Останнім часом новини про боротьбу чорнобильців та дітей війни за відсуджені пенсії нагадують хроніки з фронту: то зламали паркан біля Верховної Ради, то захопили Пенсійний фонд у Донецьку, то збунтувались пенсіонери у Харкові. Яка ситуація зараз на Черкащині? Скільки заборгували за рішенням судів чорнобильцям та дітям війни та чому в Пенсійного фонду з\'явилася охорона? Про це та інше «Вечірка» вирішила запитати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Володимира Багрійчука.

– Біля входу до вашої приймальні сидить співробітник міліції, якого раніше не було. Це ви так реагуєте на події у Донецьку та Харкові?

– Зовсім ні. Останнім часом у різних управліннях Пенсійного фонду нашої області траплялися випадки, коли на прийом приходили не зовсім адекватні пенсіонери з ножем, пилкою та іншими небезпечними предметами, погрожуючи розправою. У мене був прикрий випадок, коли близько шостої години вечора на прийом прийшов чоловік. У цей час інші співробітники вже розійшлися, залишився я та прибиральниця. Чолов\'яга був налаштований агресивно і поліз до мене битися. От що робити у такій ситуації? Хлопчиком для биття бути не хочу. Я міг би дати йому здачі, а що далі? Потім будуть розповідати, що вже у Пенсійному фонді б\'ють пенсіонерів. Є й такі, які кладуть довідку на стіл, яка підтверджує, що людина є недіє-здатною, і кажуть: «Віддайте гроші, бо мені втрачати нема чого, до в\'язниці я все одно не сяду!»

– Яка зараз в області ситуація з виплатою пенсій та доплат дітям війни та чорнобильцям?

– У нас немає проблем із виплатою пенсій за жодною з категорій громадян. Із 1 вересня з\'явились проблеми з виконанням рішенням судів. Суди встановлювали на свій розсуд пенсії дітям війни і чорнобильцям, і ми були змушені їх виконувати. Після 1 вересня відповідно до змін у законі про державний бюджет на цей рік доплати виплачуються виключно за наявності грошей у Пенсійному фонді України. На виконання цього закону уряд прийняв Постанову № 745, де чітко визначив розміри виплат до пенсії дітям війни і чорнобильцям. Для того, щоб виконати судові рішення, коштів на сьогодні немає. Зараз на Черкащині проживає 155 582 дітей війни і 54600 пенсіонерів-чорнобильців, разом ці дві категорії становлять майже половину пенсіонерів. Лише цього року за рішенням судів даним категоріям виплачено 199 млн. грн., ще 53 млн. грн. ми залишаємося винні.

– Чому ви вважаєте, що суди приймають рішення на свій розсуд? Вони ж діють на підставі законів.

– Так, вони діють на підставі законодавства, але часто трактують його по-своєму. Наприклад, розміри доплат для чорнобильців розраховуються від мінімальної пенсії. Проте в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної пенсії не визначений. Для цього необхідно було прийняти відповідну норму законодавства, яка так і не з\'явилася. Суди на свій розсуд почали застосовувати мінімальну пенсію, яка визначена у Законі України «Про загальнообов\'язкове державне пенсійне страхування», хоча там чітко сказано, що цей розмір використовується виключно для цього Закону. Це ж стосується і дітей війни.

– На те й суд, щоб вирішувати суперечливі ситуації і визначати, на чиєму боці правда. Він же виносить рішення іменем України!

– Це окрема думка судді. У нас є сотні фактів, коли з одного й того самого питання різні судді виносять протилежні рішення. Наприклад, приходять до нас дід і баба: обоє діти війни, подали до суду однаковісінькі позови, але справи потрапили до різних суддів. У результаті дідові присудили виплатити доплату, а бабі відмовили. От чому так? Запитайте у суддів!

– Якщо у вас є питання до діяльності певних суддів, чому не скаржилися на них?

– Ми написали листа до Вищої ради юстиції, яка здійснює нагляд за діяльністю судів, виклавши в ньому свою позицію, навели конкретні приклади, попросили надати роз\'яснення. У результаті отримали відповідь: «Це питання не в нашій компетенції».

– Якою є найбільша сума, яку виплатили за рішенням суду?

– Деякі чорнобильці отримали понад 100 тисяч гривень. Одним дійсно потрібні гроші на лікування та операції. Але є й такі, які телефонують і питають: «Ну що там, коли гроші будуть? Бо я оце в хаті ремонт роблю, вже й грубу розваляв». Багато норм чорнобильського закону, на мою думку, є несправедливими. Ліквідатор, який у 1986 році скидав із саркофага радіаційний бруд, через суд отримує таку ж виплату, як і чорнобилець, який має інвалідність і все життя за село не виїжджав, проте проживає на забрудненій території. Схожа ситуація і з дітьми війни. От, наприклад, учасникам бойових дій установлена надбавка до пенсії у розмірі 25 % від мінімальної пенсії за віком, а дітям війни – 30%. Так цей дядько всю війну пройшов з автоматом чи гармату волочив, Берлін брав, а виходить, що в нього заслуги менші, ніж у дитини війни. Я нічого проти цієї категорії не маю, зрозуміло, що вони теж меду не лизали. Але ж повинна бути справедливість!

– Чому саме зараз загострилось це питання, адже проблема з чорнобильцями та дітьми війни виникла не сьогодні?

– Коли у 1991 році приймали чорнобильський закон, за нього голосували різні політичні сили. Грошей тоді ніхто не рахував. Депутати нібито діяли на благо людей. Але жодного разу не заклали до бюджету грошей, щоб виплатити чорнобильцям та дітям війни всі доплати і надбавки у повному обсязі. Цей закон вони просто не можуть потягнути. Аби виконати рішення судів, лише нашій області потрібно півмільярда гривень. І так може скластися, що якщо виплатити все, що наприймали, то й держави не вистачить. Треба буде все продати, ще й позичити в когось. Тому цьому популізму треба покласти край. Нині з\'явилася ціла армія юристів, яка на дітях війни і чорнобильцях почала робити непоганий бізнес. Якщо ще півтора року тому ми отримували лише поодинокі позови, то зараз їх кількість перевалила 130 тисяч.

– Чи не боїтеся ви захоплення приміщення обласного Пенсійного фонду, оголошення голодування та інших радикальних дій від чорнобильців та дітей війни?

– Ніхто від цього не застрахований. Проте ми сподіваємося на мудрість і здоровий глузд. Звичайно, можуть бути провокації. Штурмуй Пенсійний фонд чи не штурмуй, гроші від цього не з\'являться. Співробітники Пенсійного фонду є виконавцями, ми закони не приймаємо, а виконуємо. Тому, якщо грошей нам не дали, то де ми їх візьмемо.

– За словами юристів, за невиконання рішень судів посадових осіб Пенсійного фонду можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Не боїтеся цього?

– Ні, бо я нічого не вкрав і нічого не порушував.

Михайло Малінін «Вечірні Черкаси», № 47, 23 листопада 2011 року