Тваринницька галузь області вступила в 2013 рік з обнадійливими перспективами
05 лютого 2013, 19:41
Василь Марченко, «Нова доба», №9, 5 лютого 2013 року
Якщо в рослинництві трудівники давно вже підбили підсумки роботи за всіма параметрами й аспектами діяльності, то в тваринництві це стало можливим, коли повністю завершився минулий трудовий рік. Бо тваринництво – галузь, в якій технологічний процес триває безперервно, де виробництво не знає ні свят, ні періодів зимового спокою, і коли підбиваються підсумки роботи за минулий рік, скрупульозно аналізується стан справ на кінець попереднього року й стартові можливості в новому періоді. Саме виробництво не стоїть на місці, ферми діють, тваринники працюють. Така вже особливість цієї галузі.
Є плюси, але є й мінуси
В усіх категоріях господарств області реалізація на забій худоби та птиці (у живій вазі) за 2012 рік становила 439 тис. т. Це хоч і не багато, але дещо менше, ніж у 2011 році, мінус становить 2,2%. Автор схильний бачити причину цього мінуса, можливо, і в тому, що населення стало менше збувати на забій мало ваговий молодняк великої рогатої худоби. Селяни дещо притримали своїх молоденьких бузівків і теличок, щоб уже пізніше на місяць-другий продати їх більшими і важчими. Адже вирощувати поголів’я до більш високих вагових категорій селян спонукає і державна минулорічна підтримка коштами. На користь такого пояснення говорить і те, що чисельність великої рогатої худоби на 1 січня 2013 року на загал по всіх категоріях господарств області зросла проти 1 січня 2012 року на 3,5% і досягла 211 тис. голів. Не зменшилась, а навпаки – зросла на 3,5% й кількість свиней та птиці (на 9,7%). Отже, на загал виробництво м’яса в 2013 році має всі підстави для зростання.
Молочне скотарство – на піднесенні
– Виробництво молока всіма господарствами області зросло за рік на 7,4 відсотка й досягло рівня 498,2 тисячі тонн, – говорить начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Вадим Рудишин. – На загал зросла з 93,5 до 94,3 тисячі голів і чисельність корів. Додає впевненості в перспективному рості виробництва молока й той факт, що валовий надій його сільгосппідприємствами за рік зріс на 16,3 відсотка й досяг рівня 256,1 тисячі тонн. Частка молока, виробленого на молочно-товарних фермах сільгосппідприємств, торік переважила ту його кількість, яка виробляється в селянських дворах. Зросла й продуктивність молочного стада підприємств: у розрахунку на одну корову, яка була в наявності на початок року, надій становить 5688 кілограмів. А річний надій на кожну голову середнього поголів’я корів становить 5512 кілограмів. За 2011 рік ці показники становили відповідно 4941 та 4949 кілограмів. Радує і той факт, що молочне стадо підприємств за 2012 рік не зменшилось, а зросло на 3,9 відсотка й досягло рівня 47,5 тисячі корів. Це свідчення того, що молочне скотарство області нарощує свій потенціал і має на 2013 рік гарну перспективу.
Лідери, як і аутсайдери, – постійні
– Уже не перший рік в області стабільно в ролі лідерів й молочному скотарстві утримує позиції трійка районів: Чорнобаївський, Золотоніський та Христинівський, – говорить начальник відділу тваринництва з племінної справи Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Чернецький. – Свої лідерські позиції вони ще більше зміцнили 2012 року, виробивши молока відповідно в Чорнобаївському районі – 73,1 тисячі тонн, у Золотоніському – 47,8 тисячі тонн і в Христинівському – 23,7 тисячі тонн. Ще три райони – Звенигородський, Черкаський та Смілянський, мають річний вал надою молока понад 10 тисяч тонн. Характерною особливістю 2012 року стало те, що практично всі без винятку райони істотно збільшили валове виробництво молока порівняно з 2011 роком. Сьогодні можна говорити, що молочне стадо сільгосппідприємств Черкащини має високий племінний потенціал, а наші корови забезпечують високі річні надої молока. Область загалом має за минулий рік середній надій на кожну голову середнього поголів’я корів на рівні 5512 кілограмів, що на 11,4 відсотка більше, ніж 2011 року. У чотирьох районах по цьому показнику подолано рубіж 6 тонн (у Смілянському – 6582 кілограми, у Золотоніському – 6356, Христинівському – 6025 і в Чорнобаївському – 6001 кілограм). Чотири райони подолали межу п’ятитонних річних надоїв, решта – понад чотири тонни й лише один район – Тальнівський, має річний надій на одну корову середнього поголів’я менше цього – 3991 кілограм.
За чисельністю молочного стада вже не один рік першість серед районів надійно утримують сільгосппідприємства Чорнобаївського району, тут практично четверта частина корів області – 12325 голів (а всього великої рогатої худоби тут понад 33 тисячі голів).
Молочне стадо чорнобаївських сільгосппідприємств за рік зросло на 3,6 відсотка. На другому місці – тваринники Золотоніщини, де на фермах мають 7580 корів; треті – христинівці, де молочна череда налічує 3930 корів. Як і в попередні роки, найменша кількість корів у господарствах Канівського району – лише 167 голів. Мізерну чисельність дійного стада на 1 січня 2013 року мають і сільгосппідприємства Монастирищенського (495 корів), Чигиринського (656), Кам’янського (668) і Катеринопільського (773 голови) районів. Характерно для 2012 року було те, що всі райони збільшили поголів’я корів, і лише Кам’янський район став прикрим винятком, вирізавши й так мізерне стадо на 11,2 відсотка.
Спецгоспи задають тон у свинарстві
Поголів’я свиней у сільгосппідприємствах області за рік зросло на 10% і сягнуло 246,75 тис. голів. Найчисленніше поголів’я цієї живності в трьох районах: Золотоніському (75,8 тис.), Чорнобаївському (40,9 тис.) і Лисянському (16,6 тис.). На ці три райони припадає 54% усього свинопоголів’я області. Фактично спеціалізовані свиновідгодівельні комплекси, які є в цих районах, і ведуть перед у виробництві свинини. Тенденція відродження свинарства за рахунок відновлення чи організації нових свиновідгодівельних підприємств спостерігається і в інших районах. Винятком є лише сім районів, де чисельність тварин на свинофермах торік зменшилась. Загалом найменше свинопоголів’я (1585) налічується в сільгосппідприємствах Маньківського (2676) й Катеринопільського районів. Нечисленна ця живність (у межах 3 тисяч) у Кам’янському, Канівському та Монастирищенському районах.
У птахівництві лідер – Канівський район
На вищий щабель розвитку піднялося за 2012 рік і птахівництво області: в сільгосппідприємствах Черкащини є 21,8 млн. голів птиці всіх видів, цей показник зріс за рік на 13,5%. Як і в попередні роки, лідером і за кількістю крилатого поголів’я, і за виробництвом пташиного м’яса був і є Канівський район, де чисельність птиці зросла на 5,9% й сягнула 14 млн. 559 тис. голів. За цим показником канівці залишаються одноособовими лідерами. Їхній рівень практично недосяжний для інших районів, бо Черкаський район, який має 4,78 млн. голів птиці й посідає друге місце в області, хоча й наростив поголів’я на 24,4%, однак рівня сусідів – канівчан, не досягне. Більш-менш значна кількість птиці зосереджена на фермах Золотоніського (732,6 тис.), Городищенського (581,9 тис.), Смілянського (696 тис.) і Жашківського (288 тис.) районів. Практично до нуля зведена ця галузь у господарствах 6 районів (Чигиринського, Монастирищенського, Маньківського, Лисянського, Кам’янського та Звенигородського). Обмаль пташиного поголів’я і в сільгосппідприємствах Драбівського, Корсунь-Шевченківського, Уманського, Христинівського районів.
Життя примушує сільгосптоваровиробників ретальніше аналізувати рівень свого господарювання, предмет ніше братися за відродження аграрного комплексу. Хай і не стрімко, але все-таки ставлення до тваринницької галузі змінюється і в господарників, і в інвесторів. Усе більше господарств відроджує молочне скотарство, свинарство, цікавиться й іншими напрямками галузі. Це – обнадійлива тенденція.
Якщо в рослинництві трудівники давно вже підбили підсумки роботи за всіма параметрами й аспектами діяльності, то в тваринництві це стало можливим, коли повністю завершився минулий трудовий рік. Бо тваринництво – галузь, в якій технологічний процес триває безперервно, де виробництво не знає ні свят, ні періодів зимового спокою, і коли підбиваються підсумки роботи за минулий рік, скрупульозно аналізується стан справ на кінець попереднього року й стартові можливості в новому періоді. Саме виробництво не стоїть на місці, ферми діють, тваринники працюють. Така вже особливість цієї галузі.
Є плюси, але є й мінуси
В усіх категоріях господарств області реалізація на забій худоби та птиці (у живій вазі) за 2012 рік становила 439 тис. т. Це хоч і не багато, але дещо менше, ніж у 2011 році, мінус становить 2,2%. Автор схильний бачити причину цього мінуса, можливо, і в тому, що населення стало менше збувати на забій мало ваговий молодняк великої рогатої худоби. Селяни дещо притримали своїх молоденьких бузівків і теличок, щоб уже пізніше на місяць-другий продати їх більшими і важчими. Адже вирощувати поголів’я до більш високих вагових категорій селян спонукає і державна минулорічна підтримка коштами. На користь такого пояснення говорить і те, що чисельність великої рогатої худоби на 1 січня 2013 року на загал по всіх категоріях господарств області зросла проти 1 січня 2012 року на 3,5% і досягла 211 тис. голів. Не зменшилась, а навпаки – зросла на 3,5% й кількість свиней та птиці (на 9,7%). Отже, на загал виробництво м’яса в 2013 році має всі підстави для зростання.
Молочне скотарство – на піднесенні
– Виробництво молока всіма господарствами області зросло за рік на 7,4 відсотка й досягло рівня 498,2 тисячі тонн, – говорить начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Вадим Рудишин. – На загал зросла з 93,5 до 94,3 тисячі голів і чисельність корів. Додає впевненості в перспективному рості виробництва молока й той факт, що валовий надій його сільгосппідприємствами за рік зріс на 16,3 відсотка й досяг рівня 256,1 тисячі тонн. Частка молока, виробленого на молочно-товарних фермах сільгосппідприємств, торік переважила ту його кількість, яка виробляється в селянських дворах. Зросла й продуктивність молочного стада підприємств: у розрахунку на одну корову, яка була в наявності на початок року, надій становить 5688 кілограмів. А річний надій на кожну голову середнього поголів’я корів становить 5512 кілограмів. За 2011 рік ці показники становили відповідно 4941 та 4949 кілограмів. Радує і той факт, що молочне стадо підприємств за 2012 рік не зменшилось, а зросло на 3,9 відсотка й досягло рівня 47,5 тисячі корів. Це свідчення того, що молочне скотарство області нарощує свій потенціал і має на 2013 рік гарну перспективу.
Лідери, як і аутсайдери, – постійні
– Уже не перший рік в області стабільно в ролі лідерів й молочному скотарстві утримує позиції трійка районів: Чорнобаївський, Золотоніський та Христинівський, – говорить начальник відділу тваринництва з племінної справи Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Чернецький. – Свої лідерські позиції вони ще більше зміцнили 2012 року, виробивши молока відповідно в Чорнобаївському районі – 73,1 тисячі тонн, у Золотоніському – 47,8 тисячі тонн і в Христинівському – 23,7 тисячі тонн. Ще три райони – Звенигородський, Черкаський та Смілянський, мають річний вал надою молока понад 10 тисяч тонн. Характерною особливістю 2012 року стало те, що практично всі без винятку райони істотно збільшили валове виробництво молока порівняно з 2011 роком. Сьогодні можна говорити, що молочне стадо сільгосппідприємств Черкащини має високий племінний потенціал, а наші корови забезпечують високі річні надої молока. Область загалом має за минулий рік середній надій на кожну голову середнього поголів’я корів на рівні 5512 кілограмів, що на 11,4 відсотка більше, ніж 2011 року. У чотирьох районах по цьому показнику подолано рубіж 6 тонн (у Смілянському – 6582 кілограми, у Золотоніському – 6356, Христинівському – 6025 і в Чорнобаївському – 6001 кілограм). Чотири райони подолали межу п’ятитонних річних надоїв, решта – понад чотири тонни й лише один район – Тальнівський, має річний надій на одну корову середнього поголів’я менше цього – 3991 кілограм.
За чисельністю молочного стада вже не один рік першість серед районів надійно утримують сільгосппідприємства Чорнобаївського району, тут практично четверта частина корів області – 12325 голів (а всього великої рогатої худоби тут понад 33 тисячі голів).
Молочне стадо чорнобаївських сільгосппідприємств за рік зросло на 3,6 відсотка. На другому місці – тваринники Золотоніщини, де на фермах мають 7580 корів; треті – христинівці, де молочна череда налічує 3930 корів. Як і в попередні роки, найменша кількість корів у господарствах Канівського району – лише 167 голів. Мізерну чисельність дійного стада на 1 січня 2013 року мають і сільгосппідприємства Монастирищенського (495 корів), Чигиринського (656), Кам’янського (668) і Катеринопільського (773 голови) районів. Характерно для 2012 року було те, що всі райони збільшили поголів’я корів, і лише Кам’янський район став прикрим винятком, вирізавши й так мізерне стадо на 11,2 відсотка.
Спецгоспи задають тон у свинарстві
Поголів’я свиней у сільгосппідприємствах області за рік зросло на 10% і сягнуло 246,75 тис. голів. Найчисленніше поголів’я цієї живності в трьох районах: Золотоніському (75,8 тис.), Чорнобаївському (40,9 тис.) і Лисянському (16,6 тис.). На ці три райони припадає 54% усього свинопоголів’я області. Фактично спеціалізовані свиновідгодівельні комплекси, які є в цих районах, і ведуть перед у виробництві свинини. Тенденція відродження свинарства за рахунок відновлення чи організації нових свиновідгодівельних підприємств спостерігається і в інших районах. Винятком є лише сім районів, де чисельність тварин на свинофермах торік зменшилась. Загалом найменше свинопоголів’я (1585) налічується в сільгосппідприємствах Маньківського (2676) й Катеринопільського районів. Нечисленна ця живність (у межах 3 тисяч) у Кам’янському, Канівському та Монастирищенському районах.
У птахівництві лідер – Канівський район
На вищий щабель розвитку піднялося за 2012 рік і птахівництво області: в сільгосппідприємствах Черкащини є 21,8 млн. голів птиці всіх видів, цей показник зріс за рік на 13,5%. Як і в попередні роки, лідером і за кількістю крилатого поголів’я, і за виробництвом пташиного м’яса був і є Канівський район, де чисельність птиці зросла на 5,9% й сягнула 14 млн. 559 тис. голів. За цим показником канівці залишаються одноособовими лідерами. Їхній рівень практично недосяжний для інших районів, бо Черкаський район, який має 4,78 млн. голів птиці й посідає друге місце в області, хоча й наростив поголів’я на 24,4%, однак рівня сусідів – канівчан, не досягне. Більш-менш значна кількість птиці зосереджена на фермах Золотоніського (732,6 тис.), Городищенського (581,9 тис.), Смілянського (696 тис.) і Жашківського (288 тис.) районів. Практично до нуля зведена ця галузь у господарствах 6 районів (Чигиринського, Монастирищенського, Маньківського, Лисянського, Кам’янського та Звенигородського). Обмаль пташиного поголів’я і в сільгосппідприємствах Драбівського, Корсунь-Шевченківського, Уманського, Христинівського районів.
Життя примушує сільгосптоваровиробників ретальніше аналізувати рівень свого господарювання, предмет ніше братися за відродження аграрного комплексу. Хай і не стрімко, але все-таки ставлення до тваринницької галузі змінюється і в господарників, і в інвесторів. Усе більше господарств відроджує молочне скотарство, свинарство, цікавиться й іншими напрямками галузі. Це – обнадійлива тенденція.