Досьє «УК»
Валерій Черняк. Народився 1952 року в селі Кузьминці Гайсинського району на Вінничині. Після закінчення медичного інституту працював лікарем, завідувачем відділення, заступником головного лікаря та головним лікарем Черкаської обласної лікарні. Кандидат медичних наук, заслужений лікар України. У листопаді 2010 року обраний головою Черкаської обласної ради.

Депутати Черкаської обласної ради, виходячи з сьогоднішніх реалій, по-діловому підійшли до формування нового бюджету, ухвалили низку програм, реалізація яких має визначально позначитися на ситуації в краї.

Про конкретні кроки представницького органу самоврядування, його вплив на життя краян наш кореспондент поцікавився у голови обласної ради Валерія Черняка.

УК: Вам як професійному медику, котрий взявся тепер за «лікування» суспільних негараздів на обласному рівні, і сьогодні доводиться діяти швидко, енергійно, компетентно?

— Марнувати час просто ніколи, адже реформування вимагають практично всі сфери суспільного життя. Ми ухвалили обласний бюджет, тож у новий рік вступили з визначеними пріоритетами. Головні з них окреслені в стратегічній програмі подальшого розвитку «Будуємо нову Черкащину» на 2011-2015 роки. Облдержадміністрація розробила її з урахуванням та узагальненням більш як тисячі пропозицій жителів нашого краю.

Першочерговими завданнями реального покращення життя черкащан стануть впровадження інноваційної політики, розв’язання проблеми зайнятості населення та оплати праці, відновлення й нарощування виробництва сільгосппродукції, її переробки, покращення умов реалізації вироблених продуктів у торговельній мережі, увага до розвитку тваринництва, підтримка села тощо.

УК: Які гуманітарні та соціальні питання включені до порядку денного?

— Уже в І кварталі нинішнього року завершимо першу чергу обласної дитячої лікарні — закладу європейського рівня на 300 місць та поліклініки на 240 відвідувань на добу. Маємо намір відновити роботу аеропорту та річкового порту в обласному центрі, упорядкувати дороги, відремонтувати і розширити дамбу і міст через Дніпро на ділянці Черкаси — Чапаєвка. Спроектуємо швидкісну автомагістраль Київ — Дніпропетровськ по правому берегу Дніпра через Черкаси. До 2013 року плануємо спорудити сміттєпереробний завод в обласному центрі.

Під постійним депутатським контролем перебуває виконання обласної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки. На часі — розробка та реалізація державної екологічної програми «Чистий Дніпро», комплексної програми «Село Черкащини-2020», газифікація 260 населених пунктів, забезпечення сільських шкіл автобусами, доступним житлом сільських працівників медицини та освіти, розв’язання низки екологічних проблем.

УК: Чи вистачить в обласній скарбниці коштів на такі проекти?

– Незважаючи на економічно складний минулий рік, завдання з наповнення дохідної частини обласного бюджету виконані. Це хороша база для подальшої роботи. До того ж, усі заплановані заходи одержать грошову підтримку як із обласного бюджету, так і з державного та місцевих бюджетів, фінансування з позабюджетних джерел. Зокрема, чекаємо на допомогу від спонсорів та меценатів.

Наприкінці минулого року на будівництво обласної дитячої лікарні надійшло 10 млн. грн., які одразу вкладено в завершення будівельних робіт. Обласному бюджету, до речі, нинішнього року передбачено субвенцію з Держбюджету в сумі 24 млн. грн. на придбання медичного обладнання для цього закладу.

Прикладом залучення позабюджетних коштів є успішна реалізація в області Програми ЄС/ПРООН, завдяки чому у восьми районах області було створено 42 об’єднання сільських громад, які разом із місцевими органами влади вже реалізували 54 мікропроекти. Важливо, що громада не лише взяла на себе відповідальність за виконання робіт, а й зібрала та освоїла кошти у розмірі 5% від вартості проекту. 45% затрат профінансовано за рахунок обласного та районних бюджетів, а решту 50 – за рахунок Програми розвитку ООН.

Загальна сума використаних коштів становить понад 7 млн. грн. У ході здійснення проекту в сільських громадах області відремонтовано 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, побудовано 6 водогонів, впроваджено вуличне освітлення у 5 населених пунктах. У 22 школах і дитячих садочках замінено вікна на сучасні склопакети.

УК: Які ще обласні програми перебуватимуть під контролем депутатського корпусу?

– Передусім це реформування і розвиток житлово-комунального господарства області, що передбачає комплекс певних заходів для підвищення ефективності та надійності його функціонування. Не секрет, що від 50 до 70 відсотків основних матеріальних ресурсів в цій галузі, зокрема, мережі, обладнання зношені та застарілі.

Велика проблема для жителів Черкас, Золотоноші, Шполи – незадовільний стан очисних споруд. У кількох районах – неякісна питна вода. Ці питання дуже турбують людей, а отже і наших депутатів. Кошти на їх усунення надійдуть із державного та місцевих бюджетів, від підприємств ЖКГ та інших джерел, не заборонених законодавством.

Ще одна нагальна проблема — збільшення виробництва м’яса, зокрема свинини. Щоб відчутно його наростити, відповідно до обласної програми, взялися за відновлення спеціалізованих господарств з виробництва свинини на промисловій основі з використанням власних кормів, запроваджуємо нові технології, нарощуємо породний генофонд свиней.

Значні фінансові інвестиції, зокрема, кошти товаровиробників, переробних підприємств, місцевого та державного бюджету будуть спрямовані на реалізацію цих заходів та матеріально-технічне переоснащення галузі. Потім відроджуватимемо молочне скотарство.

Нарощуватимемо темпи виробництва і в галузі рослинництва, тим більше, що Черкащина от уже кілька років підряд є лідером з урожайності зернових культур, середня урожайність яких навіть не дуже сприятливого минулого року становила по 41 центнер з гектара. Плануємо також значно розширити площі під цукровими буряками, а для переробки відновимо роботу ще кількох цукрових заводів.

Подібним чином діятимемо і в соціальному напрямку. Причому економічний блок питань вирішуватиметься паралельно з соціальним. Скажімо, на утриманні обласної ради перебуває 23 інтернатні заклади для дітей, яким бракує батьківської опіки та догляду. Звісно, хотілося б, якби кожна дитина мала рідну домівку, але реалії життя складніші. За останні роки в цих закладах було значно поліпшено матеріально-технічну базу, харчування та проживання підопічних, а також умови роботи педагогічного колективу й обслуговуючого персоналу.

УК: Що треба зробити для кардинальної перебудови відносин держави і місцевого самоврядування?

— Для подальшого розвитку системи органів місцевого самоврядування важливі дві складові: стабільна суспільно-політична ситуація та фінансова незалежність. Першу ми маємо, а щодо другої, то вже намітилися позитивні зрушення і стосовно перерозподілу фінансових ресурсів після ухвалення нових Бюджетного та Податкового кодексів.

Значна частина додаткових коштів (понад 130 млн. грн.) уже цього року залишатиметься в розпорядженні місцевих громад. Це добрий старт для розвитку територій.

У верхніх ешелонах влади розпочалася адміністративна реформа. Ми на своєму рівні також оптимізуємо склад апарату ради. Маючи чи не найменшу серед обласних рад його чисельність (у складі апарату лише 42 працівники), віднайшли можливість скоротити його до 37 працівників, тобто на 12 відсотків.

Гадаю, треба чіткіше розмежувати функції структур виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Низку підприємств обласної комунальної владності ми передаємо в оперативне управління відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації.

Місцеві ради мають ретельніше ретельніше проаналізувати можливості власних доходів, які формуються за рахунок місцевих податків, зборів та доходів, закріплених за ними, та якомога ефективніше і по-господарськи витрачати бюджетні кошти.

Владислав Кирей «Урядовий кур’єр», №10, 20 січня 2011 року