконавчого комітету Золотоніської районної ради депутатів трудящих.

У 1978 — грудні 1979 р. — 1-й секретар Драбівського районного комітету КПУ.

20 грудня 1979 — до 3 вересня 1991 р. — голова виконавчого комітету Черкаської обласної Ради народних депутатів. Із березня 1991 р. — одночасно голова Черкаської обласної Ради народних депутатів.

18.03.1990 року обраний народним депутатом України. Входив до групи «Аграрники», «За соціальну справедливість». Член Комісії ВР України з питань агропромислового комплексу.

У 1991—1992 роках — генеральний директор Мліївського науково-виробничого об'єднання «Сад» Черкаської області. З 1992 року — директор Черкаського обласного міжгосподарського навчального центру Агропрому.

Нагороди: три ордени Трудового Червоного Прапора; орден Дружби народів; медалі.


Виконавчий апарат обласної ради