Сергій Буцько: «Не олігархи годують країну, а прості сільгоспвиробники»
06 січня 2016, 15:18
Наталя Подолян, «Черкаський край», №1-2, 6 січня 2016 року
Такого протестного руху від українських аграріїв, як у грудні минулого року, Україна ще не бачила. Ми звикли, що сільгоспвиробники сумлінно працюють: вирощують хліб, забезпечують суспільство продуктами харчування, відновлюють тваринницьку галузь і в основі своїй у подібних акціях участі не беруть, бо за роботою в них на це просто немає часу. Вони годують країну і вважають це головним своїм як професійним, так і громадянським обов’язком.А тут — мітинги по всій країні і під стінами Верховної Ради, з коров’ячими головами, символічним похованням свині як відповідної галузі сільгоспвиробництва, гаслами «Вбивство вітчизняного тваринництва — новорічний подарунок українцям від влади», «Селянам та підприємцям набридло бути донорами корупції» та ін. А потім почалося масове блокування сільгоспвиробниками головних автотрас України з вимогою до Президента України ветувати зміни до Податкового кодексу України, які відміняють спеціальний режим сплати податку на додану вартість для аграріїв, що, на їхню думку, може призвести до знищення українського фермерства як класу, поставить сільгосппідприємства у надважкі умови виживання. У цих протестних акціях взяли участь і сільгоспвиробники Черкащини. А депутати обласної ради на позачерговій сесії прийняли звернення до Президента України, Верховної Ради і Кабінету міністрів України з проханням залишити для аграріїв спецрежим оподаткування. Про ситуацію, що склалася, — наша розмова з генеральним директором ТОВ «Продсільпром», депутатом обласної ради, членом постійної комісії облради з питань агропромислового розвитку та земельних відносин Сергієм Буцьком.
Сергію Антоновичу, то чим неприйнятний для аграріїв Закон України №3688 «Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України стосовно забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»? Чому він викликає такий протест у сільгоспвиробників?
— Передусім своєю несправедливістю стосовно до малого і середнього агробізнесу. Це в європейських країнах сільгоспвиробництво підтримується і дотується державою. Ми ж свій аграрний сектор, передусім фермерство, завдяки такому закону взагалі можемо повністю знищити. Бо такого податкового тиску, який ним передбачається, фермерські господарства і сільгосппідприємства середнього рівня просто не витримають — або ж взагалі припинять свою діяльність, або ж підуть у «тінь».
Закон прийнято на догоду МВФ і по суті в інтересах низки крупних агрохолдингів, яким гарантується вчасне відшкодування податку на додану вартість. Малий і середній бізнес залишиться взагалі ні з чим, бо відшкодування ПДВ у повному обсязі в Держбюджеті на 2016 рік йому навіть не заплановано. Мало того, статтю витрат на агросектор скорочено на 6,6 мільярда гривень. Отже, у сільгоспвиробників податки забиратимуться в повному обсязі, а повертатиметься той же ПДВ тільки обраним. Таку штучно створену нерівність платників податків інакше як корупцією назвати не можна.
Знаменно й те, як приймався цей закон Верховною Радою, — вночі, без широкого обговорення. Не було відведено навіть часу для того, щоб депутати могли детально ознайомитися з запропонованими змінами до Податкового кодексу. Це вже стало, до речі, «традицією» — приймати надважливі для країни закони «втемну», так би мовити «під ялинку», а народ ставити перед фактом ще сильнішого «затягування пасків». Кому вигідна законотворча діяльність саме в такому режимі, від якого в програші залишається передусім суспільство? Ось запитання, на яке хотілося б знати відповідь.
— Скасування податкових пільг для аграріїв — це передусім вимога Міжнародного валютного фонду, який надає Україні мільярдні транші. А як відомо — хто платить, той і замовляє музику.
— Людські долі, розвиток найпотужнішої галузі, яка генерує понад 10 відсотків ВВП і дає 37 відсотків валютних надходжень до бюджету країни, — це те, чим у жодному разі не можна поступатися. Свої позиції необхідно відстоювати в переговорному процесі, на рівні аргументованих доводів тощо. Ми ж, щоб отримати черговий транш, виконуємо всі вимоги, які нам нав’язують. Взагалі звик¬ли жити від одного запозичення до іншого. А це для вітчизняної економіки — замкнуте коло. Винні гроші трохи не всьому світу, забираємо останнє у суспільства, тепер хочемо ще й зарубати курку, яка несе золоті яйця — агропромисловий комплекс. При цьому ніхто не звітує: куди йдуть усі ці гроші — на латання дірок у бюджеті, чи на якісь дійсно корисні для розвитку країни проекти. Чи, можливо, їх просто дерибанять між «своїми»?
Сьогодні Україна, за словами міністра агрополітики Олексія Павленка, саме завдяки українським сільгоспвиробникам, годує 140 мільйонів людей на планеті. Країни Африки потребують продовольче зерно, Китай — фуражне, Японія — сою і т.д. Наші сільгоспвиробники стали провідними експортерами олії, третіми в світі за експортом кукурудзи, шостими — по пшениці. Наші аграрії надійно утримують продовольчу безпеку в своїй країні, застосовують сучасні технології, збирають високі врожаї навіть за несприятливих погодних умов, розвивають рільництво, тваринництво, надають вагому соціальну підтримку територіальним громадам, на землях яких працюють.
Що з цих економічних і соціальних здобутків залишиться, якщо найбільш чисельний малий і середній агробізнес фінансово знекровлять податками, залишивши при цьому взагалі без державної підтримки? А нічого. Галузь, яка стала на впевнений шлях розвитку, відкотиться на рівень 90-их років. Тисячі людей залишаться без роботи, засобів до існування, села опиняться віч-на-віч з безліччю проблем, які допомагали їм вирішувати сільгоспвиробники.
Не допустити такого розвитку подій — ось чого вимагає сьогодні агробізнес від влади. Люди готові до будь-яких акцій протесту, щоб захистити свою справу, в яку вони вклали душу, професіоналізм, досвід і яка може бути поруйнована недолугим законом №3688. І відстоюють вони не тільки власні інтереси, а за великим рахунком — майбутнє нашої держави, в якій сільгоспвиробництво посідає провідну роль.
— Ви теж внесли вагомий вклад у розвиток сільськогосподарської галузі. Вісімнадцять років тому прийшли на забур’янені поля віддаленого села Остапівка Драбівського району і перетворили їх в урожайні ниви, створили один з найпотужніших в Україні свинокомплекс, де відгодовується сьогодні 12 тисяч свиней, дали роботу людям. ТОВ «Продсільпром» взагалі багато робить для розвитку інфраструктури сіл, на землях яких працює, соціальної підтримки багатьох населених пунктів.
— Уся вітчизняна сільськогосподарська галузь пройшла немало випробувань, перш ніж добилася тих результатів, які вона зараз має. Це був надзвичайно важкий труд — починати аграрне виробництво нерідко майже з «нуля», боротися за те, щоб кожен гектар орендованої землі, попри всі примхи погоди, давав високий і якісний урожай, пусті приміщення ферм наповнювалися живністю. Підприємці на свій страх і ризик брали у банків кредити під високі ставки, щоб посіяти, придбати пальне, нову високопродуктивну техніку, обладнання тощо. Нічого не давалося просто — ні фермерським господарствам, ні підприємствам, становлення і розвиток яких відбувалися завдяки титанічним зусиллям, а до успіху всі вони йшли, долаючи різноманітні перепони, вкладаючи душу в землю, на якій працювали, виконуючи свої зобов’язання перед суспільством і державою. Це вони власними зусиллями вивели вітчизняну агропромислову галузь на новий рівень, показали всьому світу, наскільки працьовитими, відповідальними і конкурентоспроможними є українці.
Щоб сільськогосподарська галузь продовжувала й далі розвиватися, їй потрібна підтримка держави, а не податковий зашморг, який фінансово знекровить тисячі господарств. І протестні акції малого і середнього агробізнесу — це не просто сплеск емоцій. Це боротьба за повноцінну життєдіяльність усього вітчизняного агропромислового комплексу, в якому фермерські господарства і сільгосппідприємства посідають значиме місце. Це відсіч тим корупційним домовленостям між олігархами і політиками, яка яскраво проявилася в підготовці і прийнятті закону №3688. Не олігархи годують країну, а прості сільгоспвиробники.
Аграрії сподіваються, що Президент України Петро Порошенко почує їхній протест і зміни до Податкового кодексу України в частині відміни спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників будуть ним заветовані. Спеціальний режим оподаткування для сільгоспвиробників просить залишити й депутатський корпус Черкаської області, яка за обсягом виробництва сільгосппродукції на одну особу посідає друге місце в Україні. В першу чергу завдяки ефективній роботі сільгосппідприємств середнього рівня і фермерських господарств.
Щиро вітаю сільгоспвиробників Черкащини, жителів сільської місцевості, всіх черкащан із Новим роком і Різдвом Христовим! Щастя, здоров’я, добробуту, впевненості в майбутньому вам і вашим родинам. А нашій рідній Україні — миру, економічної і соціальної стабільності та процвітання!
Такого протестного руху від українських аграріїв, як у грудні минулого року, Україна ще не бачила. Ми звикли, що сільгоспвиробники сумлінно працюють: вирощують хліб, забезпечують суспільство продуктами харчування, відновлюють тваринницьку галузь і в основі своїй у подібних акціях участі не беруть, бо за роботою в них на це просто немає часу. Вони годують країну і вважають це головним своїм як професійним, так і громадянським обов’язком.А тут — мітинги по всій країні і під стінами Верховної Ради, з коров’ячими головами, символічним похованням свині як відповідної галузі сільгоспвиробництва, гаслами «Вбивство вітчизняного тваринництва — новорічний подарунок українцям від влади», «Селянам та підприємцям набридло бути донорами корупції» та ін. А потім почалося масове блокування сільгоспвиробниками головних автотрас України з вимогою до Президента України ветувати зміни до Податкового кодексу України, які відміняють спеціальний режим сплати податку на додану вартість для аграріїв, що, на їхню думку, може призвести до знищення українського фермерства як класу, поставить сільгосппідприємства у надважкі умови виживання. У цих протестних акціях взяли участь і сільгоспвиробники Черкащини. А депутати обласної ради на позачерговій сесії прийняли звернення до Президента України, Верховної Ради і Кабінету міністрів України з проханням залишити для аграріїв спецрежим оподаткування. Про ситуацію, що склалася, — наша розмова з генеральним директором ТОВ «Продсільпром», депутатом обласної ради, членом постійної комісії облради з питань агропромислового розвитку та земельних відносин Сергієм Буцьком.
Сергію Антоновичу, то чим неприйнятний для аграріїв Закон України №3688 «Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України стосовно забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»? Чому він викликає такий протест у сільгоспвиробників?
— Передусім своєю несправедливістю стосовно до малого і середнього агробізнесу. Це в європейських країнах сільгоспвиробництво підтримується і дотується державою. Ми ж свій аграрний сектор, передусім фермерство, завдяки такому закону взагалі можемо повністю знищити. Бо такого податкового тиску, який ним передбачається, фермерські господарства і сільгосппідприємства середнього рівня просто не витримають — або ж взагалі припинять свою діяльність, або ж підуть у «тінь».
Закон прийнято на догоду МВФ і по суті в інтересах низки крупних агрохолдингів, яким гарантується вчасне відшкодування податку на додану вартість. Малий і середній бізнес залишиться взагалі ні з чим, бо відшкодування ПДВ у повному обсязі в Держбюджеті на 2016 рік йому навіть не заплановано. Мало того, статтю витрат на агросектор скорочено на 6,6 мільярда гривень. Отже, у сільгоспвиробників податки забиратимуться в повному обсязі, а повертатиметься той же ПДВ тільки обраним. Таку штучно створену нерівність платників податків інакше як корупцією назвати не можна.
Знаменно й те, як приймався цей закон Верховною Радою, — вночі, без широкого обговорення. Не було відведено навіть часу для того, щоб депутати могли детально ознайомитися з запропонованими змінами до Податкового кодексу. Це вже стало, до речі, «традицією» — приймати надважливі для країни закони «втемну», так би мовити «під ялинку», а народ ставити перед фактом ще сильнішого «затягування пасків». Кому вигідна законотворча діяльність саме в такому режимі, від якого в програші залишається передусім суспільство? Ось запитання, на яке хотілося б знати відповідь.
— Скасування податкових пільг для аграріїв — це передусім вимога Міжнародного валютного фонду, який надає Україні мільярдні транші. А як відомо — хто платить, той і замовляє музику.
— Людські долі, розвиток найпотужнішої галузі, яка генерує понад 10 відсотків ВВП і дає 37 відсотків валютних надходжень до бюджету країни, — це те, чим у жодному разі не можна поступатися. Свої позиції необхідно відстоювати в переговорному процесі, на рівні аргументованих доводів тощо. Ми ж, щоб отримати черговий транш, виконуємо всі вимоги, які нам нав’язують. Взагалі звик¬ли жити від одного запозичення до іншого. А це для вітчизняної економіки — замкнуте коло. Винні гроші трохи не всьому світу, забираємо останнє у суспільства, тепер хочемо ще й зарубати курку, яка несе золоті яйця — агропромисловий комплекс. При цьому ніхто не звітує: куди йдуть усі ці гроші — на латання дірок у бюджеті, чи на якісь дійсно корисні для розвитку країни проекти. Чи, можливо, їх просто дерибанять між «своїми»?
Сьогодні Україна, за словами міністра агрополітики Олексія Павленка, саме завдяки українським сільгоспвиробникам, годує 140 мільйонів людей на планеті. Країни Африки потребують продовольче зерно, Китай — фуражне, Японія — сою і т.д. Наші сільгоспвиробники стали провідними експортерами олії, третіми в світі за експортом кукурудзи, шостими — по пшениці. Наші аграрії надійно утримують продовольчу безпеку в своїй країні, застосовують сучасні технології, збирають високі врожаї навіть за несприятливих погодних умов, розвивають рільництво, тваринництво, надають вагому соціальну підтримку територіальним громадам, на землях яких працюють.
Що з цих економічних і соціальних здобутків залишиться, якщо найбільш чисельний малий і середній агробізнес фінансово знекровлять податками, залишивши при цьому взагалі без державної підтримки? А нічого. Галузь, яка стала на впевнений шлях розвитку, відкотиться на рівень 90-их років. Тисячі людей залишаться без роботи, засобів до існування, села опиняться віч-на-віч з безліччю проблем, які допомагали їм вирішувати сільгоспвиробники.
Не допустити такого розвитку подій — ось чого вимагає сьогодні агробізнес від влади. Люди готові до будь-яких акцій протесту, щоб захистити свою справу, в яку вони вклали душу, професіоналізм, досвід і яка може бути поруйнована недолугим законом №3688. І відстоюють вони не тільки власні інтереси, а за великим рахунком — майбутнє нашої держави, в якій сільгоспвиробництво посідає провідну роль.
— Ви теж внесли вагомий вклад у розвиток сільськогосподарської галузі. Вісімнадцять років тому прийшли на забур’янені поля віддаленого села Остапівка Драбівського району і перетворили їх в урожайні ниви, створили один з найпотужніших в Україні свинокомплекс, де відгодовується сьогодні 12 тисяч свиней, дали роботу людям. ТОВ «Продсільпром» взагалі багато робить для розвитку інфраструктури сіл, на землях яких працює, соціальної підтримки багатьох населених пунктів.
— Уся вітчизняна сільськогосподарська галузь пройшла немало випробувань, перш ніж добилася тих результатів, які вона зараз має. Це був надзвичайно важкий труд — починати аграрне виробництво нерідко майже з «нуля», боротися за те, щоб кожен гектар орендованої землі, попри всі примхи погоди, давав високий і якісний урожай, пусті приміщення ферм наповнювалися живністю. Підприємці на свій страх і ризик брали у банків кредити під високі ставки, щоб посіяти, придбати пальне, нову високопродуктивну техніку, обладнання тощо. Нічого не давалося просто — ні фермерським господарствам, ні підприємствам, становлення і розвиток яких відбувалися завдяки титанічним зусиллям, а до успіху всі вони йшли, долаючи різноманітні перепони, вкладаючи душу в землю, на якій працювали, виконуючи свої зобов’язання перед суспільством і державою. Це вони власними зусиллями вивели вітчизняну агропромислову галузь на новий рівень, показали всьому світу, наскільки працьовитими, відповідальними і конкурентоспроможними є українці.
Щоб сільськогосподарська галузь продовжувала й далі розвиватися, їй потрібна підтримка держави, а не податковий зашморг, який фінансово знекровить тисячі господарств. І протестні акції малого і середнього агробізнесу — це не просто сплеск емоцій. Це боротьба за повноцінну життєдіяльність усього вітчизняного агропромислового комплексу, в якому фермерські господарства і сільгосппідприємства посідають значиме місце. Це відсіч тим корупційним домовленостям між олігархами і політиками, яка яскраво проявилася в підготовці і прийнятті закону №3688. Не олігархи годують країну, а прості сільгоспвиробники.
Аграрії сподіваються, що Президент України Петро Порошенко почує їхній протест і зміни до Податкового кодексу України в частині відміни спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників будуть ним заветовані. Спеціальний режим оподаткування для сільгоспвиробників просить залишити й депутатський корпус Черкаської області, яка за обсягом виробництва сільгосппродукції на одну особу посідає друге місце в Україні. В першу чергу завдяки ефективній роботі сільгосппідприємств середнього рівня і фермерських господарств.
Щиро вітаю сільгоспвиробників Черкащини, жителів сільської місцевості, всіх черкащан із Новим роком і Різдвом Христовим! Щастя, здоров’я, добробуту, впевненості в майбутньому вам і вашим родинам. А нашій рідній Україні — миру, економічної і соціальної стабільності та процвітання!