Інтерв’ю з депутатом обласної ради, Героєм України Геннадієм Бобовим – це завжди відверта та чесна розмова про болючі питання та шляхи їх вирішення. Геннадій Борисович є одним із небагатьох політиків області, який не лізе за словом у кишеню і не боїться називати речі своїми іменами. Відвертість, рішучість і бажання діяти відчувається за кожною відповіддю.

– 2012 рік обіцяє бути дуже напруженим. Тут і проведення ЄВРО-2012, і вибори, і нові реформи. На Вашу думку, яка подія буде найважливішою для Черкащини?

– Ми всі живемо в Україні, тому кожна з наведених Вами загальнодержавних подій буде впливати на нашу область. Візьмемо, наприклад, чемпіонат Європи з футболу, який буде приймати Україна. Що це для нашої області? Це шанс продемонструвати себе, показати наш туристичний потенціал, відкрити себе для іноземців. Туристична галузь в Україні перебуває в зародковому стані. Гості з Європи бояться України. Вони мають стійкий стереотип – тут небезпечно й немає на що дивитися. Ми повинні показати себе такими, якими ми є – щирими господарями, які дбають про рідний край. Черкащина має створити такі умови, щоб іноземцям захотілося повернутися в Україну. Ми маємо нарешті реалізувати свій потенціал в туризмі. Це додаткові робочі місця, доходи для людей і бюджету.

– А вибори? Як вони позначаться на Черкащині?

– Десь починаючи з листопада минулого року, в мене склалося стійке враження, що вибори вже почалися. На Черкащину, як мухи на мед, почали сповзатися політики з Києва. Ті, хто останні десять років сюди й не потикалися, нарощуючи животи в ресторанах, залишаючи «на чай» офіціантам місячну пенсію пересічної бабусі з села. Зараз таких діячів «раптом» потягло на Батьківщину. Вони згадали, що є на світі Черкаська область, а в ній живуть люди. Команди політтехнологів працюють день і ніч, шукаючи для них округи й придумуючи «легенди». Київські депутати й бізнесмени вже сьогодні починають підкуповувати виборців, масово роздаючи подарунки всім, витрачаючи мільйони гривень. Вони клянуться у своїй любові та вірності кожному, хто готовий їх слухати. Заради майбутнього депутатства вони готові на все: на брехню, на зраду.

– Ви думаєте, що в таких політиків є шанси пройти до парламенту?

Я переконаний, що підкуп, фальсифікації та брудні технології будуть візитною карткою цих виборів. Це видно вже сьогодні по тому, як кияни намагаються задобрити виборців масовими подарунками й запудрити їм мозок рекламою. Але також я впевнений в тому, що виборці Черкащини зможуть зробити правильний вибір. Ми всі за останні десять років забули, що має робити депутат. Який імідж створили народним обранцям більшість тих, хто сьогодні хоче повернутися в Верховну Раду? Депутати нічого не роблять. Вони отримують на дурняк квартири в Києві та величезні заробітні плати. Багато народних обранців не виступають з трибуни й не подають законопроектів, а деякі взагалі не ходять на роботу. Їм начхати на людей, і вони лише балакають зранку до вечора на різноманітних політичних ток-шоу. Ці тези, що я перерахував – імідж наших народних обранців. У більшості випадків так воно і є насправді. Саме тому українці не вірять Верховній Раді. Але корінь питання недовіри не в посаді депутата, не в його функціях, не в його повноваженнях. Питання в тому, хто сьогодні займає крісла в парламенті! Верховній Раді необхідна свіжа кров, відповідальні люди, які змінять ситуацію. Ці люди вже сьогодні без депутатства допомагають школам, дитсадкам, бібліотекам, лікарням, літнім людям та молоді. При чому роблять це не раз на п’ять років, а постійно. Не для того, аби сподобатися виборцям, а для того, щоб покращити життя для всіх. Вони знають проблеми Черкащини не зі слів консультантів, а з власного досвіду. Вони вирішують їх постійно, незалежно від того, чи є в країні вибори. І я переконаний, що люди на Черкащині зуміють відрізнити зайд-варягів, які хочуть використати їх як електорат і забути на п’ять років дорогу до області, від тих людей, які будуть піклуватися про рідний край і використовувати мандат в інтересах громадян й регіону.

– А як щодо підкупу виборців?

– До мене почали звертатися в основному літні люди й молоді сім’ї з дітьми зі схожим питанням: «Мені надіслали подарунок. Я розумію, що так цей політик хоче купити мій голос. Але це зайда, я його знати не знаю, він нічого не зробив для області. Що робити?». Я завжди відповідаю: «Беріть все. Це Ваші гроші, вкрадені з Вашої кишені тим чи іншим способом. Але голосуйте так, як вважаєте за потрібне. Краще за ту людину, яка допомагає і піклується про наш спільний дім постійно, не заради отримання мандату». Вибори – це найкращий час для громадян для того, щоб, кажучи мовою Біблії, відділити зерно від полови.

– А яке питання розвитку Черкащини Вас турбує сьогодні найбільше?

– Зараз я найбільше переймаюся майбутнім врожаєм. Ви ж бачите, яка погода стоїть останні чотири місяці. Багато аграріїв сіяли в суху землю, зима видалася аномальною. Це все не сприяє гарному врожаю. Тому навесні нам потрібно докладати надзусиль для того, щоб виправити ситуацію. Черкащина має бути з хлібом, овочами й цукром – це питання в десять разів важливіше, ніж вибори. І я, як голова комісії облради з питань агропромислового комплексу, як агровиробник, буду робити все для того, аби ми спільними зусиллями вирішили питання врожаю.

Загалом же Черкаській області вже сьогодні потрібна довгострокова стратегія в АПК, яка б враховувала зміни клімату. Адже погода викидає такі «коники», які раніше були неможливі. Майже жодна народна прикмета не діє. Зима настає в лютому, а осінь приходить у листопаді. З кожним роком клімат буде змінюватися все більше й більше. Це означає, що нам потрібні нові сорти. Потрібен якісний прогноз, пропозиції та запуск потужних селекційних центрів, які б вирішили проблему. Якщо ми не встигнемо адаптуватися до змін клімату, ми втратимо свої позиції, як виробники сільськогосподарської продукції. Ми просто раз за разом будемо втрачати врожаї. Це питання не обласної ради, це питання загальнодержавне, яке має вирішувати парламент. Але поки що ніхто цим не переймається.

– Минулого року Ви відкрили громадську приймальню в Корсуні-Шевченківському. З якими питаннями найчастіше звертаються люди?

– Мені дуже приємно, що нам вдалося запустити механізм допомоги людям. Надходять сотні звернень до приймальні в Корсуні-Шевченківському, листи до мене в Черкаси – люди потребують захисту й допомоги. Питання найрізноманітніші: від ремонту мосту, до чистки колодязя по вулиці. Вирішую їх по мірі сил, стараюся оперативно. Не всім можу допомогти, але про кожну людину, яка до мене звертається, я пам’ятаю. Іноді виходить так – я звертаюся до чиновника, який має займатися конкретним напрямком і кажу: «Виріши це питання, допоможи старенькій бабусі!». Він мені звітує, що все вирішив, а потім мені доповідають, що нічого не зроблено. Це питання не по одному району. Хочу попередити всіх: будемо жорстко розбиратися з тими чиновниками, які не працюють для людей. Цього року я особисто буду проводити перевірки місцевої влади. Моя позиція чітка: не хочеш працювати для громади – звільни посаду!

Андрій Назаренко, «Нова Доба», №9, 26 січня 2012 року