«Хто піде лікуватись до хірурга, який у рік робить лише 20 операцій» - «Газета по-українськи», №29, 25 лютого 2011 року
25 лютого 2011, 16:51
Валерій Черняк 100 днів очолює обласну раду
«Найскладніше в моїй роботі те, що треба знати законодавчу базу. Звичайно, було б легше, якби я був юристом, а не медиком. А тепер треба вникати в кожен закон. Це нелегко», – каже 59-річний Валерій Черняк.
25 лютого минає 100 днів, як він очолив обласну раду. До цього понад 30 років працював в обласній лікарні травматологом. З них більше 7 був головним лікарем.
Зустрічаємось у його кабінеті в Будинку рад. Біля робочого столу стоять дві ікони, подаровані керівниками районів. На столі - відкритий ноутбук.
– Що думаєте про реформування медицини?
– Реформи в охороні здоров’я вкрай потрібні. Якщо ми скоротимо деякі медзаклади, то ці гроші пустимо на медикаменти й обладнання. Це робиться для людей, але вони не розуміють. На одному з зібрань у Христинівському районі я питав, хто піде лікуватись до хірурга, який у рік робить лише 20 операцій. Я кажу, що ніхто, хай про нього пишуть хоч які легенди. Бо я працював в обласній лікарні, куди стікалися усі ускладнення. Тому впевнений, що люди врешті прийдуть до такого висновку, що шукатимуть справжнього фахівця. Матеріальна база для формування округів у нас є. Щороку будемо доукомплектовувати.
– Чи не стане це наслідком безробіття серед медиків?
– На нараді з керівниками медичних закладів я сказав, що наше завдання – працевлаштувати всіх медиків. У області є така можливість, адже в нас нестача кадрів. Тому ті політики, які спекулюють реформою і підігрівають колективи, спрацьовують не на справу. Мене дуже дивує питання по другій міській лікарні, коли їм запропонували перейти з повним штатом в обласну. Якби це було в радянські часи, та наввипередки бігли би. Декому не подобається щось міняти. Звикли до певного режиму й навантаження з однаковою зарплатою й меншою відповідальністю.
– Коли в області почнуть діяти всі відділення дитячої обласної лікарні? Чи укомплектований штат?
– Лікарня відкриється в кінці березня. Повністю запрацює влітку. Там будуть усі необхідні відділення, зокрема, хірургія, ортопедія, лорвідділення, офтальмологічне, урологічне, пульмонологічне, перинатальний центр, реанімація. Заклад розрахований на 300 ліжок. Штат – це складне питання. Будемо шукати внутрішні резерви, які є в нашій області. Кого будуть призначати – це питання головного управління охорони здоров\'я та медицини катастроф облдержадміністрації.
– Проблема з капітальним ремонтом мосту на дамбі через Дніпро досі не вирішена. А косметичний рятує лише на певний період.
– Я думаю цей проект реально виконати тільки з допомогою держави. Губернатор каже, що треба залучати інвестиції. Підтримую. Але інвестора необхідно зацікавити в доцільності вкладання грошей. Тому цього року робити капітальний ремонт точно не зможемо зробити.
– З якими найчастіше питаннями і скаргами найчастіше приходять до вас на прийом?
– Найбільше, звичайно, хвилює житло. Деякі люди роками безрезультатно стоять на черзі. Ось, наприклад, жінка-чорнобилець з Катеринополя з 1993 року чекає на квартиру. Всі інстанції на її звернення відбуваються відписками. Тому це питання я взяв під особистий контроль. Багато є звернень щодо заборгованості із зарплати і працевлаштування. Людей хвилює і ситуація з цінами на ринку, різна вартість ліків в аптеках. А минулого тижня зайшла одна жіночка. Каже, Валерій Петрович, от я взнала, що у вас сьогодні прийом громадян з особистих питань. То я прийшла за консультацією, як до лікаря. Я і в цьому випадку не відмовив.
– Підтримуєте зв’язок зі своїм попередником Володимиром Гресем? Які стосунки з губернатором Сергієм Тулубом?
– Із Володимиром Анатолійовичем я підтримую лише депутатські відносини під час підготовки і проведення сесій. Інших зустрічей у нас не було. Кажуть, що він якось заходив, але мене на той час не було на місці. Із Сергієм Тулубом стосунки нормальні. Це людина надзвичайної працездатності. Сергій Борисович приходить зранку і йде близько півночі.
– Планується скорочення в обласній раді?
– Ми вже скоротили. З 42 осіб залишилося 37. В основному під звільнення потрапила частина працівників управління майном комунальної власності. А взагалі апарат нашої обласної ради серед інших областей є одним із найменших.
До 40 років займався футболом
– Мій ранок починається о шостій. Годую і вигулюю німецьку вівчарку Герду. Потім готуюся до роботи. Прослуховую новини. О восьмій їду. Якщо дружину викликали на роботу, сніданок можу приготувати й сам. Я не примхливий, можу підсмажити яєчню і випити ряжанки, – розповідає Черняк. – Працюю допізна. Але сім’я звикла, що я ніколи не був дома раніше шостої вечора. Якось, ще працюючи в лікарні, прийшов раніше, то мене діти спитали: «Папа, ти назовсім чи на обід?». Бо я йшов на восьму ранку й приходив після двадцятої. Зараз доводиться й пізніше приходити, і у вихідні працювати.
Валерій Петрович мешкає у приватному будинку матері. Дружина Марина Михайлівна працює лікарем ультразвукової діагностики в обласній лікарні. Там же працюють лікарями і діти: син 33-річний Олег і донька 26-річна Ольга. Валерій Петрович має онуків 6-річного Валерія і піврічного Михайла.
– До спорту у моєму віці треба ставитися обережно. До 40 років займався футболом. Поки у колінах не порвав зв’язки. Після того ще двічі вийшов на стадіон і зрозумів, що треба чимось у житті жертвувати. І на цьому моє хобі закінчилося. В моєму віці краще займатися фізкультурою. Особливо, якщо сидиш за столом. Треба робити розтяжки, рухи головою і руками. Бо хребет старіє і розвивається остеохондроз.
юбов Карнарук «Газета по-українськи», №29, 25 лютого 2011 року
«Найскладніше в моїй роботі те, що треба знати законодавчу базу. Звичайно, було б легше, якби я був юристом, а не медиком. А тепер треба вникати в кожен закон. Це нелегко», – каже 59-річний Валерій Черняк.
25 лютого минає 100 днів, як він очолив обласну раду. До цього понад 30 років працював в обласній лікарні травматологом. З них більше 7 був головним лікарем.
Зустрічаємось у його кабінеті в Будинку рад. Біля робочого столу стоять дві ікони, подаровані керівниками районів. На столі - відкритий ноутбук.
– Що думаєте про реформування медицини?
– Реформи в охороні здоров’я вкрай потрібні. Якщо ми скоротимо деякі медзаклади, то ці гроші пустимо на медикаменти й обладнання. Це робиться для людей, але вони не розуміють. На одному з зібрань у Христинівському районі я питав, хто піде лікуватись до хірурга, який у рік робить лише 20 операцій. Я кажу, що ніхто, хай про нього пишуть хоч які легенди. Бо я працював в обласній лікарні, куди стікалися усі ускладнення. Тому впевнений, що люди врешті прийдуть до такого висновку, що шукатимуть справжнього фахівця. Матеріальна база для формування округів у нас є. Щороку будемо доукомплектовувати.
– Чи не стане це наслідком безробіття серед медиків?
– На нараді з керівниками медичних закладів я сказав, що наше завдання – працевлаштувати всіх медиків. У області є така можливість, адже в нас нестача кадрів. Тому ті політики, які спекулюють реформою і підігрівають колективи, спрацьовують не на справу. Мене дуже дивує питання по другій міській лікарні, коли їм запропонували перейти з повним штатом в обласну. Якби це було в радянські часи, та наввипередки бігли би. Декому не подобається щось міняти. Звикли до певного режиму й навантаження з однаковою зарплатою й меншою відповідальністю.
– Коли в області почнуть діяти всі відділення дитячої обласної лікарні? Чи укомплектований штат?
– Лікарня відкриється в кінці березня. Повністю запрацює влітку. Там будуть усі необхідні відділення, зокрема, хірургія, ортопедія, лорвідділення, офтальмологічне, урологічне, пульмонологічне, перинатальний центр, реанімація. Заклад розрахований на 300 ліжок. Штат – це складне питання. Будемо шукати внутрішні резерви, які є в нашій області. Кого будуть призначати – це питання головного управління охорони здоров\'я та медицини катастроф облдержадміністрації.
– Проблема з капітальним ремонтом мосту на дамбі через Дніпро досі не вирішена. А косметичний рятує лише на певний період.
– Я думаю цей проект реально виконати тільки з допомогою держави. Губернатор каже, що треба залучати інвестиції. Підтримую. Але інвестора необхідно зацікавити в доцільності вкладання грошей. Тому цього року робити капітальний ремонт точно не зможемо зробити.
– З якими найчастіше питаннями і скаргами найчастіше приходять до вас на прийом?
– Найбільше, звичайно, хвилює житло. Деякі люди роками безрезультатно стоять на черзі. Ось, наприклад, жінка-чорнобилець з Катеринополя з 1993 року чекає на квартиру. Всі інстанції на її звернення відбуваються відписками. Тому це питання я взяв під особистий контроль. Багато є звернень щодо заборгованості із зарплати і працевлаштування. Людей хвилює і ситуація з цінами на ринку, різна вартість ліків в аптеках. А минулого тижня зайшла одна жіночка. Каже, Валерій Петрович, от я взнала, що у вас сьогодні прийом громадян з особистих питань. То я прийшла за консультацією, як до лікаря. Я і в цьому випадку не відмовив.
– Підтримуєте зв’язок зі своїм попередником Володимиром Гресем? Які стосунки з губернатором Сергієм Тулубом?
– Із Володимиром Анатолійовичем я підтримую лише депутатські відносини під час підготовки і проведення сесій. Інших зустрічей у нас не було. Кажуть, що він якось заходив, але мене на той час не було на місці. Із Сергієм Тулубом стосунки нормальні. Це людина надзвичайної працездатності. Сергій Борисович приходить зранку і йде близько півночі.
– Планується скорочення в обласній раді?
– Ми вже скоротили. З 42 осіб залишилося 37. В основному під звільнення потрапила частина працівників управління майном комунальної власності. А взагалі апарат нашої обласної ради серед інших областей є одним із найменших.
До 40 років займався футболом
– Мій ранок починається о шостій. Годую і вигулюю німецьку вівчарку Герду. Потім готуюся до роботи. Прослуховую новини. О восьмій їду. Якщо дружину викликали на роботу, сніданок можу приготувати й сам. Я не примхливий, можу підсмажити яєчню і випити ряжанки, – розповідає Черняк. – Працюю допізна. Але сім’я звикла, що я ніколи не був дома раніше шостої вечора. Якось, ще працюючи в лікарні, прийшов раніше, то мене діти спитали: «Папа, ти назовсім чи на обід?». Бо я йшов на восьму ранку й приходив після двадцятої. Зараз доводиться й пізніше приходити, і у вихідні працювати.
Валерій Петрович мешкає у приватному будинку матері. Дружина Марина Михайлівна працює лікарем ультразвукової діагностики в обласній лікарні. Там же працюють лікарями і діти: син 33-річний Олег і донька 26-річна Ольга. Валерій Петрович має онуків 6-річного Валерія і піврічного Михайла.
– До спорту у моєму віці треба ставитися обережно. До 40 років займався футболом. Поки у колінах не порвав зв’язки. Після того ще двічі вийшов на стадіон і зрозумів, що треба чимось у житті жертвувати. І на цьому моє хобі закінчилося. В моєму віці краще займатися фізкультурою. Особливо, якщо сидиш за столом. Треба робити розтяжки, рухи головою і руками. Бо хребет старіє і розвивається остеохондроз.
юбов Карнарук «Газета по-українськи», №29, 25 лютого 2011 року