1935 – 1963рр. Ці цифри окреслили земний шлях витязя української літератури, відомого поета та журналіста Василя Симоненка.

8 січня 2015 року йому мало виповнитися вісімдесят літ. Прикро усвідомлювати, та дожити до цього ювілею йому не судилося.

Однак і через нашарування десятиліть і, можна сказати, навіть через зріз епох його творчість не потьмарилася, а навпаки, мов те джерело живить нині сущих любов’ю до України, постачає у наші душі високої проби почуття патріотизму.

У молоді роки зрідка хто називав його Василем Андрійовичем. Він залишився вічно молодим, двадцятивосьмирічним. Та від цього шана і повага до його особистості, до його таланту і до його генія аж ніяк не применшуються.

На знак визнання праці і таланту поета 2015 рік на Черкащині оголошено роком Василя Симоненка. Святкові заходи з нагоди ювілею заплановано провести в усій області. У Черкасах вони розпочалися з покладання квітів до могили поета, що знаходиться на головній алеї міського кладовища.

Сюди, вклонитися світлій пам’яті патріота, чиє слово, як і слово Великого Кобзаря, не лише будить свідомість українців, але, мов та зброя, служить захисту незалежності України, завітали голова обласної ради Валентина Коваленко, голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, міський голова Сергій Одарич, інші представники обласної та міської влади, товариші та знайомі Василя Симоненка, а також гості зі столиці та Полтавщини, звідки родом поет.

Голова обласної ради Валентина Коваленко, звертаючись до присутніх, зазначила, що цілком символічно, що після 200-річчя Т.Г.Шевченка прийшов ювілей Василя Симоненка.

«Услід за Тарасом боротися за Україну на Схід іде Василь. Це його слова звернені до сучасності: «Україно, ти моя молитва, ти моя розпука вікова… Гримотить над світом люта битва за твоє життя, твої права», – процитувала поета Валентина Михайлівна.

– Багато творів і праць Василя насправді звучать по-сучасному, пророче. Сам поет колись казав, що у нього є щось від Тараса і Сковороди. І роки, що минули, тільки стверджують це, – переконана Валентина Коваленко. – Його твори, особливо зараз, все більше привертають до себе увагу. У них справжня любов до України, до простої людини. А та Різдвяна зірочка, яка засвітила нам його як великого поета, має засвітити і шлях до перемоги.

Голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко у своєму виступі зазначив, що Василь Симоненко мріяв про пробудження справжнього патріотизму в українців. І саме зараз його мрія збувається. На таких, яким був поет, і тримається нині Україна.

Перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий, що приїхав на чолі делегації з Києва, пригадав, що колись приходив до могили поета ще з його матір’ю. Високо оцінюючи талант Василя Симоненка, він зазначив, що землякам не можна побачити всю велич його постаті. Очевидно для цього потрібен певний час, осмислення. Але вже сьогодні ми достеменно знаємо про його великий геній.

Перед присутніми виступили перший заступник голови Спілки письменників України Володимир Шовкошитний, однокурсник і побратим поета Петро Засенко, а від земляків-полтавчан – завкафедрою української літератури Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Віра Мелешко.

– Скільки б не минуло років після смерті Василя Андрійовича, а він, зі своєю поезією, залишається сучасним. Вони будуть вічно змушувати задумуватися над місцем людини у світі, її ролі як громадянина, патріота своєї держави, – підкреслила Віра Анатоліївна.

Потім вшанування Василя Симоненка було продовжено у Черкаському краєзнавчому музеї та вечірньої пори в академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка, де відбувся Літературно-мистецький вечір.

Представники влади і гості цього дня також поклали квіти до підніжжя пам’ятника поетові, який встановлено у сквері поруч із Палацом одруження.