17 червня 2015 року голова обласної ради Валентина Коваленко та професор, завідувач кафедри українського мовознавства Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Володимир Поліщук з робочим візитом побували у с. Кліщинці Чорнобаївського району, де разом із керівництвом району – головою районної ради Михайлом Бурганом, головою райдержадміністрації Сергієм Джоболдою та сільським головою Миколою Грановським відвідали літературно-меморіальний музей Михайла Старицького та обговорили проблемні питання функціонування закладу.

Метою поїздки стало вивчення стану підготовки до відзначення 175-ої річниці від дня народження українського письменника, театрального і культурного діяча Михайла Петровича Старицького, що буде відзначатись на Черкащині у грудні цього року.

За словами районного керівництва, сільського голови та завідуючої музею уже близько тридцяти років обласна влада і меценати, усі, хто б не приїжджав до Кліщинець обіцяють допомогу, але «віз і нині там». Поточні ремонти місцеві намагаються вирішувати власними силами, дуже допомагає депутат районної ради, місцевий підприємець – керівник СТОВ «Кліщинське» Вячеслав Джулай. Однак на капітальні видатки коштів місцевих бюджетів не достатньо.

Головною ж проблемою в музеї залишаються: стан даху, де зістаріли перекриття і є загроза обвалу, необхідність підключення системи опалення закладу до котельні (де нещодавно було встановлено економний твердопаливний котел, що дозволяє опалювати соціальні заклади села й значно економити при цьому), а також оновлення музейної експозиції – виготовлення нових стендів та наповнення виставки сучасним змістом.

– На разі будемо клопотати про прийняття головою облдержадміністрації відповідного розпорядження про підготовку відзначення ювілею нашого земляка, письменника Михайла Старицького, створення оргкомітету із розробки комплексу заходів з нагоди відзначення цієї дати. І вже до переліку запланованих підготовчих заходів маємо включити всі ці проблемні питання по музею. Необхідно допомогти фінансово, адже це єдиний такий музей на Черкащині. Частину ж коштів, я переконана, місцева влада і товаровиробники зможуть зібрати самостійно, але й наш внесок має бути посутнім аби музей не лише отримав нове дихання, оновився, але фактично – не завалився під вагою аварійного даху, – наголосила Валентина Коваленко.

Під час зустрічі свою допомогу із подальшого наповнення і упорядкування нової експозиції гарантував професор Володимир Поліщук, який фахово вивчав життєвий і творчий шлях українського письменника та, крім того, має змогу залучити інших фахівців-науковців і музейників до цієї роботи.


Довідково:

Михайло Петрович Старицький народився 14 (2) грудня 1840 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (сьогодні – Черкаська область, Чорнобаївський район). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати – Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька – Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

У 1851-1856 рр. – навчався у Полтавській гімназії, що була на той час однією з найкращих. У 1858 р. Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а у 1860-му переводиться на фізико-математичний факультет Київського університету.

1861 р. повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною. 1862 р. одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною. 1864 р. повертається до Київського університету, але навчається вже на юридичному факультеті. 1865 р. закінчує навчання у Київському університеті.

1871 р. оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком – вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до опер Лисенка («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

Під тиском імперської влади Старицький змушений був у 1878 р. емігрувати на деякий час за кордон. Повернувся в Україну в 1880 р. й знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.

У 1883 р. Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи. У 1883 та 1884 рр. видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски). У 1885 р. через низку причин залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. В 1895 р. залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер у Києві 27 квітня 1904 р., похований на Байковому кладовищі.

У 1976 р. у рідному селі митця встановлено бюст М.П. Старицького, а у 1982 р. – відкрито музей письменника.

З 2001 р. кращі митці Черкащини стають лауреатами премії імені Михайла Старицького. Різні аспекти творчої спадщини письменника-класика були предметом обговорення у 2004 та 2010 рр. на Всеукраїнських наукових конференціях, присвячених М.П. Старицькому, що відбулися у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького.