«Нова доба», №98, 6 грудня 2012 року

Напередодні Дня місцевого самоврядування, який в Україні відзначається 7 грудня, редакція вирішила зустрітися з головою обласної ради Валерієм Петровичем Черняком, щоб обговорити попередні підсумки роботи обласної ради за рік, її депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування на місцях, щоб окреслити, чого вдалося досягти і, що найважливіше, визначити нові пріоритети в соціально-економічному розвитку регіону. Нижче подаємо наше інтерв’ю.

– Валерію Петровичу, перш за все, вітаємо вас з наступаючим святом – Днем місцевого самоврядування! З чим підходите до свята?

– Вітаю всіх. Мені приємно сьогодні поспілкуватися з вами та розповісти людям над чим працюємо, яка ситуація в області тощо.

Відразу скажу, що діяльність Черкаської обласної ради, всього депутатського корпусу у 2012 році була спрямована передусім на виконання завдань соціально-економічного розвитку та тих завдань, що їх перед нами ставить Президент України Віктор Янукович та інші центральні органи державної влади.

Головний наголос протягом звітного періоду робимо на реалізації комплексних та галузевих програм, виконанні обласного бюджету та інших важливих рішень, що були затверджені депутатами обласної ради під час сесійних засідань.

Щодо бюджету, то відзначу, що за січень-жовтень до нього надійшло 5462,2 млн. грн., а темп росту порівняно з відповідним періодом минулого року становить 112,3%. Тобто кошторис виконується, ми маємо непогані показники.

– А як щодо обласних програм, адже саме за ними розвиваються більшість галузей соціально-економічної сфери?

– Ви знаєте, депутати обласної ради визначили не одну, а кілька пріоритетних програм, до яких відношу і комплексну програму «Село Черкащини 2020» та ряд інших – галузевих. Це дає нам можливість рухатися вперед. Область у соціально-економічному напрямку набирає поступального розвитку.

Однак системним об’єднувальним документом для спільної роботи залишається обласна програма «Будуємо нову Черкащину» на 2011-2015 роки. Завдяки їй в області у 2012 році вирішено багато важливих проблемних питань.

Всього ж на контролі перебуває 86 програм. Варто зауважити, що депутатами нинішньої каденції було знято з контролю майже 40 програм минулих років, які втратили свою актуальність, або не мали фінансового підґрунтя.

Відмінність програм, які прийняті обласною радою у 2011 і 2012 роках, полягає в тому, що вони мають фінансове забезпечення, чітко виписано терміни їх виконання та відповідальних осіб. Таких програм прийнято 38 ( 24 – у 2011 та 14 – у 2012 рр.).

Серед головних я назвав би такі нові програми: про залучення інвестицій в економіку Черкащини; «Медичні кадри»; зайнятості населення на 2012-2014 роки; подолання та запобігання бідності на період до 2015 року; Програма розвитку ООН та ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 2»; розвитку туризму в області на 2012-2020 роки та інші.

Скажу у цифрах: найбільше програм стосуються освіти і науки – 9, потім охорони здоров’я, молодіжної політики, культури і туризму, соціального захисту, житлово-комунального господарства, економічної діяльності – по 7, агропромислового виробництва – 6, надзвичайних ситуацій – 5, екології – 4 тощо.

– Валерію Петровичу, давайте більш детально зупинимось на питаннях розвитку сільського господарства, адже це, як кажуть, «фішка» Черкащини, її особливість.

– Так, згоден. Наша область аграрна, тому цій галузі необхідно приділяти значну увагу. Тут наш потенціал найбільший та найперспективніший.

Ви пам’ятаєте, що минулого року хлібороби області зібрали рекордний врожай зернових культур – 3,76 млн. тонн. Приємно, що й цьогоріч ми маємо гідний, один з найкращих в Україні, результат. Крім цього, додам, що нині спостерігається хороший врожай цукрового буряку та соняшнику. Щодо останнього, то його врожайність становить майже 28 ц/га, що значно вище загальнодержавного показника.

Обласна влада також приділяє значну увагу розвитку тваринництва, де, відверто кажучи, результати були не такі яскраві. Тому й було прийнято відповідні цільові програми – щодо розвитку молочного скотарства; свинарства тощо.

І маємо позитивні зрушення. Адже в рамках виконання заходів цих програм поголів’я великої рогатої худоби в області зросло на 8%, і становить нині 225,5 тисячі голів. На 7,2% зросло виробництво молока.

Особлива увага приділяється відновленню стада корів у приватному секторі. За ініціативи обласної влади безоплатно отримали нетелей вже 58 сімей в різних районах області. До кінця цього року планується довести їхню кількість до 100, а в наступному році – до 500.

Також відповідно до іншої програми – підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів на період до 2015 року, відновлено діяльність 28 молочарських кооперативів на селі та збільшено закупівельні ціни на молоко.

Разом з тим, об’єднуючим документом, який передбачає цілий комплекс заходів щодо розвитку сільських населених пунктів є обласна програма «Село Черкащини – 2020». Її головна мета – забезпечення сільських мешканців робочими місцями та гідним заробітком і в цілому створення комфортних умов проживання на селі.

Розвивається й соціальне партнерство між громадами та сільгоспвиробниками. Нині вже укладено соціальних угод на суму майже 120 млн. гривень. Зазначені кошти направляються на будівництво та ремонт дитячих садків, закладів освіти, сільських будинків культури, налагодження освітлення вулиць, ремонту доріг тощо.

– Відомо, що нині в області, як і по всій Україні, особлива увага приділяється підвищенню соціальних стандартів життя людей, й особливо малозахищених категорій. Яким чином обласні програми відповідного профілю допомагають здійснювати таку соціальну політику?

– Перш за все, зауважу, що влада працювала й продовжить працювати над реалізацією соціальних ініціатив Президента України Віктора Федоровича Януковича. Це одне з наших пріоритетних завдань.

Наведу декілька цифр у цьому напрямку:

За два з половиною роки середньомісячна заробітна плата зросла на 849 гривень і становить нині майже 2500 грн. Окрім того, загальна заборгованість із виплати заробітної плати зменшилася майже у 2 рази. Хоча, звісно, там ще є над чим працювати.

Щодо пенсійного забезпечення, то середній розмір пенсії зріс на 41% – із 925 грн. до 1304 грн. Удвічі збільшено й розмір допомоги при народженні дитини. Окрім того, на 65% зросли виплати соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Автомобілями забезпечено 227 ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни; 38 ветеранів війни, праці та інвалідів отримали автомобілі за рахунок фонду «За майбутнє Черкащини».

Стовідсотково забезпечено потребу в інвалідних візках, а це майже 3 тисячі людей з особливими потребами, а також всі ветерани війни, хто має потребу, безкоштовно отримали слухові апарати, кардіостимулятори та скористалися послугами зубопротезування.

Для малозабезпечених громадян на 730 об’єктах торгівлі сформовано соціальний «продовольчий кошик».

Саме на ці та інші заходи й була спрямована дія галузевих обласних програм, у тому числі й тих, які було прийнято цьогоріч. А це програма подолання та запобігання бідності на період до 2015 року; програма зайнятості населення на 2012-2014 роки тощо.

Крім того, на Черкащині проводиться ефективна робота щодо підтримки малозахищених категорій дітей. Обласною радою вперше за роки незалежності було прийнято цільову соціальну програму реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2012-2017 роки, а також програму із забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на 2013-2015 роки. І я скажу вам, що цього року ми маємо найкращі показники за останні 10 років щодо розвитку сімейних форм виховання. Нині в області діє 117 прийомних сімей та 28 дитячих будинків сімейного типу. Всі родини, котрі за покликом душі взяли діток на виховання, отримують належну підтримку та соціальний супровід відповідних служб.

– Валерію Петровичу, а що ви скажете про близьку вам медичну галузь?

– У сфері охорони здоров’я діє 7 обласних програм, що передбачають вирішення досить широкого спектру галузевих питань. Вони стосуються, зокрема, боротьби та профілактики ряду небезпечних захворювань; кадрового забезпечення тощо.

Але особливо хочу відзначити, що в рамках виконання обласних програм відкрито 2 філії відділення гемодіалізу Черкаської обласної лікарні: в Уманській ЦРЛ та у Звенигородській ЦРЛ. Тепер загальна кількість діалізних місць по області становить 31 місце.

Крім того, відремонтовано терапевтичне відділення для чорнобильців у Першій міській лікарні м. Черкас. Ведеться будівництво нового приміщення поліклініки Канівської ЦРЛ. В області створено 43 аптечні пункти «Медичний кошик», у яких націнка на вітчизняні й іноземні ліки та медичні засоби значно нижча, ніж в інших.

В рамках виконання програми «Медичні кадри» забезпечено житлом 34 родини медиків. І ця практика буде продовжена.

Ще одна визначна подія, яка незабаром чекає на жителів Черкащини – відкриття обласного консультативно-діагностичного центру, будівництво якого вже майже завершено. Зараз триває монтування нового обладнання. Ось ще чекаємо надсучасний апарат для МРТ, котрий до нас надійде з Японії. Після відкриття обласної дитячої лікарні це буде чи не наймасштабніша подія для регіону. А в наступному році ми маємо плани щодо створення перинатального центру і тоді це буде єдиний медично-науковий центр. Тобто плани амбітні й грандіозні, але я переконаний, що все задумане буде виконано й задекларовані справи ми успішно реалізуємо.

– Валерію Петровичу, на завершення нашої розмови хотілося б поговорити про взаємодію обласної ради з місцевими органами самоврядування, територіальними громадами…

– Співпраця з районними радами та підтримка сільських і селищних рад є одним із важливих завдань обласної ради. Ми намагаємось тримати з ними постійний контакт, залучаємо їхніх представників до участі в засіданнях сесій обласної ради, інших заходах, що проводяться за ініціативи обласного керівництва. Міські, сільські та селищні голови мають бути в курсі тих справ, що здійснюються на обласному рівні та доносити їх до людей на місцях.

Належна увага також приділяється навчанню голів та депутатів рад, посадових осіб місцевого самоврядування різних рівнів, яку ми проводимо на базі Обласного центру підвищення кваліфікації кадрів. До цього ми залучаємо й фахівців з обласної ради та профільних управлінь облдержадміністрації, інших установ.

Ми також маємо можливість стимулювати найактивніші сільські ради через участь у щорічному конкурсі на кращу сільську раду. Так, за результатами роботи у 2011 році переможцями з 19 учасників визнані 6, серед яких перше місце виборола Великохутірська сільська рада Драбівського району. Їх було нагороджено дипломами обласної ради та грошовими преміями, розмір яких значно збільшився з часу заснування.

Окрім того, Черкащина вже вдруге бере участь у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Нашій області виділено найбільшу в Україні кількість пілотних районів, а для реалізації визначено 55 проектів, виконання яких дозволяє залучати в села значні міжнародні інвестиції та за рахунок цього вирішувати питання з відновлення комунальної інфраструктури.

Загальна вартість затверджених проектів складає понад 7,6 млн. грн., половина з яких – кошти з позабюджетних джерел. Нагадаю також, що на реалізацію проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – 2», в рамках відповідної обласної програми, було передбачено більше 360 тис. грн. з обласного бюджету. І вони у повному обсязі надійшли за призначенням.

Щодо типології самих проектів, то більшість із них реалізовуються в сфері енергозбереження – 39 проектів (72,2%) та охорони здоров’я – 14 проектів (26%).

Це важливо, адже це турбота про сільських людей, їх здоров’я. На ряду з цим є й інші здобутки. Це й спортивні майданчики, шкільні автобуси, комп’ютеризація, ремонти котелень, дахів тощо. І багато що зроблено якраз в рамках цього європейського проекту.

Крім того, в перспективі – реалізація нових цікавих програм, спрямованих на розвиток економіки, зокрема, на створення сільськогосподарських виробничих кооперативів.

Також ми налагоджуємо взаємодію з Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, з яким у цьому році підписано тристоронню угоду. А ось днями за участю Фонду у нас відбувся інформаційно-методичний семінар для керівників місцевих рад. Це стимул для консолідації інтересів місцевого самоврядування на регіональному рівні та створення територій добробуту.

Переймаємо досвід діяльності органів місцевого самоврядування і в інших регіонів. До речі, у травні цього року у нас в Черкасах відбулася виїзна нарада-семінар з вивчення досвіду для заступників голів обласних рад України.

На завершення ще хотів би додати, що крім роботи залучаємо представників органів місцевого самоврядування й до активного та здорового способу життя. Так, у квітні на Всеукраїнській спартакіаді депутатів всіх рівнів, що вдруге проходила в Алушті, ми вибороли друге місце серед областей України.

– Дякую, Валерію Петровичу, за змістовні відповіді! Ще раз, зі святом!

– Дякую й вам!