У Каневі вшанували пам’ять Пророка українського народу
22 травня 2015, 20:44
22 травня 2015 року у м. Каневі відбулися урочисті заходи, присвячені 154-й річниці з дня перепоховання праху Тараса Шевченка. Вшанувати Великого Кобзаря разом з учасниками пішої ходи завітали перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий, голова обласної ради Валентина Коваленко, голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, депутати обласної ради, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області, гості з інших областей України, військовослужбовці, митці та громадськість з усіх куточків Черкащини.
Урочистості розпочалися покладанням квітів до Меморіалу Слави та панахидою за упокій в Успенському соборі, де 20-22 травня 1861 року стояла домовина з прахом Тараса Шевченка.
Опісля літургії відбулися велелюдне сходження на Тарасову гору учасників заходу центральною вулицею Канева, так званим «Останнім шляхом Кобзаря». Дорогою учасники ходи також поклали квіти до пам’ятника гетьмана Івану Підкови.
На Чернечій горі учасники заходів поклали квіти до могили Тараса Шевченка, після чого біля пам’ятника Великому Пророку відбулася поминальна молебень.
Зі словами шани та пам’яті до духовної спадщини Кобзаря, звернувся до присутніх голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Він, зокрема, зачитав вітальну адресу Президента України та зазначив, що велич нашого земляка в тому, що його слово, його творчість і сьогодні закликає й допомагає українству вистояти перед натиском ворога.
Про геніальність, безкрайність спадщини Тараса Григоровича та її актуальність у дні тривожного сьогодення зауважив перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий.
Своє звернення до громади Валентина Коваленко розпочала із зачитування безсмертних рядків самого Кобзаря «Не гріє сонце на чужині…» у яких він жаліється не лише на гіркоту невільницьких поневірянь, але й говорить, що «… не весело було й на нашій славній Україні».
– Але я переконана, що буде, дорогі земляки по нашому! Буде по-українськи! «І буде син, і буде мати, будуть люде на землі…» і буде Україна. Тому що є ми, є Тарас Григорович Шевченко, є незнищенна краса нашого краю і є незнищенне Тарасове слово. Допоки воно в нас – допоки й ми будемо, – наголосила Валентина Михайлівна.
Після офіційних виступів учасники зібрання поклали квіти до пам’ятника Олексі Гірнику та оглянули оновлену експозицію музею, національний рушник єдності Великому Тарасу, що розміщений у приміщенні Будинку-музею Т.Г. Шевченка.
Також Валентина Коваленко та Юрій Ткаченко також вручили в подарунок вишитий рушник школярам, які прибули на Черкащину з Донецької та Луганської областей, як символ єдності та духовної спорідненості всіх українців.
Слід відмітити, що у рамках пам’ятних заходів біля підніжжя Чернечої гори відбувся культурно-мистецький захід за участю провідних професійних та аматорських колективів хорового співу, ансамблів бандуристів та кобзарів, читців-декламаторів, солістів з України та області. Також була представлена виставка творів декоративно-прикладного мистецтва на території Нижнього парку Шевченківського національного заповідника.
У виставці-ярмарку взяли участь народні майстри майже з усіх міст та районів області, які презентували роботи у різноманітних жанрах: вишивка, керамічна іграшка, народна лялька, різьба по дереву, витинанки, живопис, соломоплетіння, гончарство, ткацтво, декоративний розпис, малюнок на склі, вироби з глини, чеканка, бісероплетіння, лозоплетіння тощо.
Урочистості розпочалися покладанням квітів до Меморіалу Слави та панахидою за упокій в Успенському соборі, де 20-22 травня 1861 року стояла домовина з прахом Тараса Шевченка.
Опісля літургії відбулися велелюдне сходження на Тарасову гору учасників заходу центральною вулицею Канева, так званим «Останнім шляхом Кобзаря». Дорогою учасники ходи також поклали квіти до пам’ятника гетьмана Івану Підкови.
На Чернечій горі учасники заходів поклали квіти до могили Тараса Шевченка, після чого біля пам’ятника Великому Пророку відбулася поминальна молебень.
Зі словами шани та пам’яті до духовної спадщини Кобзаря, звернувся до присутніх голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Він, зокрема, зачитав вітальну адресу Президента України та зазначив, що велич нашого земляка в тому, що його слово, його творчість і сьогодні закликає й допомагає українству вистояти перед натиском ворога.
Про геніальність, безкрайність спадщини Тараса Григоровича та її актуальність у дні тривожного сьогодення зауважив перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий.
Своє звернення до громади Валентина Коваленко розпочала із зачитування безсмертних рядків самого Кобзаря «Не гріє сонце на чужині…» у яких він жаліється не лише на гіркоту невільницьких поневірянь, але й говорить, що «… не весело було й на нашій славній Україні».
– Але я переконана, що буде, дорогі земляки по нашому! Буде по-українськи! «І буде син, і буде мати, будуть люде на землі…» і буде Україна. Тому що є ми, є Тарас Григорович Шевченко, є незнищенна краса нашого краю і є незнищенне Тарасове слово. Допоки воно в нас – допоки й ми будемо, – наголосила Валентина Михайлівна.
Після офіційних виступів учасники зібрання поклали квіти до пам’ятника Олексі Гірнику та оглянули оновлену експозицію музею, національний рушник єдності Великому Тарасу, що розміщений у приміщенні Будинку-музею Т.Г. Шевченка.
Також Валентина Коваленко та Юрій Ткаченко також вручили в подарунок вишитий рушник школярам, які прибули на Черкащину з Донецької та Луганської областей, як символ єдності та духовної спорідненості всіх українців.
Слід відмітити, що у рамках пам’ятних заходів біля підніжжя Чернечої гори відбувся культурно-мистецький захід за участю провідних професійних та аматорських колективів хорового співу, ансамблів бандуристів та кобзарів, читців-декламаторів, солістів з України та області. Також була представлена виставка творів декоративно-прикладного мистецтва на території Нижнього парку Шевченківського національного заповідника.
У виставці-ярмарку взяли участь народні майстри майже з усіх міст та районів області, які презентували роботи у різноманітних жанрах: вишивка, керамічна іграшка, народна лялька, різьба по дереву, витинанки, живопис, соломоплетіння, гончарство, ткацтво, декоративний розпис, малюнок на склі, вироби з глини, чеканка, бісероплетіння, лозоплетіння тощо.