Майно буде збережене, коли держава знатиме, скільки і якого у неї є. А виборець поважає депутата не за слова, а за справи
29 травня 2013, 20:27
Леонід Туменко, «Молодь Черкащини», №22, 29 травня 2013 року
– Наталіє Арсентіївно, розпочнемо із сумного: ось-ось, і Фонду державного майна не буде...
– Ніякого суму нема, адже Фонд державного майна був, є і буде.
– Але ж 2014 року передбачено завершити приватизацію...
– Приватизацію буде завершено, але на наше відомство покладено ще багато інших обов\'язків.
– Віднедавна один черкаський громадський діяч обходить державні установи і запитує у них, чи легітимні вони. У деяких чиновників після його візитів робляться великі очі і німіє в роті.
– Нам немає чого хвилюватися існує повний перелік належних документів. Власне діє Фонд державного майна України з 1992 року і на даний час його діяльність відбувається на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України» від 9 грудня 2011 року. А регіональне відділення функціонує на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (наказ ФДМУ №678 від 15.05.2012 р.). Маємо й виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Довідку ЄДРПОУ, укладений договір оренди...
– І для такого як Станіслав Сурай є підстави прискіпатися, чому спираєтеся на Закон 2011 року?
– Бо попередні постанови Кабінету Міністрів України втратили чинність. Хоча чимало структур та організацій України не мають свідоцтва на право власності, а коли прийдуть громадяни, подібні Станіславу Сураю, то будуть шукати. Треба багатьом замислитися над питанням упорядкування документів.
– Отже, я спокійний. Розмовляю із чинним начальником,у чинній державній установі. І її найперше завдання?
– Регіональне відділення займається реалізацією державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
– Але мені довелося почути, що і нині не існує повного реєстру об\'єктів державної власності. Невже це можливо? Адже навіть у поганенькій колгоспній коморі, комірник не візьме ключі, допоки не підпише акт про наявне майно у тій коморі.
– Саме завершується процес ревізування державного майна, що обліковується в Єдиному реєстрі об\'єктів державної власності.
– На мою думку, немає чого ревізувати, через розчепірені пальці держави вже вислизнули «Азот», мясокомоінат та інші привабливі підприємства. Залишилися, мабуть, тільки перебірки?
– Помиляєтесь, чекають на свого власника підприємства колишнього виробничого об\'єднання «Оризон», єдиний майновий комплекс державного підприємства «Черкасиавтотранссервіс», частина виробничих приміщень колишнього Городищенського поліграфічного підприємства, Черкаська валяльно-повстяна фабрика, двоповерхова будівля майстерні площею 966,4 кв. м, що перебуває на балансі ВАТ «Проммонтаж-30» (разом із земельною ділянкою) та інші.
– Щодо смілянського «Ори-зону», то промайнула інформація, що ним зацікавився аж бізнесмен країни, де сонце сходить.
– Дійсно, цікавляться одним із підприємств колишнього виробничого об\'єднання «Оризон». Адже, окрім стартових можливостей наявного майна, інвестори розраховують на масштаби земельних ділянок.
– Тобто допоки у держави є земля, доти діятимуть Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
– Бо й так.
– Пересічний я громадянин, але ніяк і досі не можу змиритись з тим, що збудований на трудові копійки народу і посаджений йому на шию «Азот» опинився у приватних руках.
– Це питання не до нас. Воно вирішилося давно й на дуже високому рівні.
–І ніяк не порадившись з народом, забувши вічні ленінські слова «держава – це ми, трудящі». Згоден, що згадала баба, як дівкою була...
– Жарти вбік. Сьогодні на Черкащині запропоновано до приватизації 31 об\'єкт. Інформація публічна, і ознайомитися з нею можна без особливих зусиль на офіційних сайтах Фонду державного майна України та Черкаської обласної державної адміністрації. Звертайтеся й до спеціалістів регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області за тел. 37-26-61 або за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205, каб. 420.
Хочу зауважити, що на рівні області питання приватизації перебуває на постійному контролі голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба. Завдання поставлене таким чином, якщо сказати по-простому, «не розбазарювати», а зберегти і примножити.
– Колись класик української драматургії Іван Карпенко-Карий у п\'єсі «Хазяїн» писав, що Петька Михайлов банкрут, і його за це посадили до тюрми. І позавчора, вчора і сьогодні банкрутство є шляхом втрати державою того чи іншого майна. І потрапляє воно у руки ефективного власника.
– Не іронізуйте, будь ласка. Хіба не ефективні власники хлібозаводів, молокозаводів?
– Воно й зрозуміло, адже хліб, молоко та інші продукти завжди у попиті. Отого телевізора боїшся вже й вмикати: згадувані пронирливі готові захопити у свою власність все-все.
– А от і не вдасться. Існує твердий список підприємств, які не підпадають під приватизацію. Насамперед це залізниця, НВК «Фотоприлад», ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», є значний перелік об\'єктів культурної спадщини та інші.
– Вашими б вустами та мед пити. Ви натякнули, що на вас покладені інші обов\'язки.
Зокрема, наше відомство укладає угоди оренди державного майна, яких нині 673, з них 665 укладені регіональним відділенням. Між іншим, минулого року регіональне відділення по Черкаські області перевиконало план з надходжень від оренди до державного бюджету на 12,66%. Так, у сумі до державного бюджету надійшло 13 068, 11 тис. грн., що на 1 468,11 тис. грн. більше встановленого плану. Станом на 01.05.2013 від оренди державного майна в Черкаській області до державного бюджету надійшло 4662,813 тис., що становить 39,85% до річного плану. Враховуючи хоча б тільки ці показники, зрозуміло, що регіональне відділення ФДМУ по Черкаській області діятиме не один десяток років.
– Якби не Фонд державного майна, то держава розпорошила б своє майно і втратила його?
– Розкрию вам очі – держава не є власником майна. Мається на увазі, що балансоутримувачі – це Міністерства й відомства. А нам упливати на них немає повноважень. Не покладено на нас і контролюючих функцій. Але проголошу важливу тезу: майно буде збережене, коли держава знатиме, скільки і якого його у неї є.
– Отже, уявімо ситуацію. Прийшов чоловік до вас і каже: «Хочу приватизувати магазин».
– З магазинами не до нас. Якщо людина має намір придбати, то тільки під виробництво чи під офіс.
– Ви депутат обласної ради, народний депутат п\'ятого скликання, то політика вас не оминає.
– Саме так. Зараз на часі обговорення реформування місцевого самоврядування. Так, на розгляд громадськості та представників місцевого самоврядування запропоновано два варіанти вирішення цього питання. Перший варіант запропонований Асоціацією міст України – це Концепція реформування місце¬вого самоврядування в Україні. А інший варіант розроблено Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» – це Концепція реформування територіальної організації влади України.
Зміни в місцевому самоврядуванні вкрай необхідні Україні. Людина живе, розвивається, працює, відпочиває в територіальній громаді. Це простір життєдіяльності кожного з нас. І в нас мають бути можливості для спільного розв\'язання наших проблем. А зараз все частіше основним завданням сільського голови є просто ставити печатку, а питання громади вирішувати через більшість депутатського корпусу сільської ради. Натомість проблеми тих, хто власне й обирає сільського голову, ігноруються. Я особисто неодноразово чула від сільських голів, що головне – виконання бюджету, а працевлаштування людей, опіка над людьми похилого віку та інші «людські» проблеми – це клопіт кого завгодно, але не обраного громадою очільника. Тільки такі факти демонструють, що реформування на часі.
– На мою думку, треба реформувати, а людям самими змінюватися. Бо інший український класик Євген Гребінка як у воду дивився: «Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний».
– Класик на те й класик.
– Живете й працюєте в Черкасах, але вас більше знають у Смілі.
– Бо я обрана в одномандатному виборчому окрузі №48 від Партії регіонів депутатом Черкаської обласної ради.
– І чим запам\'яталися ви виборцям місту над Тясмином?
– Не словами, а справами. Із останнього – колективне звернення жителів вулиці Коробейника з проханням сприяти у ремонті дорожнього покриття. Мала особисту розмову з міським головою м. Сміла, адже мені відомо, що місту виділено субвенцію з державного бюджету на ремонт доріг.
Взагалі багато зустрічаюся зі смілянами. Завела практику не просто проводити прийом громадян, а спілкуюся з людьми за доброю справою. То садимо дерева у дворах багатоповерхівок, то минулого року завезла у мікрорайони 20 тонн гранітного відсіву, то разом з мешканцями багатоповерхівок фарбували дитячі споруди на подвір\'ях. Усі корисні справи й не перерахувати. Знаєте, за роботою люди почуваються вільніше, розмова виходить до ладу, і врешті-решт знаходимо спільний вихід із ситуації.
– Аж заздриш. Бачив вас за кермом легковика, бачив серед людей, та й підлеглі на шефиню не нарікають...
– Це комплімент?
– І так, і ні. Але захоплююся.
– Якщо ви щирі, то дякую.
– Наталіє Арсентіївно, розпочнемо із сумного: ось-ось, і Фонду державного майна не буде...
– Ніякого суму нема, адже Фонд державного майна був, є і буде.
– Але ж 2014 року передбачено завершити приватизацію...
– Приватизацію буде завершено, але на наше відомство покладено ще багато інших обов\'язків.
– Віднедавна один черкаський громадський діяч обходить державні установи і запитує у них, чи легітимні вони. У деяких чиновників після його візитів робляться великі очі і німіє в роті.
– Нам немає чого хвилюватися існує повний перелік належних документів. Власне діє Фонд державного майна України з 1992 року і на даний час його діяльність відбувається на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України» від 9 грудня 2011 року. А регіональне відділення функціонує на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (наказ ФДМУ №678 від 15.05.2012 р.). Маємо й виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Довідку ЄДРПОУ, укладений договір оренди...
– І для такого як Станіслав Сурай є підстави прискіпатися, чому спираєтеся на Закон 2011 року?
– Бо попередні постанови Кабінету Міністрів України втратили чинність. Хоча чимало структур та організацій України не мають свідоцтва на право власності, а коли прийдуть громадяни, подібні Станіславу Сураю, то будуть шукати. Треба багатьом замислитися над питанням упорядкування документів.
– Отже, я спокійний. Розмовляю із чинним начальником,у чинній державній установі. І її найперше завдання?
– Регіональне відділення займається реалізацією державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
– Але мені довелося почути, що і нині не існує повного реєстру об\'єктів державної власності. Невже це можливо? Адже навіть у поганенькій колгоспній коморі, комірник не візьме ключі, допоки не підпише акт про наявне майно у тій коморі.
– Саме завершується процес ревізування державного майна, що обліковується в Єдиному реєстрі об\'єктів державної власності.
– На мою думку, немає чого ревізувати, через розчепірені пальці держави вже вислизнули «Азот», мясокомоінат та інші привабливі підприємства. Залишилися, мабуть, тільки перебірки?
– Помиляєтесь, чекають на свого власника підприємства колишнього виробничого об\'єднання «Оризон», єдиний майновий комплекс державного підприємства «Черкасиавтотранссервіс», частина виробничих приміщень колишнього Городищенського поліграфічного підприємства, Черкаська валяльно-повстяна фабрика, двоповерхова будівля майстерні площею 966,4 кв. м, що перебуває на балансі ВАТ «Проммонтаж-30» (разом із земельною ділянкою) та інші.
– Щодо смілянського «Ори-зону», то промайнула інформація, що ним зацікавився аж бізнесмен країни, де сонце сходить.
– Дійсно, цікавляться одним із підприємств колишнього виробничого об\'єднання «Оризон». Адже, окрім стартових можливостей наявного майна, інвестори розраховують на масштаби земельних ділянок.
– Тобто допоки у держави є земля, доти діятимуть Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
– Бо й так.
– Пересічний я громадянин, але ніяк і досі не можу змиритись з тим, що збудований на трудові копійки народу і посаджений йому на шию «Азот» опинився у приватних руках.
– Це питання не до нас. Воно вирішилося давно й на дуже високому рівні.
–І ніяк не порадившись з народом, забувши вічні ленінські слова «держава – це ми, трудящі». Згоден, що згадала баба, як дівкою була...
– Жарти вбік. Сьогодні на Черкащині запропоновано до приватизації 31 об\'єкт. Інформація публічна, і ознайомитися з нею можна без особливих зусиль на офіційних сайтах Фонду державного майна України та Черкаської обласної державної адміністрації. Звертайтеся й до спеціалістів регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області за тел. 37-26-61 або за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205, каб. 420.
Хочу зауважити, що на рівні області питання приватизації перебуває на постійному контролі голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба. Завдання поставлене таким чином, якщо сказати по-простому, «не розбазарювати», а зберегти і примножити.
– Колись класик української драматургії Іван Карпенко-Карий у п\'єсі «Хазяїн» писав, що Петька Михайлов банкрут, і його за це посадили до тюрми. І позавчора, вчора і сьогодні банкрутство є шляхом втрати державою того чи іншого майна. І потрапляє воно у руки ефективного власника.
– Не іронізуйте, будь ласка. Хіба не ефективні власники хлібозаводів, молокозаводів?
– Воно й зрозуміло, адже хліб, молоко та інші продукти завжди у попиті. Отого телевізора боїшся вже й вмикати: згадувані пронирливі готові захопити у свою власність все-все.
– А от і не вдасться. Існує твердий список підприємств, які не підпадають під приватизацію. Насамперед це залізниця, НВК «Фотоприлад», ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», є значний перелік об\'єктів культурної спадщини та інші.
– Вашими б вустами та мед пити. Ви натякнули, що на вас покладені інші обов\'язки.
Зокрема, наше відомство укладає угоди оренди державного майна, яких нині 673, з них 665 укладені регіональним відділенням. Між іншим, минулого року регіональне відділення по Черкаські області перевиконало план з надходжень від оренди до державного бюджету на 12,66%. Так, у сумі до державного бюджету надійшло 13 068, 11 тис. грн., що на 1 468,11 тис. грн. більше встановленого плану. Станом на 01.05.2013 від оренди державного майна в Черкаській області до державного бюджету надійшло 4662,813 тис., що становить 39,85% до річного плану. Враховуючи хоча б тільки ці показники, зрозуміло, що регіональне відділення ФДМУ по Черкаській області діятиме не один десяток років.
– Якби не Фонд державного майна, то держава розпорошила б своє майно і втратила його?
– Розкрию вам очі – держава не є власником майна. Мається на увазі, що балансоутримувачі – це Міністерства й відомства. А нам упливати на них немає повноважень. Не покладено на нас і контролюючих функцій. Але проголошу важливу тезу: майно буде збережене, коли держава знатиме, скільки і якого його у неї є.
– Отже, уявімо ситуацію. Прийшов чоловік до вас і каже: «Хочу приватизувати магазин».
– З магазинами не до нас. Якщо людина має намір придбати, то тільки під виробництво чи під офіс.
– Ви депутат обласної ради, народний депутат п\'ятого скликання, то політика вас не оминає.
– Саме так. Зараз на часі обговорення реформування місцевого самоврядування. Так, на розгляд громадськості та представників місцевого самоврядування запропоновано два варіанти вирішення цього питання. Перший варіант запропонований Асоціацією міст України – це Концепція реформування місце¬вого самоврядування в Україні. А інший варіант розроблено Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» – це Концепція реформування територіальної організації влади України.
Зміни в місцевому самоврядуванні вкрай необхідні Україні. Людина живе, розвивається, працює, відпочиває в територіальній громаді. Це простір життєдіяльності кожного з нас. І в нас мають бути можливості для спільного розв\'язання наших проблем. А зараз все частіше основним завданням сільського голови є просто ставити печатку, а питання громади вирішувати через більшість депутатського корпусу сільської ради. Натомість проблеми тих, хто власне й обирає сільського голову, ігноруються. Я особисто неодноразово чула від сільських голів, що головне – виконання бюджету, а працевлаштування людей, опіка над людьми похилого віку та інші «людські» проблеми – це клопіт кого завгодно, але не обраного громадою очільника. Тільки такі факти демонструють, що реформування на часі.
– На мою думку, треба реформувати, а людям самими змінюватися. Бо інший український класик Євген Гребінка як у воду дивився: «Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний».
– Класик на те й класик.
– Живете й працюєте в Черкасах, але вас більше знають у Смілі.
– Бо я обрана в одномандатному виборчому окрузі №48 від Партії регіонів депутатом Черкаської обласної ради.
– І чим запам\'яталися ви виборцям місту над Тясмином?
– Не словами, а справами. Із останнього – колективне звернення жителів вулиці Коробейника з проханням сприяти у ремонті дорожнього покриття. Мала особисту розмову з міським головою м. Сміла, адже мені відомо, що місту виділено субвенцію з державного бюджету на ремонт доріг.
Взагалі багато зустрічаюся зі смілянами. Завела практику не просто проводити прийом громадян, а спілкуюся з людьми за доброю справою. То садимо дерева у дворах багатоповерхівок, то минулого року завезла у мікрорайони 20 тонн гранітного відсіву, то разом з мешканцями багатоповерхівок фарбували дитячі споруди на подвір\'ях. Усі корисні справи й не перерахувати. Знаєте, за роботою люди почуваються вільніше, розмова виходить до ладу, і врешті-решт знаходимо спільний вихід із ситуації.
– Аж заздриш. Бачив вас за кермом легковика, бачив серед людей, та й підлеглі на шефиню не нарікають...
– Це комплімент?
– І так, і ні. Але захоплююся.
– Якщо ви щирі, то дякую.