У Корсунь-Шевченківському і Городищі пройшли Перші Народні Збори - «Нова Доба», № 53-54, 5 липня 2012 року
05 липня 2012, 20:17
25 і 26 червня в Корсуні-Шевченківському і Городищі проводилися Перші Народні Збори, на яких зібралися небайдужі громадяни з усіх населених пунктів районів. У залах не було де яблуку впасти, люди стояли в проходах – жителі районів були налаштовані на серйозну дискусію.
Ці унікальні заходи стали можливими завдяки ініціативі Героя України Геннадія Бобова, який зробив все для того, щоб запросити на них кожного мешканця. Питання, які порушувалися на Зборах, стосувалися кожного. Мова йшла про подальший розвиток Корсунщини і Городищини.
На кожній зустрічі Герой України Геннадій Борисович підкреслював: «Це не партійні збори і не політичне зібрання. Я запросив вас для реальної дискусії та для конкретної роботи. Я вважаю, що одна з основних проблем сьогодення – це відсутність живого діалогу. Народні Збори – це така собі сучасна козацька рада, коли позиція кожного має вагу, незалежно від того, чи то старшина, чи козак. Мені здається, якщо такий механізм запрацює, проблем у нас стане менше. Всі питання, які будуть озвучені; всі пропозиції, які пролунають тут сьогодні; всі ініціативи, які будуть висунені – будуть записані, проаналізовані та запущені в роботу».
У своїх виступах Геннадій Бобов зупинявся на основних економічних, соціальних, освітніх та духовних проблемах, які сьогодні турбують населені пункти районів. «Ці проблеми дуже тісно переплетені між собою, – говорить він. – Це безгрошів’я та безробіття, руйнація галузей і відсутність перспективи, низький рівень забезпеченості шкіл й занепад професійно-технічної освіти, наркоманія і алкоголізм серед молоді, високий рівень смертності та низька народжуваність, збільшення захворюваності».
Для того, щоб розрубати Гордіїв вузол проблем, Геннадієм Борисовичем були запропоновані десять основних кроків для відродження нашої Батьківщини. «Я довго думав, прораховував, розмірковував і дійшов висновку, що першочерговими кроками мають стати наступні:
Перше. Створення в кожному районі мінімум трьох тисяч нових робочих місць за рахунок відновлення роботи покинутих підприємств. Це цукрові заводи, ферми, хлібоприймальні підприємства. Це реально, головне поставити собі мету.
Друге. Щоб відновлення пішло швидко, потрібно створити економічні умови для розвитку і модернізації тваринництва та цукрової галузі. Крім того, необхідно ввести пряму заборону щодо знищення заводів, що залишилися, закупівельниками металобрухту.
Третє. Потрібно збільшувати виплати за оренду землі. Це має бути новий Закон, створений в інтересах людей, і який враховував би позицію виробників. Але це має бути не менше 4,5%.
Четверте. Введення чіткої системи соціальної відповідальності для агрофірм. Агровиробники мають платити на розвиток сіл із розрахунку не менше 100 гривень на 1 гектар. Інакше нам інфраструктуру просто не підняти.
П’яте. Якість доріг, забезпечення шкіл, лікарень всім необхідним, освітлення на вулицях – ці питання має вирішувати не тільки влада, але й підприємці, які працюють в цьому населеному пункті. Така відповідальність має бути закріплена законом.
Шосте. Програми по залученню спеціалістів до роботи в селі, направлені на те, щоб молодь поверталася додому після навчання, мають також регламентуватися законом. Підприємці разом із владою повинні створювати умови для того, щоб молоді люди отримували адекватний рівень життя і залишалися вдома. Агрофірми та інвестори мають стимулювати їх навчання, допомагати якісним житлом з усіма умовами для життя. Має бути відновлена система професійно-технічної освіти.
Сьоме. Потрібно збільшити виплати на народження дитини в сільській місцевості за умови подальшого проживання молодої сім’ї у селі. Це не справедливо, коли молода сім’я в селі чи районному центрі отримує такі самі гроші, як і багаті люди в Києві.
Восьме. Реформи освіти і охорони здоров’я мають на меті покращити доступність та якість медицини і навчання, а не скорочення лікарень й закриття шкіл.
Дев’яте. Жорсткий контроль за діями чиновників районних адміністрацій та районних рад. Місцева влада має бути ефективною, працювати над покращенням життя людей і залучати інвестиції.
Десяте. Вся влада, а депутати різних рівнів, в першу чергу, повинні відповідати за свої слова. І це також має бути закріплено законодавчо. Тоді замість обіцянок буде конкретний результат».
Дискусія в кожному районному центрі виходила гострою і продуктивною. До мікрофонів, які були встановлені в залі і на сцені, стояла справжня черга. Люди намагалися донести своє бачення розвитку району, окреслювали існуючі проблеми, ділилися своїми переживаннями відносно соціальних та економічних питань. Геннадій Борисович уважно вислуховував всі побажання та пропозиції, занотовував їх і відповідав на найбільш актуальні з них прямо зі сцени.
На Перших Народних Зборах виступали всі: представники влади та опозиції, просто небайдужі і активні люди. Порушувалося безліч питань: забезпечення дитячих садків і шкіл, допомога дітям війни та інвалідам, питання розрахунків за паї і організація автобусного сполучення. Люди дякували Геннадію Борисовичу за вже надану допомогу і просили посприяти у різноманітних особистих та громадських питаннях. Герой України активно реагував на всі побажання і пропозиції, занотовував проблеми, а деякі питання намагався вирішувати прямо на місці. Він зауважував: «Я не можу допомогти всім. Це не під силу нікому. Але по мірі своїх сил і можливостей, я буду допомагати людям. І все ж вважаю, що допомога має бути не точкова, а комплексна. Нам потрібні нові закони, які б навели лад у кожному районі, області, в цілому в країні. Потрібен жорсткий контроль за їх виконанням, в першу чергу, контроль за чиновниками».
Час від часу виступаючі, серед яких були виробничники, вчителі, лікарі, ветерани, селяни, піднімали тему майбутніх виборів до Верховної Ради і пропонували Герою України Геннадію Бобову балотуватися до парламенту. Геннадій Борисович на це говорив: «Давайте залишимо в спокої майбутні вибори і політику. Ми зібралися сьогодні з вами для того, щоб почути думку кожної громади, кожної людини. Щоб по максимуму розібратися в тих проблемах, які сьогодні існують у районі і спільними зусиллями знайти вихід із них. Якщо ми сьогодні не зробимо цього – у нас не буде майбутнього. Говоріть, будь ласка, про проблеми. Давайте разом вирішувати їх».
Зібрання продовжувалися в режимі активної, жвавої дискусії декілька годин. Люди дякували Геннадію Борисовичу за корисну ініціативу і пропонували зробити такі Збори традиційними не тільки для районів, а й для кожного населеного пункту. Адже всі бажаючі могли наживо задати Герою України будь-яке питання, поділитися наболілим. Геннадій Борисович пообіцяв, що жодна з проблем не залишиться без уваги і кожна пропозиція буде розглянута та запущена в роботу. Крім того, Герой України запропонував проводити такі зібрання регулярно для того, аби разом усією громадою вирішувати питання розвитку районів. А поки що планується, що подібні заходи відбудуться ще мінімум в чотирьох районних центрах.
Сергій Метельський, «Нова Доба», № 53-54, 5 липня 2012 року
Ці унікальні заходи стали можливими завдяки ініціативі Героя України Геннадія Бобова, який зробив все для того, щоб запросити на них кожного мешканця. Питання, які порушувалися на Зборах, стосувалися кожного. Мова йшла про подальший розвиток Корсунщини і Городищини.
На кожній зустрічі Герой України Геннадій Борисович підкреслював: «Це не партійні збори і не політичне зібрання. Я запросив вас для реальної дискусії та для конкретної роботи. Я вважаю, що одна з основних проблем сьогодення – це відсутність живого діалогу. Народні Збори – це така собі сучасна козацька рада, коли позиція кожного має вагу, незалежно від того, чи то старшина, чи козак. Мені здається, якщо такий механізм запрацює, проблем у нас стане менше. Всі питання, які будуть озвучені; всі пропозиції, які пролунають тут сьогодні; всі ініціативи, які будуть висунені – будуть записані, проаналізовані та запущені в роботу».
У своїх виступах Геннадій Бобов зупинявся на основних економічних, соціальних, освітніх та духовних проблемах, які сьогодні турбують населені пункти районів. «Ці проблеми дуже тісно переплетені між собою, – говорить він. – Це безгрошів’я та безробіття, руйнація галузей і відсутність перспективи, низький рівень забезпеченості шкіл й занепад професійно-технічної освіти, наркоманія і алкоголізм серед молоді, високий рівень смертності та низька народжуваність, збільшення захворюваності».
Для того, щоб розрубати Гордіїв вузол проблем, Геннадієм Борисовичем були запропоновані десять основних кроків для відродження нашої Батьківщини. «Я довго думав, прораховував, розмірковував і дійшов висновку, що першочерговими кроками мають стати наступні:
Перше. Створення в кожному районі мінімум трьох тисяч нових робочих місць за рахунок відновлення роботи покинутих підприємств. Це цукрові заводи, ферми, хлібоприймальні підприємства. Це реально, головне поставити собі мету.
Друге. Щоб відновлення пішло швидко, потрібно створити економічні умови для розвитку і модернізації тваринництва та цукрової галузі. Крім того, необхідно ввести пряму заборону щодо знищення заводів, що залишилися, закупівельниками металобрухту.
Третє. Потрібно збільшувати виплати за оренду землі. Це має бути новий Закон, створений в інтересах людей, і який враховував би позицію виробників. Але це має бути не менше 4,5%.
Четверте. Введення чіткої системи соціальної відповідальності для агрофірм. Агровиробники мають платити на розвиток сіл із розрахунку не менше 100 гривень на 1 гектар. Інакше нам інфраструктуру просто не підняти.
П’яте. Якість доріг, забезпечення шкіл, лікарень всім необхідним, освітлення на вулицях – ці питання має вирішувати не тільки влада, але й підприємці, які працюють в цьому населеному пункті. Така відповідальність має бути закріплена законом.
Шосте. Програми по залученню спеціалістів до роботи в селі, направлені на те, щоб молодь поверталася додому після навчання, мають також регламентуватися законом. Підприємці разом із владою повинні створювати умови для того, щоб молоді люди отримували адекватний рівень життя і залишалися вдома. Агрофірми та інвестори мають стимулювати їх навчання, допомагати якісним житлом з усіма умовами для життя. Має бути відновлена система професійно-технічної освіти.
Сьоме. Потрібно збільшити виплати на народження дитини в сільській місцевості за умови подальшого проживання молодої сім’ї у селі. Це не справедливо, коли молода сім’я в селі чи районному центрі отримує такі самі гроші, як і багаті люди в Києві.
Восьме. Реформи освіти і охорони здоров’я мають на меті покращити доступність та якість медицини і навчання, а не скорочення лікарень й закриття шкіл.
Дев’яте. Жорсткий контроль за діями чиновників районних адміністрацій та районних рад. Місцева влада має бути ефективною, працювати над покращенням життя людей і залучати інвестиції.
Десяте. Вся влада, а депутати різних рівнів, в першу чергу, повинні відповідати за свої слова. І це також має бути закріплено законодавчо. Тоді замість обіцянок буде конкретний результат».
Дискусія в кожному районному центрі виходила гострою і продуктивною. До мікрофонів, які були встановлені в залі і на сцені, стояла справжня черга. Люди намагалися донести своє бачення розвитку району, окреслювали існуючі проблеми, ділилися своїми переживаннями відносно соціальних та економічних питань. Геннадій Борисович уважно вислуховував всі побажання та пропозиції, занотовував їх і відповідав на найбільш актуальні з них прямо зі сцени.
На Перших Народних Зборах виступали всі: представники влади та опозиції, просто небайдужі і активні люди. Порушувалося безліч питань: забезпечення дитячих садків і шкіл, допомога дітям війни та інвалідам, питання розрахунків за паї і організація автобусного сполучення. Люди дякували Геннадію Борисовичу за вже надану допомогу і просили посприяти у різноманітних особистих та громадських питаннях. Герой України активно реагував на всі побажання і пропозиції, занотовував проблеми, а деякі питання намагався вирішувати прямо на місці. Він зауважував: «Я не можу допомогти всім. Це не під силу нікому. Але по мірі своїх сил і можливостей, я буду допомагати людям. І все ж вважаю, що допомога має бути не точкова, а комплексна. Нам потрібні нові закони, які б навели лад у кожному районі, області, в цілому в країні. Потрібен жорсткий контроль за їх виконанням, в першу чергу, контроль за чиновниками».
Час від часу виступаючі, серед яких були виробничники, вчителі, лікарі, ветерани, селяни, піднімали тему майбутніх виборів до Верховної Ради і пропонували Герою України Геннадію Бобову балотуватися до парламенту. Геннадій Борисович на це говорив: «Давайте залишимо в спокої майбутні вибори і політику. Ми зібралися сьогодні з вами для того, щоб почути думку кожної громади, кожної людини. Щоб по максимуму розібратися в тих проблемах, які сьогодні існують у районі і спільними зусиллями знайти вихід із них. Якщо ми сьогодні не зробимо цього – у нас не буде майбутнього. Говоріть, будь ласка, про проблеми. Давайте разом вирішувати їх».
Зібрання продовжувалися в режимі активної, жвавої дискусії декілька годин. Люди дякували Геннадію Борисовичу за корисну ініціативу і пропонували зробити такі Збори традиційними не тільки для районів, а й для кожного населеного пункту. Адже всі бажаючі могли наживо задати Герою України будь-яке питання, поділитися наболілим. Геннадій Борисович пообіцяв, що жодна з проблем не залишиться без уваги і кожна пропозиція буде розглянута та запущена в роботу. Крім того, Герой України запропонував проводити такі зібрання регулярно для того, аби разом усією громадою вирішувати питання розвитку районів. А поки що планується, що подібні заходи відбудуться ще мінімум в чотирьох районних центрах.
Сергій Метельський, «Нова Доба», № 53-54, 5 липня 2012 року