Валерій Черняк: «Є партійна дисципліна, і ми в команді її дотримуємося» - «Вечірні Черкаси», №19, 9 травня 2012 року
09 травня 2012, 20:11
Наближення парламентських виборів загострює політичну ситуацію на всіх рівнях. Маніпуляції почалися і в обласній раді, де все більше виникає дискусій і вже важко відрізнити політичне рішення від соціального. Про це після останньої сесії обласної ради «Вечірці» вдалося поспілкуватися із її головою Валерієм Черняком.
– На останній сесії обласної ради було знову порушене питання фінансування гемодіалізу. Знову заточилася дискусія. Яка Ваша думка з цього приводу як медика?
– Я 30 років відпрацював у галузі охорони здоров\'я, і я знаю ті деталі, які можуть не знати інші. Коли держава не давала коштів раніше, такі хворі помирали. Коли ми почали купувати штучні нирки, ми забезпечували хворих тільки діалізаторами, а всі інші розхідники вони купували самі. Але сьогодні ситуація змінилась: нам вдається оплачувати лікування цих хворих. Я б хотів, щоб сьогодні і хворі зрозуміли це, і наші громадяни, що треба дякувати владі, що вона сьогодні зуміла знайти ці кошти. Бо це не заслуга тієї опозиції, яка себе б\'є в груди, що вона вирішила проблему. Це не вони вирішили проблему. Влада області закладає у бюджет ці гроші. Найкраще вирішена проблема в Черкаській області з-поміж інших регіонів, тому що цим складним способом лікування користується найбільша кількість хворих із хронічною недостатністю. Люди навмисне прописуються в нашій області, аби лікуватися у нас. Якщо хворим гіршає у «Фрезеніусі», чому його переводять до обласної лікарні? Минулого року так сталося із двома пацієнтами. Треба розбиратися у ситуації перед тим, як робити гучні заяви.
– Любов Майборода пропонувала забрати один мільйон гривень із фінансування газет «Нова доба» і «Черкаський край», щоб додати коштів на гемодіаліз, аби не спустошувати місцеві бюджети. Які взагалі подальші плани на ці видання – обласна рада не братиме приклад з облдержадміністрації, вийшовши зі складу засновників?
– Це питання не раз порушували на порядку денному засідань. Я думаю, що з часом засоби масової інформації взагалі будуть самостійними. З урахуванням того, як у Черкасах склалася ситуація зі ЗМІ, зокрема по наших двох газетах, їх сьогодні пускати в самостійне плавання ризиковано. Незабаром засоби масової інформації, які не будуть користуватися попитом у читачів, відпадуть самі по собі. Аби ми вийшли із засновників «Нової доби» і «Черкаського краю», вони б цього року не вижили. Це не значить, що ми втручаємось у їхню роботу, але хочеться дати їм стимул для того, що вони сьогодні мають самі працювати на себе. Подивимось, як вони потужно запрацюють із новими керівниками.
– Ви так довго пропрацювали в медицині. Чи тепер на посаді голови облради галузь охорони здоров\'я є для вас пріоритетом? І чому, до речі, не виконується Ваша обіцянка побудувати нову поліклініку обласної лікарні?
– Пріоритети в суспільстві визначає громада. Соціологічні обстеження показують, що сьогодні людей хвилюють дороги, соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, охорона здоров\'я. Через те влада повинна працювати не в одному якомусь напрямку. Завтра прийде на мою посаду освітянин, тоді ще хтось – і так і пріоритети визначати? Я вважаю, що це неправильно. Я людина більше державна, в мене немає ніяких власних інтересів, бізнесу, я працюю у команді, в яку мене запросила Партія регіонів для того, щоб у цій команді зробити щось і залишити про себе якісь гарні спогади для людей.
Поліклініка обласної лікарні – одна з найгірших в області. Мабуть, немає жодної районної поліклініки такого низького рівня, як обласна. Будучи розрахованою на 150 відвідувань, вона несе навантаження на 600 відвідувань. Я вже не кажу про умови. Ми сьогодні не будуватимемо поліклініку для обласної лікарні, ми будуємо обласний медичний консультативно-діагностичний центр, у який би кожна людина з будь-якого куточка нашої області могла б приїхати, за день-два пройти обстеження і отримати всю інформацію про стан свого здоров\'я. А для цього його потрібно оснастити сучасним обладнанням. Якщо нам вдасться це зробити, це буде гарним внеском.
– А як з обіцянками щодо збільшення фінансування медикаментозного забезпечення постраждалих унаслідок чорнобильської катастрофи? Є нарікання, що все лишилось на тому ж рівні…
– Щороку ми збільшуємо фінансування на мільйон гривень. На попередній сесії ми додали ще 200 тисяч гривень, виходячи на загальну суму 6 млн. 200 грн. І це, окрім коштів, які виділяє держава. Між самими чорнобильцями є там свої нюанси, щось вони там між собою не ділять…
– Планувалося також відкрити по області 23 нові дитячі садочки. Як просувається робота в цьому напрямку?
– Відкрито вже 17 дошкільних дитячих закладів. Такого ніколи не було. Ви приїдьте в Христинівський район, село Верхнячку. Цукровий завод утримував там два дитячі садочки. Завод викупили, продали на брухт, заробили гроші, і на цьому все закінчилось. Влада відновила от один із садочків.
– Торік обласною радою було впроваджено ініціативу, згідно з якою за кожним депутатом було закріплено по одному історичному пам\'ятнику. Минув рік. Як Ви вважаєте, чи упорались депутати з поставленим завданням?
– Думаю, що з цим завданням вони упорались, хоча підсумків ще підбито не було. Однак ми підемо далі, зібравши за допомогою Ради ветеранів інформацію про всі потреби тих, хто пережив війну, і перевіривши палати інвалідів Великої Вітчизняної війни, і дослідивши інші проблеми. Я ставлюся до пам\'ятників, як до нашої історії, і вважаю, що вони мають нагадувати нащадкам про минуле.
– Яка ваша думку щодо поділу округів? Адже свої пропозиції до ЦВК подавала обласна влада і майже всі вони були враховані.
– З урахуванням того, що в кожному районі не живе 140-150 тисяч виборців, треба якось прирівнювати кількість електорату, але немає такої арифметики і не можна змусити кожен район не розширюватись більше ніж на 100 тисяч. Вдало чи не вдало, судити можна за однією схемою: які б не були варіанти, когось вони все одно не задовольнять. Якщо кількох осіб попросити зробити це, кожен розпише по-своєму.
– Однак опозиція вважає, що їй так само палиці в колеса вставляють. Як ви, до речі, ставитесь до того, що вона нарікає, мовляв, в обласній раді її голоси нічого не значать?
– Я свого часу був депутатом обласної ради п\'ятого скликання. Ніхто тоді не ображався, що «Наша Україна» і «Батьківщина» були в більшості, а тому були ключовими у прийнятті рішень. Опозиції це завжди не до вподоби, адже є партійна дисципліна і слід дотримуватися її. Мені шкода, але я почав помічати, що деякі опозиційні депутати часто говорять не те, що думають, а те, що їм велять. Однак це нормальне явище в політиці.
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», №19, 9 травня 2012 року
– На останній сесії обласної ради було знову порушене питання фінансування гемодіалізу. Знову заточилася дискусія. Яка Ваша думка з цього приводу як медика?
– Я 30 років відпрацював у галузі охорони здоров\'я, і я знаю ті деталі, які можуть не знати інші. Коли держава не давала коштів раніше, такі хворі помирали. Коли ми почали купувати штучні нирки, ми забезпечували хворих тільки діалізаторами, а всі інші розхідники вони купували самі. Але сьогодні ситуація змінилась: нам вдається оплачувати лікування цих хворих. Я б хотів, щоб сьогодні і хворі зрозуміли це, і наші громадяни, що треба дякувати владі, що вона сьогодні зуміла знайти ці кошти. Бо це не заслуга тієї опозиції, яка себе б\'є в груди, що вона вирішила проблему. Це не вони вирішили проблему. Влада області закладає у бюджет ці гроші. Найкраще вирішена проблема в Черкаській області з-поміж інших регіонів, тому що цим складним способом лікування користується найбільша кількість хворих із хронічною недостатністю. Люди навмисне прописуються в нашій області, аби лікуватися у нас. Якщо хворим гіршає у «Фрезеніусі», чому його переводять до обласної лікарні? Минулого року так сталося із двома пацієнтами. Треба розбиратися у ситуації перед тим, як робити гучні заяви.
– Любов Майборода пропонувала забрати один мільйон гривень із фінансування газет «Нова доба» і «Черкаський край», щоб додати коштів на гемодіаліз, аби не спустошувати місцеві бюджети. Які взагалі подальші плани на ці видання – обласна рада не братиме приклад з облдержадміністрації, вийшовши зі складу засновників?
– Це питання не раз порушували на порядку денному засідань. Я думаю, що з часом засоби масової інформації взагалі будуть самостійними. З урахуванням того, як у Черкасах склалася ситуація зі ЗМІ, зокрема по наших двох газетах, їх сьогодні пускати в самостійне плавання ризиковано. Незабаром засоби масової інформації, які не будуть користуватися попитом у читачів, відпадуть самі по собі. Аби ми вийшли із засновників «Нової доби» і «Черкаського краю», вони б цього року не вижили. Це не значить, що ми втручаємось у їхню роботу, але хочеться дати їм стимул для того, що вони сьогодні мають самі працювати на себе. Подивимось, як вони потужно запрацюють із новими керівниками.
– Ви так довго пропрацювали в медицині. Чи тепер на посаді голови облради галузь охорони здоров\'я є для вас пріоритетом? І чому, до речі, не виконується Ваша обіцянка побудувати нову поліклініку обласної лікарні?
– Пріоритети в суспільстві визначає громада. Соціологічні обстеження показують, що сьогодні людей хвилюють дороги, соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, охорона здоров\'я. Через те влада повинна працювати не в одному якомусь напрямку. Завтра прийде на мою посаду освітянин, тоді ще хтось – і так і пріоритети визначати? Я вважаю, що це неправильно. Я людина більше державна, в мене немає ніяких власних інтересів, бізнесу, я працюю у команді, в яку мене запросила Партія регіонів для того, щоб у цій команді зробити щось і залишити про себе якісь гарні спогади для людей.
Поліклініка обласної лікарні – одна з найгірших в області. Мабуть, немає жодної районної поліклініки такого низького рівня, як обласна. Будучи розрахованою на 150 відвідувань, вона несе навантаження на 600 відвідувань. Я вже не кажу про умови. Ми сьогодні не будуватимемо поліклініку для обласної лікарні, ми будуємо обласний медичний консультативно-діагностичний центр, у який би кожна людина з будь-якого куточка нашої області могла б приїхати, за день-два пройти обстеження і отримати всю інформацію про стан свого здоров\'я. А для цього його потрібно оснастити сучасним обладнанням. Якщо нам вдасться це зробити, це буде гарним внеском.
– А як з обіцянками щодо збільшення фінансування медикаментозного забезпечення постраждалих унаслідок чорнобильської катастрофи? Є нарікання, що все лишилось на тому ж рівні…
– Щороку ми збільшуємо фінансування на мільйон гривень. На попередній сесії ми додали ще 200 тисяч гривень, виходячи на загальну суму 6 млн. 200 грн. І це, окрім коштів, які виділяє держава. Між самими чорнобильцями є там свої нюанси, щось вони там між собою не ділять…
– Планувалося також відкрити по області 23 нові дитячі садочки. Як просувається робота в цьому напрямку?
– Відкрито вже 17 дошкільних дитячих закладів. Такого ніколи не було. Ви приїдьте в Христинівський район, село Верхнячку. Цукровий завод утримував там два дитячі садочки. Завод викупили, продали на брухт, заробили гроші, і на цьому все закінчилось. Влада відновила от один із садочків.
– Торік обласною радою було впроваджено ініціативу, згідно з якою за кожним депутатом було закріплено по одному історичному пам\'ятнику. Минув рік. Як Ви вважаєте, чи упорались депутати з поставленим завданням?
– Думаю, що з цим завданням вони упорались, хоча підсумків ще підбито не було. Однак ми підемо далі, зібравши за допомогою Ради ветеранів інформацію про всі потреби тих, хто пережив війну, і перевіривши палати інвалідів Великої Вітчизняної війни, і дослідивши інші проблеми. Я ставлюся до пам\'ятників, як до нашої історії, і вважаю, що вони мають нагадувати нащадкам про минуле.
– Яка ваша думку щодо поділу округів? Адже свої пропозиції до ЦВК подавала обласна влада і майже всі вони були враховані.
– З урахуванням того, що в кожному районі не живе 140-150 тисяч виборців, треба якось прирівнювати кількість електорату, але немає такої арифметики і не можна змусити кожен район не розширюватись більше ніж на 100 тисяч. Вдало чи не вдало, судити можна за однією схемою: які б не були варіанти, когось вони все одно не задовольнять. Якщо кількох осіб попросити зробити це, кожен розпише по-своєму.
– Однак опозиція вважає, що їй так само палиці в колеса вставляють. Як ви, до речі, ставитесь до того, що вона нарікає, мовляв, в обласній раді її голоси нічого не значать?
– Я свого часу був депутатом обласної ради п\'ятого скликання. Ніхто тоді не ображався, що «Наша Україна» і «Батьківщина» були в більшості, а тому були ключовими у прийнятті рішень. Опозиції це завжди не до вподоби, адже є партійна дисципліна і слід дотримуватися її. Мені шкода, але я почав помічати, що деякі опозиційні депутати часто говорять не те, що думають, а те, що їм велять. Однак це нормальне явище в політиці.
Юлія Фомічова, «Вечірні Черкаси», №19, 9 травня 2012 року