За словами голови обласної ради Анатолія Підгорного, з перших днів повномасштабного вторгнення депутати згуртувалися й відкинули політичні амбіції. Вони перевели свою роботу у дистанційний режим та оперативно погоджували розподіл коштів на засіданнях “бюджетної комісії. Вирішували завдання зі створення та забезпечення територіальної оборони області, ЗСУ, розміщення ВПО, стабільного функціонування критичної інфраструктури, долучилися до створення блокпостів тощо.

- Більшість із нас фактично перетворилися на волонтерів. Купували автомобілі, генератори, спорядження для бойових підрозділів. Залучали підприємців до виготовлення бронежилетів, розгрузок, їжаків та буржуйок. У той час, коли ще не було налагоджено  централізованого управління критичною інфраструктурою, розміщували  в наших комунальних закладах переселенців. Координували доставку гуманітарних вантажів, медикаментів. Вивозили людей з прифронтових територій. Співпрацювали з територіальними громадами, - загалом робили і будемо робити від нас залежне, аби допомагати країні встояти, - прокоментував очільник ради Анатолій Підгорний.

Значну роль у координації обласних обранців саме стосовно волонтерської діяльності відіграв Центр допомоги армії, ветеранам та їхнім родинам, яким опікується депутатка Оксана Циганок.

- Ми працюємо щоденно і без  вихідних. Допомагаємо Збройним Силам України, Прикордонній службі, спецпідрозділам Національній поліції, ССО, ГУР, ДСНС, НГУ. За період з лютого  було розвезено понад 100 тонн гуманітарної допомоги, понад 100 автомобілів, близько 100 тепловізорів та БПЛА, понад 1000 маскувальних сіток тощо. Ми співпрацюємо з багатьма депутатами, аби зібрати все це і доставити нашим хлопцям. Тож продовжуємо разом наближати перемогу, - додала Оксана Циганок.

Депутат Віталій Коваль – один із постійних волонтерів Центру допомоги армії. Його напрямок роботи – забезпечення військових засобами індивідуального захисту.

- В основному стараємось враховувати потреби військових частин і підрозділів, які формувались на території області. Спілкуємося з ними через листи-запити від частин або безпосередньо контактуємо з командирами підрозділів, - пояснює Віталій Коваль.

Олександр Радуцький також активно допомагає в Центрі допомоги армії. Окрім того, разом із однодумцями зараз зосередили свою увагу на виготовленні буржуйок для наших захисників на передовій.

- Співпрацюємо з місцевим бізнесом. Такі печі обігріють близько 40 кВ метрів приміщення, там можна зварити їжу чи посушити речі. Загалом відправлено вже понад 230 штук, - пояснює депутат і додає, що працюють для підтримки обороноздатності України з початку вторгнення.

Насамперед разом із підприємцями почали виготовляти протитанкові їжаки. Їх потім встановлювали в Черкасах, Фастові й Києві. Потім робили металеві мішені-гонги, аби військові могли тренуватися, скоби для будівництва укриттів тощо.

За словами депутатів, сьогодні нашим бійцям найбільш потрібні буржуйки, генератори і акумулятори (тому, що потрібно мати тепло і відповідне живлення на позиціях чи ВОПах). Також потребують обладнання для ремонту і обслуговування бронетанкової техніки, яку відвоювали в окупантів. Це, зокрема, компресори й зарядні прилади. Що ж до технічного забезпечення, то потрібні дрони, сучасні рації тощо. Ну і звісно, залишається потреба в термобілизні, зимовому одягу й антизастудних ліках. Тож працювати ще є над чим і зупинятися ніхто не збирається.

Депутат Семен Радченко з початку року разом із колегами долучався до різних ініціатив: від придбання автівок до подарунків дітям на День святого Миколая. Однак найуспішнішим проєктом вважає координацію місії GSMG  (Global Surgical and Medacal Support Group) у Черкасах.

- Завдяки цій місії нам вдалося залучити медикаментів та виробів медичного призначення для однієї із лікарень на понад 160 тисяч доларів. Я хотів допомогти саме тим медзакладам, де реабілітують наших захисників, тому й залучив цю місію. У її складі професійні військові медики, які пройшли чимало гарячих точок, рятували людей не в одній війні. Вони  не лише теоретики, хоч і пишуть книги, а й проводять операції. Американські військові медики навчали наших фахівців. Разом оперували й асистували. Я чув відгуки від черкаських лікарів, то вони були дуже задоволені досвідом роботи з такими спеціалістами, - додає Семен Радченко.

Окрім волонтерства та різних благодійних проєктів, дехто з обласних обранців поповнив лави ЗСУ. Зокрема, заступник голови обласної ради Сергій Лісовий. Зараз він захищає нас на півдні України.

Проте на початку повномасштабного вторгнення посадовець активно долучався до евакуації наших співгромадян з-під ворожих обстрілів.

- Я став волонтером однієї організації, яка допомагає евакуйовувати людей із міст, де відбуваються бойові дії, надає притулок переселенцям на Черкащині, відправляє за кордон жінок та діток. Ми здійснили кілька таких поїздок і забезпечили всім необхідним переселенців тут. Пізніше влаштовували спортивно-розважальні заходи  для дітей  у громадах, - пригадує Сергій Лісовий.

За понад 300 днів повномасштабної війни багато чого змінилося, однак незмінним залишилося наше прагнення бути корисними для захисників та рідної Черкащини, щоб встояти й скоріше перемогти ворога.