\"СІЛЬСЬКІ ВІДОМОСТІ\", № 13 (728), 28 березня 2018 року

Наша розмова відбулася з депутатом Черкаської обласної ради, головою постійної комісії з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики та спорту Володимиром Доманським, який з моменту обрання депутатом дотримується досить активної позиції – переймається життям округу, бере активну участь у життєдіяльності області і небайдужий до доленосних питань країни.
- Володимире Миколайовичу, на чому найбільше акцентуєте увагу сьогодні та якою Ви бачите стратегією розвитку рідного краю ?
Я переконаний, що сучасна розвинена економіка ґрунтується на активному розвитку бізнес–середовища, тому економічна стабільність, в тому числі й нашого регіону, за малим та середнім підприємництвом. Адже це нові робочі місця, соціальна захищеність, стабільне наповнення бюджетів всіх рівнів. Розвиток малого та середнього бізнесу на окремих територіях забезпечить розвиток і нарощування товаровиробництва, сільського та фермерського господарства, торгівлі й послуг, в результаті чого буде можливість залучити додаткові ресурси, активізувати внутрішні заощадження громадян і регіонів, зокрема й покращити матеріально-фінансове становище сільського населення.
До того ж малий та середній бізнес може стати потужним фактором у подоланні кризових явищ в економіці як нашого регіону, так і в країні в цілому. У країнах Європейського Союзу малі й середні підприємства створюють 60-80% внутрішнього валового продукту, відіграючи провідну роль. Вони забезпечують стабільність економіки та соціальної сфери, формують засади інформаційного прогресу, збільшують рівень розвитку економіки в цілому. А в Україні такий показник майже в чотири рази нижчий.
- Володимире Миколайовичу, судячи з результатів Вашої роботи, Ви обрали для себе кілька пріоритетних напрямків діяльності. Над якими актуальними проблемами плануєте ще продовжити роботу ?
Скажу відверто, проблем, які потребують вирішення, — дуже багато. Особливо стосуються вони розвитку сільської місцевості. Наведу приклади актуальних проблем, вирішенням яких планую займатись протягом найближчого часу.
По-перше, це оптимізація доходів та витрат сільських бюджетів.
Всі природні ресурси повинні належати громаді (земля, вода, ліс і т.д.) і громада повинна контролювати їх використання. Господарське використання природних ресурсів дозволить не тільки реалізувати людський потенціал але й наповнити бюджет. З іншого боку саме бюджет формує достатність і якість соціальних послуг, а відтак в значній мірі формує людський потенціал. Тому ця система повинна бути збалансованою і взаємодоповнюючою.
Тому важливо для кожної території розробити науковообгрунтовану Стратегію розвитку і поетапно та наполегливо втілювати її в життя.
По-друге, це ефективне агроекологічне використання природних ресурсів, тому що природні ресурси — це скарбниця громади. Потрібно провести суцільну інвентаризацію земель. Тільки за рахунок цього можна значно наповнити бюджет.
Необхідно також відновити водоохоронні зони, природні пасовища, лісосмуги. Зменшити необгрунтовану розореність сільгоспугідь. На таких землях, наприклад, спільно з пасічниками насадити медодаїв, лікарських трав, заліснити тощо.
Агроекологічний підхід — це не тільки запорука безпечного проживання населення, але й можливості з органічного виробництва, з розвитку сільського та зеленого туризму.
Досить важливе й підвищення доходів сільського населення. Зокрема, за рахунок створення нових робочих місць, аналізу можливостей територій, визначення напрямків та залучення інвестицій.
Виявлення та/або створення виробничих кластерів у відповідній місцевості, обумовлених рядом виробничих факторів. Наприклад: місцевість багата пасовищами, є чимале поголів’я корів, - необхідно створювати кооперативи по заготівлі та переробці молока, заготівлі кормів, ветобслуговуванню, заготівлі молока, переробці й реалізації. Результат — створення додаткових робочих місць, виробництво готових продуктів, підвищення доходів власників худоби, підвищення спроможності громади.
Насамперед матимуть успіх ті проекти, які на невеликих площах зможуть забезпечити значний дохід до 1 млн. грн. з га. Це садівництво, ягідництво, овочівництво, звірівництво, традиційне тваринництво, вирощування грибів, аквакультура (риба, раки, прісноводні креветки, жаби тощо), вирощування равликів, вирощування спецій та лікарських рослин тощо.
Необхідно створювати фермерські господарства та сімейні фермерські господарства. Це дасть доступ до державних фермерських програм: відшкодування 80% вартості вітчизняного посівного матеріалу, 40% відшкодування вартості вітчизняної техніки, 90% відшкодування дорадчих послуг, 70% відшкодування вартості обладнання (до 3 млн. грн.) для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів молочного та плодово-ягідного напрямку, підтримка тваринництва, відшкодування майже повністю кредитної ставки на кредити, отримані в державних банках.
Не менш важливим напрямком є й сільський та зелений туризм. Тим більше, що Черкащина має значний туристичний та історико-культурний потенціал.
- І на останок, який головний меседж Володимира Доманського?
Потрібно завжди пам’ятати: відповідальність починається з мене і головне в житті – це встигнути зробити якнайбільше добра для людей, створити людям можливості та дати необхідний інструментарій для успішної праці, достойного заможного життя. Тому я роблю все, щоб мій край і моя країна процвітала.