ЗМІ ПРО ОБЛАСНУ РАДУ

Турбуються про громаду чи тримаються за крісла? Голови райрад розкритикували проект створення на Черкащині повітів

Сергій Халупінський, «Вечірні Черкаси», №22, 31 травня 2017 року

Перший етап адміністративної реформи – створення об’єднаних територіальних громад – в Україні повільно і зі скрипом, але таки просувається. Та влада вже пропонує наступний етап децентралізації, що має призвести до зменшення адміністративно-територіальних одиниць, тобто районів, в областях.

Його відправною точкою може стати законопроект «Про порядок утворення, ліквідації районів, установлення і зміни їхніх меж». Його 24 травня жваво обговорювали в Черкасах голови райрад на засіданні регіонального відділення Асоціації обласних і районних рад. Більшість учасників розкритикувала винесений на обговорення законопроект й, зрештою, прийняла резолюцію, в якій заявила, що в Україні має бути збережена трирівнева система влади, а сама реформа здійснена через внесення змін до Конституції.
Власне, обговорення неоднозначного законопроекту більше нагадувало суцільну критику. Причому доволі емоційну, адже у виступах можна було почути такі слова, як «мазохізм», «анархія» та «бардак». Стриманими були хіба що представники районів, які претендують на роль центрів госпітальних округів (Уманський, Черкаський, Золотоніський, Звенигородський та Смілянський), а відтак мають перспективу залишитися на адміністративній мапі області. Решта вимушена гадати, з ким і як їх об'єднають та що з того вийде. Утім, є райони, які вже повним складом визначилися, з ким не будуть об'єднуватися ні за яких обставин.
Так, голова Кам'янської райради Сергій Сундуков заявив, що категорично проти об'єднання зі Смілянським районом. Це стосується як госпітального округу, так і можливого повіту.
– Смілянський район – це більмо на карті України, де машини не можуть проїхати. Чомусь у нас половина дороги державного значення вже капітально відремонтована. Крім того, ми виділили декілька мільйонів гривень на ремонт місцевих доріг. Ось це результат. Не для того ми працювали два роки, щоб комусь віддати свої медалі, – прокоментував Сундуков.
Разом із тим він повідомив, що 23 травня районна рада прийняла рішення в разі укрупнення районів увійти до складу Черкаського району. Із цього приводу, за його словами, є також відповідні рішення всіх сільських рад району.
Голова Тальнівської райради Валентина Любомська заявила, що другий етап адмінреформи повз Конституцію веде до анархії, а сам законопроект називає «роботою студента».
– Мене хвилює те, що ми в Україні все частіше і частіше підміняємо положення Конституції законами і змінами до них. Цього робити не можна. Тому що, заміщуючи Конституцію законами, ми прийдемо до анархії. Щодо самого законопроекту, це робота студента університету. Це неповага до нас – виносити на розгляд непідготовлений проект, – заявила Валентина Любомська.
У 1950-их Черкаська область налічувала 30 районів. Після адмінреформи 1959–го райцентр Буки поглинув Маньківський район, Ладижинський і Бабанський – увійшли в Уманський, Вільшанський приєднали до Городищенського, Мокро-Калигірський – до Катеринопільського, Виноградський – до Лисянського, Іркліївський – до Чорнобаївського, Шрамківський – до Драбівського, Гельмязівський – до Золотоніського районів. Златопільський район приєднали до Новомиргорода Кіровоградської області. Нині більшість колишніх райцентрів перетворилася на села і поступово занепадає.
Найбільш стриманою під час обговорення була позиція голови Черкаської райради Олексія Собка. За його словами, адмінреформа виправдана і є вимогою часу. Водночас він поділяє думку колег про необхідність збереження трирівневої системи влади на місцях.
– На мою думку, трирівневий варіант влади є найбільш прийнятним. У кожному районі є заклади та організації, які не хочуть брати на утримання об'єднані громади. Це музичні школи, медичні центри, станції юних техніків тощо. У мене питання: куди їх дівати, хто їх буде утримувати? Тому існування районів чи повітів зі зменшеною кількістю чиновників є виправданим, – заявив Олексій Собко.
Водночас Олексій Собко вважає, що майбутнє об'єднання чи укріплення районів має відбуватися на базі майбутніх госпітальних округів.
Голова обласної ради Олександр Вельбівець, який напередодні взяв участь в аналогічному обговоренні Асоціації, що відбулося за ініціативи комітету BP із питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування, пояснив появу цього законопроекту. Він каже, що у Верховній Раді нині немає голосів для внесення змін до Конституції, а тому, «аби не затримувався процес реформування, через прийняття окремих законів, сьогодні робляться спроби в законодавчому полі врегулювати процес подальшої децентралізації». При цьому сам Олександр Вельбівець негативно ставиться до такого підходу і навіть порівняв його з мазохізмом.
– Прийняття таких змін має відбуватися лише через внесення змін до Конституції. Це лише в Україні, вибачте на слові... наче мазохізм – чим більше болить, тим більше направиться. Так і в нас – підемо іншим шляхом, довгим, болючим, понабиваємо гуль і в кінцевому випадку приймемо все в одну ніч, як завжди це відбувається, – прокоментував Олександр Вельбівець.
За його словами, до всього законопроект «сирий» і більше нагадує декларацію про наміри. У той же час він каже, що нині є дві пропозиції того, якою буде система влади в результаті децентралізації. Згідно з першою, в Україні буде збережено трирівневу систему влади на місцях, тобто громада-район-область. На противагу їй пропонується дворівнева система, в якій немає місця районам – громада-область.
Сам він вважає за необхідне зберегти трирівневу систему.
– Громада, в якій 40 тисяч осіб, в якійсь мірі може відображати і заміщати функції районної ради та райдержадміністрації. Але громади, які утворилися, скажімо, з п'яти по 300-400 осіб кожна, що в сукупності становить 3-3,5 тисячі населення, такої функції на себе не перебрали. Тому базисно, на моє глибоке переконання, поки що об'єднані територіальні громади – перший рівень, а область – другий рівень, я не підтримую, – заявив голова облради.

Друкувати   Версія для друку