Діти залишаються дітьми завжди, у яких би умовах вони не перебували. І завдання дорослих – створити затишок і комфорт для щасливого дитинства, а особливо, дитинства тих, чиї юні роки були затьмарені тяжкою онкологічною недугою. Над цим постійно працюють фахівці Черкаського дитячого центру онкології та гематології. У прагненні створити місце для психологічного розвантаження своїх маленьких пацієнтів вони перетворили колишню цитологічну лабораторію на ігрову кімнату з усіма зручностями: теплою підлогою, іграшками, комп’ютерами. Тут активно виявилась дитяча творчість і їхніх виробів накопичилась уже стільки, що час було створити виставку. У цьому юним митцям допомогла благодійник і давній друг дитячого відділення онкоцентру депутат Черкаської обласної ради Світлана Трофімова. Світлана Владиславівна подарувала для ігрової кімнати спеціальні шафи із виставковим підсвічуванням, а також іграшки та DVD-диски з мультфільмами.

– За словами Ірини Юріївни, програма адресної допомоги кожній хворій дитині в онкоцентрі існує уже два роки. Допомагають як приватні особи, так і різноманітні організації.

Світлана Трофімова допомогла, зокрема, і з медичним обладнанням, і з привітанням дітей до Нового Року, і з облаштуванням ігрової. Допомагають й інші небайдужі люди, інколи, навіть незнайомі між собою.

На переконання лікарів благодійністю займаються ті люди, які відчувають у цьому внутрішню потребу, і, зазвичай, ця допомога надзвичайно корисна і для самих благодійників.

Турбує лікарів і ряд інших проблем, як-от недостатнє медичне забезпечення та відсутність чіткої державної програми з лікування.

– Поставки медпрепаратів і нині не є стопроцентними, – розповідає Віктор Парамонов, – тому благодійна допомога, яка йде на медикаменти – це наша пріоритетна перша лінія, адже і область власними коштами закрити це питання не може. Тому викручуємось завдяки меценатам, які, на щастя, нас не забувають. Прикро, що у державі немає чіткої позиції у тому плані, щоб усі хвороби лікувались на території України. Таким шляхом зараз ідуть держави-сусідки: Білорусія, Грузія, Молдова, Росія. Тому й досі в нашій державі не створена конкурентноспроможна клінічна база.

А поки глобальні проблеми чекають свого вирішення на рівні держави, медики та благодійники долають повсякденні перешкоди власними силами. Тепер оновлена ігрова, яка колись була підвалом, а нині стала оазисом психологічного розвантаження для дітей, знову приймає маленьких пацієнтів.

Відділення розраховане на 30 осіб, а щороку через нього проходить близько шести сотень пацієнтів. Зрозуміло, що окрім лікування, кожна дитина потребує психологічної підтримки, яку ми тут і надаємо, – зазначила педагог-психолог Черкаського дитячого центру онкології та гематології Надія Азаматова. – З дошкільнятами вчимо абетку та кольори, проводимо арт-терапію, а зі старшими – психотренінги та рольові ігри.

– На мою думку, держава повинна на сто відсотків забезпечувати онкохворих дітей лікувальними препаратами, проте і представники бізнесу мають бути соціально відповідальними. До того ж, співробітники їхніх компаній, спостерігаючи таку поведінку і самі відгукнуться і прийдуть на допомогу тим, хто цього потребує, – зауважила Світлана Трофімова.

Ірина Коваль, «Черкаський край», №27, 29 березня 2012 року