10 та 11 червня в Христинівці, Монастирищі, Звенигородці та Маньківці проведено зустрічі керівництва області з сільськими, селищними, міськими головами, депутатами різних рівнів, представниками місцевих робочих груп та засобів масової інформації з питань щодо підготовки перспективних планів формування територій громад у рамках започаткованої керівництвом держави адміністративно-територіальної реформи та децентралізації влади.

Такі зустрічі відбулися за участю голови обласної ради Валентини Коваленко, заступника голови облдержадміністрації Юрія Саса, директора департаменту фінансів Наталії Кравченко та її заступника Тетяни Митюк, депутатів обласної ради Миколи Плужника, Олександра Черевка, Олексія Озірного, Миколи Северина, Наталії Старікової.

Передумовою до проведення таких зустрічей за широкої участі активу територіальних громад стала вимога Уряду визначити в кожній області і районі модель об’єднання сільських громад в економічно і фінансово спроможні, які будуть здатні самостійно розвивати і утримувати інфраструктуру населених пунктів, надавати в межах визначеної компетенції адміністративні послуги тощо. В основі такого об’єднання має бути визначена і закріплена законом добровільність.

Обговорення в різних аудиторіях теми об’єднання показало, що розроблена робочою групою облдержадміністрації та узгоджена до певної міри з райдержадміністраціями модель утворення нових територіальних громад мешканцями області сприйнялася насторожено і навіть викликала певний спротив.

Зокрема, надто емоційно проходило обговорення добровільності об’єднання громад в Монастирищенському районі. Присутні в залі наводили приклади щодо попередніх реформ, в тому числі в галузі охорони здоров’я, що приводили тільки до погіршення. Вони нарікали на незадовільний стан доріг та транспортного сполучення між селами запропонованого нового територіального утворення. Не до кінця людям було зрозуміло, які повноваження будуть покладені на старост або передані виконкомам місцевих рад. Ставилися під сумнів джерела наповнення місцевих бюджетів та те, чи вистачить коштів, щоб дійсно громади набули самодостатності і відповідної спроможності тощо.

Люди висловлювали побоювання, що таку реформу село не витримає, адже в результаті оптимізації закладів соціальної сфери вимушені будуть позакривати, а значить ліквідувати окремі школи, медичні заклади, дошкільні установи, будинки культури. Тобто, села отримають не розвиток, а занепад.

Дещо інакшою була зустріч в Христинівці. На початку присутнім було презентовано досконалий аналіз можливих територіальних об’єднань. По кожній такій новій громаді було конкретно продемонстровано наповнюваність шкіл, їх можливу реорганізацію, створення натомість освітніх округів. Такий же аналіз надано було щодо медичних закладів, які, до речі, зберігатимуть свій статус і надаватимуть необхідні послуги. Конструктивний підхід до вирішення доцільності чи недоцільності об’єднання зумовив, що присутні на зустрічі христинівці вели мову про пошук, яким чином використати реформування і саме децентралізацію влади на користь громад, а значить, сільських жителів. Вони шукали переваги об’єднання, слабкі місця в законодавчій базі та вносили пропозиції, як її вдосконалити.

Нові територіальні утворення було презентовано і в Маньківці. Під час зустрічі було видно, що сільські голови досконало ознайомилися із законом щодо добровільності об’єднання громад, адже у виступах часто опиралися на його статті. Це додавало обговоренню конструктиву. Водночас, присутні зауважували, що для практичної добровільності об’єднання мають бути рішення як мінімум сесій сільських рад, а ще краще - загальних зборів жителів. Йшлося про те, що реформи потрібні, але до всього треба ставитися виважено і не голосувати за те, що нав’язують «зверху, що може піти на шкоду людям».

Цікаво, що окремі з присутніх на зібранні звернулися до міжнародного досвіду. Як один з прикладів було продемонстровано принцип об’єднання федеральних земель в Німеччині, що тривало не один рік, але врешті-решт привело до успішного розвитку територій.

В окремих виступах звучало, що адміністративна реформа взагалі не на часі, адже іде війна, є інші пріоритети, необхідно розвивати економіку, створювати робочі місця, чим, до речі, на Маньківщині нині займаються особливо, відроджуючи тваринництво.

Детально обговорено всі слушні пропозиції щодо об’єднання територіальних громад і на Звенигородщині. Присутні відзначали, що проблем в територіальних громадах є досить багато. Це стосується податків, залучення фінансів та використання коштів на утримання і розвиток інфраструктури, бюджетних установ, розв’язання земельних питань.

Виступаючі наголошували, що важливим є той факт, що під час формування спроможних територіальних громад у першу чергу має бути врахована справжня, а не декларована здатність органів місцевого самоврядування вирішувати питання, які належать до їх компетенції для задоволення потреб населення.

Голова обласної ради Валентина Коваленко, яка виступала в кожній аудиторії, нагадала людям, з чого розпочався Євромайдан. Українці виступили проти узурпації влади режимом Януковича і однією з вимог була передача повноважень радам, які представляють інтереси громад, і децентралізація. Нині керівництво країни виконує цю вимогу. Держава дає зараз право громадам визначатися, і вони мають бути суб’єктами прийняття рішень.

– Громади визрівають, і ми бачимо, що вони стають активними, – зазначила Валентина Коваленко. – Однак відчувається інформаційна прогалина – недостатня поінформованість населення щодо реформи місцевого самоврядування. Окрім того, не всі сільські голови доносять саме ту інформацію, яка розкриває суть об’єднання, а іноді й викривляють її, лякають жителів знищенням села тощо. Але реформи мають відбуватися: логічно, послідовно і добровільно, за участю громад і з врахуванням їхньої думки. На всі питання життєдіяльності своїх територій громади повинні мати вплив.

Підсумовуючи, Валентина Коваленко наголосила, що зустрічі з громадами показали, що після детального обговорення питань реформи та об’єднання йде перезавантаження свідомості людей, вони інакше сприймають та інакше ставляться до запропонованих змін, стають учасниками процесу, вносять слушні пропозиції до законодавства тощо. Відповідні пропозиції обласна рада направить до центральних органів влади.

Голова обласної ради ще раз зауважила, що перспективний план, який нині розглядається, не зобов’язує до об’єднання вже зараз, а є лише першим кроком на шляху до адміністративно-територіальної реформи, і думка громад тут має першочергове значення.