Реалізація обласних програм «Будуємо нову Черкащину» та «Село Черкащини-2020» сприяє розвитку сільських територій - «Черкаський край», №40, 23 травня 2012 року
23 травня 2012, 20:13
Про стан справ у сільськогосподарській галузі розповідає заступник голови облдержадміністрації Олексій Головко
Олексію Івановичу, днями ви оголосили на прес-конференції, що хлібороби Черкащини в необхідні агротехнічні терміни впоралися з весняною посівною кампанією. Наскільки амбітні плани щодо майбутнього врожаю?
— У 2011 році Черкащина зібрала рекордний урожай зернових культур, посівши почесне перше місце в державі. При середній урожайності 57,2 ц/га вал зернових становив більше ніж 3,7 млн. тонн. Звісно, нинішнього року хотілося б зібрати врожай не менше минулорічного. І підстави для цього є. Посів зернових культур проводився насінням високих репродукцій районованих сортів та з дотриманням науково-рекомендованих технологій їх вирощування. А це — дотримання сівозміни, належна підготовка грунту з необхідним внесенням мінеральних та органічних добрив, захист рослин від бур’янів, шкідників, хвороб та інше.
До того ж наші аграрії не тільки вирощують та збирають, а й навчилися зберігати та вигідно реалізовувати збіжжя. На Черкащині діють 34 сертифіковані зернові елеватори загальною потужністю понад 1555 тисяч тонн, а в липні буде введено ще один елеватор потужністю 60 тис. тонн у с. Буда Лисянського району.
На виконання «Програми розвитку овочівництва Черкаської області на 2011-2015 роки» передбачається будівництво п’яти нових сховищ із сучасними технологіями зберігання, загальною місткістю близько 2170 тонн. Цього року заплановано ввести в експлуатацію фруктосховище в фермерському господарстві «Голден» Христинівського району, площею 400 кв. м на 240 тонн. А коли аграріям є де зберігати вирощену продукцію, то й восени не поспішатимуть збувати її за безцінь.
— Куди і за якими цінами селяни зможуть реалізувати зерно? Яку його частину буде перероблено в області?
— Цьогоріч передбачається виробити 3 мільйони 775 тисяч тонн збіжжя, з них — 907 тисяч тонн пшениці. Потреба області у продовольчому зерні — 218 тис. тонн, зокрема 189 тис. тонн пшениці для випікання хліба й виробництва кондитерських виробів та 15,5 тис. тонн — круп. Майже 1,5 мільйона тонн зерна буде використано для потреб тваринницької галузі та птахівництва і 200 тисяч тонн — для розрахунків за оренду земельних, майнових паїв, часткової оплати праці за бажанням працюючих. Близько 1,8 мільйона тонн зернових буде реалізовано на внутрішніх та зовнішніх ринках.
Держава здійснює заходи щодо недопущення значного зниження цін на зерно шляхом проведення його форвардних закупівель через аграрний фонд за цінами на пшеницю 2-го класу 1909 гривень за тонну, 3-го класу — 1800 гривень. Тобто на рівні економічно обґрунтованих середніх цін, що сформувалися на ринку на сьогодні й дають змогу забезпечити його рентабельне виробництво.
Облдержадміністрацією організовуються ярмаркові заходи в містах і районних центрах. Сільгосптоваровиробники також беруть активну участь у ярмаркових заходах у Києві. Все більшої популярності набуває оптово-роздрібний ринок «Фермерський» у Черкасах. Функціонують Товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей, ринки споживчої кооперації та інших форм власності.
— Дбаючи про збагачення, орендарі із грунтів можуть «витягнути» останні сили. А чи достатньо вони дбають про їхнє відновлення?
— Порівняно з 1990 роком у сім разів зменшено внесення органічних та у 2,7-3 рази мінеральних добрив. Тому першочерговим завданням для землеробів є забезпечення бездефіцитного балансу органічних добрив. Родючості грунтів сприяє заробка в грунт пожнивних решток разом із кореневою системою. За дослідженнями науковців, цей агрозахід дає від 6 до 7 тонн органічної маси на один гектар і позитивно впливає на збільшення гумусу. Тож важливо не спалювати стерню, а дбайливо приорати. Ще одним джерелом поповнення органіки є сидеральні пари. Під урожай минулого року в середньому по області було внесено мінеральних добрив 145,9 кг/га фізичної ваги, а нинішнього планується збільшити їх кількість до 229 кг/га. Норми внесення мінеральних добрив розраховуються державною установою Черкаським центром «Облдержродючість».
— Наскільки дієво втілюються в життя обласні програми «Будуємо нову Черкащину», «Село Черкащини-2020» та інші?
— Реалізація обласних програм «Будуємо нову Черкащину» та «Село Черкащини-2020» сприяє розвитку сільських територій. Узагальнюючи, хочу зазначити, що саме комплексний підхід до розв’язання проблем місцевих територіальних громад дав можливість протягом минулого та з початку нинішнього року вирішити ряд важливих місцевих проблем.
— Олексію Івановичу, чи вдається залучати інвестиції в аграрне виробництво? Назвіть приклади позитивної співпраці з інвесторами.
— Ведення галузі сільського господарства відрізняється від інших видів діяльності сезонністю виробництва, яке потребує значних грошових вкладень. Задля цього аграріями щорічно залучаються кредитні кошти. Не винятком є цьогорічна посівна кампанія. Так, станом на перше квітня, за даними щомісячного моніторингу, на кредитування підприємств області спрямовано 330,1 млн. грн. Середньозважена відсоткова ставка — 18,9%.
Облдержадміністрація проводить роботу щодо залучення у виробництво інвестиційних коштів та створення умов для ефективної діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів. Здійснюється ряд масштабних інвестиційних проектів. Зокрема, в Золотоніському районі введено в дію завод із переробки ріпаку, в с.Сатанівка Монастирищенського району — елеватор, потужністю 50 тисяч тонн.
Інвестиції залучаються і в галузь тваринництва. Зокрема, це реконструкція свинокомплексу у с.Щербинівка Золотоніського району, потужністю більше 20 тисяч голів, молочного комплексу у Корпорації «Украгротех» Христинівського району на 750 корів, та у ТОВ “Кищенці” Маньківського району на 1500 корів, першу чергу якого буде введено в дію цьогоріч.
— Аби зобов’язати орендарів відповідально дбати про збереження та примноження соціальної сфери в сільській місцевості, за ініціативи Героя України Геннадія Бобова органам місцевого самоврядування та орендарям рекомендовано укладати соціальні угоди у розмірі оплати по 100 грн. із одного гектара. Чи погодилися на такі умови сільгоспвиробники?
— Дійсно, генеральний директор ТОВ «Панда» Геннадій Бобов виступив із такою ініціативою. Цю пропозицію підтримано облдержадміністрацією. На даний час угоди про соціальне партнерство між сільгосптоваровиробниками та сільськими радами уклали 1030 господарюючих суб’єктів із наявних 1618 на суму близько 40 млн. грн. І ця робота триває.
— А хто представляє в області когорту найкрупніших орендарів землі? Хто більше дбає про розвиток соціальної сфери в селах: інвестори зі сторони чи, так би мовити, свої виробники?
— Із 1,5 мільйона гектарів таких земель 847 тисяч гектарів орендують 837 сільгосппідприємств різних форм власності. Найпотужніші орендарі: ТОВ «НВФ «Урожай» — 37183 га; ТОВ «Зернова компанія «Хорс» — 17 079 га; СТОВ «ЛНЗ-Агро» — 10 471 га; ПСП «Плешкані» — 10663 га. Безумовно, свої виробники більш зацікавлені в розвитку сільських територій, адже вони дбають не лише про сьогоднішній день, а й майбутнє.
— Як заохотити фермерів та інших черкащан займатися молочним і м’ясним тваринництвом? І де, власне, можна придбати в області поросят, телят чи молодняк птиці?
— У 2010 році сесією обласної ради затверджено програми розвитку галузей молочного скотарства та свинарства в області на 2010-2020 роки, якими передбачено у 2020 році збільшення чисельності поголів’я корів у всіх категоріях господарств до 150 тисяч голів. Планується покращити їх продуктивність до 6000 кілограмів молока (від однієї корови), і на цій основі довести виробництво до 900 тисяч тонн.
Цього року на розвиток молочного скотарства з обласного бюджету виділено 300 тисяч гривень на основі співфінансування (30 відсотків коштів з обласного та 70 відсотків з районного бюджетів) на закупівлю нетелей для населення. Натомість селяни повинні у майбутньому віддати приплід (теличку) наступному господарю, якого визначить відповідна комісія. Облдержадміністрація таким чином, сприяє розвитку галузі молочного скотарства в селянських господарствах.
Молодняк великої рогатої худоби та свиней можна придбати у сільгосппідприємствах та на ринках області. В Жашківському районі діє ринок живої худоби. Реалізаційна ціна за один кілограм живої ваги молодняку ВРХ становить 17-19 гривень, свиней — 30-35 гривень.
За перший квартал цього року сільгосппідприємствами області населенню реалізовано 2,3 тисячі голів худоби, 13 тисяч свиней, 539 тисяч птиці. В області діють 9 інкубаторних станції.
— Як триває підготовка до жнив, адже час біжить стрімко?
— Парк зернозбиральних комбайнів постійно поповнюється високопродуктивною технікою. На жнивах буде задіяно близько 2000 зернозбиральних комбайнів, із них 800 — високопродуктивних.
З початку 2012 року парк господарств поповнився на 104 одиниці нової техніки, на загальну суму 48,8 млн. гривень. Якісній підготовці техніки сприяє організаційна робота обласної та районних державних адміністрацій, інженерно-технічних фахівців господарств. Для майбутніх жнив уже закуплено 12,8 тис. тонн дизельного палива і 4,6 тис. тонн бензину.
— Залишається, як кажуть, просити в Господа сприятливих погодних умов.
— І побажати успіху всім хліборобам Черкащини.
Наталія Борисюк, «Черкаський край», №40, 23 травня 2012 року
Олексію Івановичу, днями ви оголосили на прес-конференції, що хлібороби Черкащини в необхідні агротехнічні терміни впоралися з весняною посівною кампанією. Наскільки амбітні плани щодо майбутнього врожаю?
— У 2011 році Черкащина зібрала рекордний урожай зернових культур, посівши почесне перше місце в державі. При середній урожайності 57,2 ц/га вал зернових становив більше ніж 3,7 млн. тонн. Звісно, нинішнього року хотілося б зібрати врожай не менше минулорічного. І підстави для цього є. Посів зернових культур проводився насінням високих репродукцій районованих сортів та з дотриманням науково-рекомендованих технологій їх вирощування. А це — дотримання сівозміни, належна підготовка грунту з необхідним внесенням мінеральних та органічних добрив, захист рослин від бур’янів, шкідників, хвороб та інше.
До того ж наші аграрії не тільки вирощують та збирають, а й навчилися зберігати та вигідно реалізовувати збіжжя. На Черкащині діють 34 сертифіковані зернові елеватори загальною потужністю понад 1555 тисяч тонн, а в липні буде введено ще один елеватор потужністю 60 тис. тонн у с. Буда Лисянського району.
На виконання «Програми розвитку овочівництва Черкаської області на 2011-2015 роки» передбачається будівництво п’яти нових сховищ із сучасними технологіями зберігання, загальною місткістю близько 2170 тонн. Цього року заплановано ввести в експлуатацію фруктосховище в фермерському господарстві «Голден» Христинівського району, площею 400 кв. м на 240 тонн. А коли аграріям є де зберігати вирощену продукцію, то й восени не поспішатимуть збувати її за безцінь.
— Куди і за якими цінами селяни зможуть реалізувати зерно? Яку його частину буде перероблено в області?
— Цьогоріч передбачається виробити 3 мільйони 775 тисяч тонн збіжжя, з них — 907 тисяч тонн пшениці. Потреба області у продовольчому зерні — 218 тис. тонн, зокрема 189 тис. тонн пшениці для випікання хліба й виробництва кондитерських виробів та 15,5 тис. тонн — круп. Майже 1,5 мільйона тонн зерна буде використано для потреб тваринницької галузі та птахівництва і 200 тисяч тонн — для розрахунків за оренду земельних, майнових паїв, часткової оплати праці за бажанням працюючих. Близько 1,8 мільйона тонн зернових буде реалізовано на внутрішніх та зовнішніх ринках.
Держава здійснює заходи щодо недопущення значного зниження цін на зерно шляхом проведення його форвардних закупівель через аграрний фонд за цінами на пшеницю 2-го класу 1909 гривень за тонну, 3-го класу — 1800 гривень. Тобто на рівні економічно обґрунтованих середніх цін, що сформувалися на ринку на сьогодні й дають змогу забезпечити його рентабельне виробництво.
Облдержадміністрацією організовуються ярмаркові заходи в містах і районних центрах. Сільгосптоваровиробники також беруть активну участь у ярмаркових заходах у Києві. Все більшої популярності набуває оптово-роздрібний ринок «Фермерський» у Черкасах. Функціонують Товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей, ринки споживчої кооперації та інших форм власності.
— Дбаючи про збагачення, орендарі із грунтів можуть «витягнути» останні сили. А чи достатньо вони дбають про їхнє відновлення?
— Порівняно з 1990 роком у сім разів зменшено внесення органічних та у 2,7-3 рази мінеральних добрив. Тому першочерговим завданням для землеробів є забезпечення бездефіцитного балансу органічних добрив. Родючості грунтів сприяє заробка в грунт пожнивних решток разом із кореневою системою. За дослідженнями науковців, цей агрозахід дає від 6 до 7 тонн органічної маси на один гектар і позитивно впливає на збільшення гумусу. Тож важливо не спалювати стерню, а дбайливо приорати. Ще одним джерелом поповнення органіки є сидеральні пари. Під урожай минулого року в середньому по області було внесено мінеральних добрив 145,9 кг/га фізичної ваги, а нинішнього планується збільшити їх кількість до 229 кг/га. Норми внесення мінеральних добрив розраховуються державною установою Черкаським центром «Облдержродючість».
— Наскільки дієво втілюються в життя обласні програми «Будуємо нову Черкащину», «Село Черкащини-2020» та інші?
— Реалізація обласних програм «Будуємо нову Черкащину» та «Село Черкащини-2020» сприяє розвитку сільських територій. Узагальнюючи, хочу зазначити, що саме комплексний підхід до розв’язання проблем місцевих територіальних громад дав можливість протягом минулого та з початку нинішнього року вирішити ряд важливих місцевих проблем.
— Олексію Івановичу, чи вдається залучати інвестиції в аграрне виробництво? Назвіть приклади позитивної співпраці з інвесторами.
— Ведення галузі сільського господарства відрізняється від інших видів діяльності сезонністю виробництва, яке потребує значних грошових вкладень. Задля цього аграріями щорічно залучаються кредитні кошти. Не винятком є цьогорічна посівна кампанія. Так, станом на перше квітня, за даними щомісячного моніторингу, на кредитування підприємств області спрямовано 330,1 млн. грн. Середньозважена відсоткова ставка — 18,9%.
Облдержадміністрація проводить роботу щодо залучення у виробництво інвестиційних коштів та створення умов для ефективної діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів. Здійснюється ряд масштабних інвестиційних проектів. Зокрема, в Золотоніському районі введено в дію завод із переробки ріпаку, в с.Сатанівка Монастирищенського району — елеватор, потужністю 50 тисяч тонн.
Інвестиції залучаються і в галузь тваринництва. Зокрема, це реконструкція свинокомплексу у с.Щербинівка Золотоніського району, потужністю більше 20 тисяч голів, молочного комплексу у Корпорації «Украгротех» Христинівського району на 750 корів, та у ТОВ “Кищенці” Маньківського району на 1500 корів, першу чергу якого буде введено в дію цьогоріч.
— Аби зобов’язати орендарів відповідально дбати про збереження та примноження соціальної сфери в сільській місцевості, за ініціативи Героя України Геннадія Бобова органам місцевого самоврядування та орендарям рекомендовано укладати соціальні угоди у розмірі оплати по 100 грн. із одного гектара. Чи погодилися на такі умови сільгоспвиробники?
— Дійсно, генеральний директор ТОВ «Панда» Геннадій Бобов виступив із такою ініціативою. Цю пропозицію підтримано облдержадміністрацією. На даний час угоди про соціальне партнерство між сільгосптоваровиробниками та сільськими радами уклали 1030 господарюючих суб’єктів із наявних 1618 на суму близько 40 млн. грн. І ця робота триває.
— А хто представляє в області когорту найкрупніших орендарів землі? Хто більше дбає про розвиток соціальної сфери в селах: інвестори зі сторони чи, так би мовити, свої виробники?
— Із 1,5 мільйона гектарів таких земель 847 тисяч гектарів орендують 837 сільгосппідприємств різних форм власності. Найпотужніші орендарі: ТОВ «НВФ «Урожай» — 37183 га; ТОВ «Зернова компанія «Хорс» — 17 079 га; СТОВ «ЛНЗ-Агро» — 10 471 га; ПСП «Плешкані» — 10663 га. Безумовно, свої виробники більш зацікавлені в розвитку сільських територій, адже вони дбають не лише про сьогоднішній день, а й майбутнє.
— Як заохотити фермерів та інших черкащан займатися молочним і м’ясним тваринництвом? І де, власне, можна придбати в області поросят, телят чи молодняк птиці?
— У 2010 році сесією обласної ради затверджено програми розвитку галузей молочного скотарства та свинарства в області на 2010-2020 роки, якими передбачено у 2020 році збільшення чисельності поголів’я корів у всіх категоріях господарств до 150 тисяч голів. Планується покращити їх продуктивність до 6000 кілограмів молока (від однієї корови), і на цій основі довести виробництво до 900 тисяч тонн.
Цього року на розвиток молочного скотарства з обласного бюджету виділено 300 тисяч гривень на основі співфінансування (30 відсотків коштів з обласного та 70 відсотків з районного бюджетів) на закупівлю нетелей для населення. Натомість селяни повинні у майбутньому віддати приплід (теличку) наступному господарю, якого визначить відповідна комісія. Облдержадміністрація таким чином, сприяє розвитку галузі молочного скотарства в селянських господарствах.
Молодняк великої рогатої худоби та свиней можна придбати у сільгосппідприємствах та на ринках області. В Жашківському районі діє ринок живої худоби. Реалізаційна ціна за один кілограм живої ваги молодняку ВРХ становить 17-19 гривень, свиней — 30-35 гривень.
За перший квартал цього року сільгосппідприємствами області населенню реалізовано 2,3 тисячі голів худоби, 13 тисяч свиней, 539 тисяч птиці. В області діють 9 інкубаторних станції.
— Як триває підготовка до жнив, адже час біжить стрімко?
— Парк зернозбиральних комбайнів постійно поповнюється високопродуктивною технікою. На жнивах буде задіяно близько 2000 зернозбиральних комбайнів, із них 800 — високопродуктивних.
З початку 2012 року парк господарств поповнився на 104 одиниці нової техніки, на загальну суму 48,8 млн. гривень. Якісній підготовці техніки сприяє організаційна робота обласної та районних державних адміністрацій, інженерно-технічних фахівців господарств. Для майбутніх жнив уже закуплено 12,8 тис. тонн дизельного палива і 4,6 тис. тонн бензину.
— Залишається, як кажуть, просити в Господа сприятливих погодних умов.
— І побажати успіху всім хліборобам Черкащини.
Наталія Борисюк, «Черкаський край», №40, 23 травня 2012 року