9 березня 2015 року голова обласної ради Валентина Коваленко та голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко відвідали духовний центр України – Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Керівники області побували у місцях, де пройшли дитячі роки Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. У Моринцях він вперше подав голос, у Керелівці зростав, формувався як особистість, у Будищах – в маєтку Енгельгардта – козачкував, а з Вільшани зробив перший крок до визнання, до світової слави.

Виступаючи перед громадою села Моринці, Валентина Михайлівна сказала:

– Всім нам відомо, що боротьба за Україну триває. Заглиблюючись в артезіан духу Великого Кобзаря, ми відчуваємо, що маємо постійно бути на сторожі – надто ласим шматком для декого видається Україна.

Раніше ми казали: «Шевченко об’єднує українців. Кобзар єднає Україну!». А сьогодні вже говоримо про те, що Шевченко об’єднує весь світ. Адже Світ боїться агресора і бачить, що може розпочатися Третя світова війна. Тому ми, тримаючись купи, демонструючи, що ми, українці, – сильні, незнищенні, – стимулюємо Світ до об’єднання. Це є правда».

Процитувавши Шевченкове: «Ми чесно йшли, у нас нема й зерна неправди за собою…», Валентина Коваленко підкреслила, що Великий Кобзар є правда, є істина. Тому Тарас Григорович є актуальним, продовжує бути сьогоденним.

Окрім того, Валентина Михайлівна наголосила, що ми маємо на пульсі Шевченкового слова відчувати свій пульс як українці. Треба не тільки вчити Шевченка заради того, щоб просто знати, а глибинно осмислювати його та плекати молоде українське пагілля.

Голова обласної ради подякувала землякам Поета за те, що оберігають цю садибу, дбають про збереження аури Шевченкового духу.

– День народження нашого Пророка символічно співпадає з пробудженням природи, приходом весни, – сказала на завершення Валентина Коваленко. – Давайте всі разом побажаємо, щоб ця весна принесла Україні мир. Нехай ця весна стане переможною!

Під час заходів керівники області поклали квіти до пам’ятника Матері в Моринцях, оглянули хату і садибу, де народився малий Тарас, а потім переїхали в село Шевченкове.

Тут Валентина Коваленко і Юрій Ткаченко поклали квіти до підніжжя пам’ятника Т.Г.Шевченка, вклонилися могилам батька Григорія Івановича і матері Катерини Якимівни, оглянули експозиції музею, що знаходиться на батьківській садибі, та зробили у Книзі відгуків пам’ятний запис.

Варто зазначити, що цього дня батьківщину великого українського Генія відвідали, щоб вклонитися його пам’яті, чимало керівників управлінь, служб області. З особливою увагою і шаною до землі, де народився Тарас, поставилися військовослужбовці-учасники АТО з Луганщини, які спеціально приїхали до святих для українців місць почерпнути силу духу Шевченкового слова.

Його літературна спадщина ще довго-довго буде поціновуватися нинішніми та прийдешніми поколіннями українців та служитиме дороговказом для нашого народу. І доречно буде вкотре процитувати слова Івана Франка: «Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим».

Цього дня проведено заходи в усіх районах Черкащини.