17 травня 2015 року, у День пам’яті жертв політичних репресій, колишні репресовані, представники влади області та не чисельна громада Черкас зібралися біля пам’ятника жертвам політичних репресій, щоб вшанувати безневинно закатованих земляків, які постраждали від тоталітарного режиму наприкінці тридцятих-сорокових років минулого століття.

Заходи розпочалися поминальною панахидою, яку провів Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан. Він зазначив, що репресії часів минулого століття багато чим заклали основу сьогоднішнім подіям на Сході України, окупації Криму. Адже саме під час голодоморів та репресій схід і південь нашої країни масово заселяли російським населенням, аби створити базу імперського режиму, щоб волелюбний український народ потроху забував, що у нього була і має бути власна держава.

– Сьогодні ми зібралися тут аби вшанувати вас, дорогі присутні, і тих, кого поряд із нами вже немає, адже ви віддавали своє найдорожче – життя й здоров’я за Україну і її майбутнє. І скільки б часу не пройшло з тих пір, ми завжди пам’ятаємо героїзм і дякуємо за жертовність цим мужнім і відданим рідній країні людям, – відзначила голова обласної ради Валентина Коваленко.

Вона також зауважила, що, на жаль, досить довгий час політрепресовані були несправедливо забуті і владою, і суспільством: «Сьогодні я відкрито дивлюся вам в очі, адже втішена тим, що за ці останні півтора роки обласною радою зроблено кілька важливих кроків та дали вам, хоч невеличку, матеріальну і моральну підтримку». Зокрема, було проведено ряд «круглих столів» і зустрічей із репресованими з тим, щоб виявити проблемні питання, що на разі їх хвилюють. Депутати обласної ради змінами в бюджеті передбачили щомісячну доплату до пенсії цим громадянам у розмірі 300 грн.; окремо депутати допомагають жертвам політичних репресій із так званих «депутатських коштів»; також були внесені зміни до Статуту обласного госпіталю для інвалідів війни і тепер там можуть поправити своє здоров’я й політрепресовані.

«Звичайно, це не ті кошти й заходи, які могли б вирішити всі ваші проблеми. Але це вже щось. І це, в першу чергу, свідчить про наше прагнення вам допомогти, підтримати у цей непростий воєнний час», – наголосила Валентина Михайлівна.

Голова обласної ради окремо звернула увагу представників влади і громади на пришвидшення роботи щодо будівництва біля пам’ятного знаку жертвам політичних репресій каплички, про яку дуже просять самі репресовані. На разі вже готовий план та всі необхідні документи на будівництво, вишукуються необхідні кошти і залучаються небайдужі люди, які мають бажання й можливості допомогти зі спорудженням храму.

Заступник голови облдержадміністрації Юрій Сас, звертаючись до присутніх, перш за все подякував присутнім реабілітованим жертвам політичних репресій за збережену мужність і стійкість, за правду про ті страшні часи терору, що вони зберегли для прийдешніх поколінь, за незламність і боротьбу, яку вони й досі продовжують, попри вік та пережиті жахіття радянського періоду. Він також зауважив, що найкращим виявом пошани і пам’яті усім жертвам репресій є підписані Президентом України закони про декомунізацію, а також має стати перейменування вулиць області, що носять імена людей, причетних до репресій і знищення українського народу.

Цю думку також підтримала депутат обласної ради Любов Майборода, яка наголосила на тому, що «радянщина», пам’ятки тоталітаризму й комуністичному режиму, так само, як свого часу нацизму, мають бути викорінені зі свідомості і побуту наших громадян.

Важко повірити, але згідно із свідченнями розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 роки жертвами репресій стали понад 2 млн. 800 тис. людей. Лише на Черкащині 50 тисяч людей стали жертвами політичних репресій, 25 тисяч – депортовано, а 35 тисяч – розстріляно.

Голова обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Микола Кривонос закликав ніколи не забувати уроки історії, цінувати те, що нинішнє покоління живе у своїй державі та продовжувати так само відчайдушно боротися проти тоталітаризму, що наступає із Росії.

На закінчення учасники мітингу хвилиною мовчання вшанували пам’ять про мільйони безневинних жертв та поклали квіти до пам’ятного знаку.