Днями голова обласної ради Валентина Коваленко, голова Канівської районної ради Дмитро Шелест, наказний отаман українського вільного козацтва Черкащини Валерій Назаренко та директор Канівського природного заповідника Володимир Пилипенко побували з візитом на румунській Буковині – у містах Сучаві і Сіреті та в селищі Негостина в Румунії. Поїздка черкаської делегації відбулася завдяки запрошенню й підтримці української діаспори в Румунії.

Завдяки активній позиції голови Союзу українців Румунії, депутата у Румунському Парламенті від українського населення Степана Бучути, голови Сучавської повітової організації Союзу українців Румунії Борислава Петрашука черкащанам випала чудова нагода ознайомитись із життям українців у Румунії, зокрема поспілкувалися з представниками Союзу та буковинськими українцями, які проживають в країні, а також – ознайомитися із роботою органів місцевого самоврядування, відвідати ряд культурно-мистецьких заходів, що презентували місцеві українці. Останні відбулися за участі радника-посланника Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії Теофіла Риндюка, генерального секретаря Товариства «Україна-Світ» Алли Кендзери, голови Бухарестської організації Союзу українців Румунії Ярослави Колотило, а також народного артиста України Мар’яна Гаденка та групи артистів з України, які започаткували на території Румунської Буковнини культурно-виховні заходи для дітей української діаспори в регіоні.

У перший день гості познайомилися з роботою Сучавської повітової організації Союзу українців Румунії, поспілкувались з її керівником та обговорили стратегічні напрямки подальшої співпраці.

Слід зауважити, що представники повітової організації Союзу українців приділяють значну увагу вивченню й популяризації української культури, літературних надбань серед україномовної громади. Активна робота ведеться щодо поширення й друку творів українських класиків та сучасників, видаються книги українською місцевих письменників тощо. Особливо ж шанують місцеві Шевченкове слово, героїчну історію України і її лідерів, а також українську пісню й народний танець, використовуючи власні знання і залучаючи до обміну досвідом фахівців з України задля збереження власної ідентичності, залучаючи підростаюче покоління оберігати цю неповторність та поважати цінності рідного народу.

Гості з Черкащини взяли участь у фестивалі української єдності, збереження культурних і духовних надбань своїх предків під назвою «Співжиття». Під час урочистої частини голова повітової організації Союзу українців Румунії Борислав Петрашук подякував присутнім представникам діаспори за те, що вони гуртуються, не втрачають власного коріння та бережуть національні традиції українського народу, історичну пам’ять рідної України. Також він подякував черкаській делегації за приїзд і висловив сподівання, що відтепер зв\'язок з Батьківщиною румунських українців буде ще більш тісним.

– Наш геніальний земляк Тарас Шевченко писав: «Обнімітесь, брати мої, молю вас, благаю!...». І сьогодні ви мене переконуєте, що у якій країні б не жили українці, вони завжди тримаються одне за другого, єднаються своїм українським духом. Ви є справжні носії нашого української традиції, мови, і це потужно й нам дуже втішно від ваших успіхів… Моя колекція вражень, отриманих від пізнання й зустрічей з вами – неповторна й залишиться в пам’яті на все життя, адже спілкування з людьми, які зрідні по духу дарує незабутні спогади і почуття. І мені щиро хочеться, щоб ми з вами розпочали міцну співпрацю й допомагали одне одному, взаємодоповнювались. Адже нам дуже важливо, що українці, які живуть тут, не втратили себе й передають від роду до роду традиції і мову своїх батьків, – наголосила Валентина Коваленко.

Члени делегації приїхали з подарунками – книгами для бібліотеки, що функціонує при Сучавській повітовій організації Союзу, а також пам’ятними сувенірами й брошурами про Черкащину та видатні постаті в історії краю.

Наприкінці урочистого зібрання місцеві українці потішили гостей пісенними виступами й хореографічними композиціями.

Наступного дня відбувся міжетнічний фестиваль, що відбувся на території музею буковинського села у Сучаві. До слова, в музеї зібрано зразки унікальної буковинської сільської архітектури: традиційні місцеві хати і господарські будівлі, що були перевезені з різних куточків румунської Буковини. У центрі відтворено церкву та дзвіницю. Всередині хат можна побачити традиційні меблі, печі, килими, декоративні предмети і народні костюми.

Під час концерту місцеві самодіяльні хореографічні та вокальні колективи, що створені представниками різних національностей, представили традиційні для них виступи й національне вбрання. За словами радника-посланника Надзвичайного і Повноважного Посла України в Румунії Теофіла Риндюка такі фестивалі стимулюють пізнання і шанування багатокультурних цінностей і традицій, взаємну повагу і зміцнення діалогу серед місцевих жителів, сприяють збереженню етнічної та мовної самобутності груп національних меншин. Адже на території Румунії, крім румунів, проживають громадяни, які належать до 18-ти нацменшин. Вони користуються правом на збереження й розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності. Кожна меншина має свого представника у Парламенті, а з державного бюджету на розвиток нацменшин виділяються спеціальні бюджетні кошти. Українська громада в країні налічує майже 62 000 осіб (або 0,3% від загальної кількості населення Румунії), переважна більшість яких розмовляє рідною українською мовою.

Звертаючись до присутніх на фестивалі, Валентина Коваленко закликала представників усіх національностей берегти та примножувати традиції своїх народів, пам’ятати історію та берегти «заповіт батьківський», а також закликала українців єднатися заради щасливого майбутнього своїх дітей, адже «хто не знає минулого – позбавлений майбутнього».

Про реформування суспільного життя в країні, структуру і роль місцевого самоврядування в розвитку регіонів та проблеми, з якими стикаються представники місцевої влади і громадяни, членам делегації з Черкащини розповів примар (в Україні – міський голова) м. Сірет Адріан Попою.

Він, зокрема, розповів, що територія Румунії має адміністративний поділ на комуни, міста і повіти. Так комуна (об’єднана громада) є спільною одиницею адміністративної організації, складається з одного або кількох сіл і знаходиться під керівництвом обраних місцевої ради та голови. Місто є адміністративною одиницею на чолі з обраними місцевою радою і мером. Повіт – адміністративна одиниця на чолі з повітовим радою та префектом, який призначається на посаду урядом країни. Повітова рада обирається, щоб координувати сільські та міські ради, з метою концентрації уваги на важливих комунальних питаннях на рівні повіту.

Місто Сірет поки що не об’єднує навколо себе менші населені пункти, однак таке питання актуальне, адже більшість сільських територій відчувають необхідність приєднання до більш потужного центру. Тут проживає близько 10 тисяч жителів, міська рада нараховує 15 депутатів, які представляють інтереси громади як орган місцевого самоврядування.

Як зауважив Адріан Попою, головна проблема міста – фінанси, адже хоча на рівні місцевого бюджету залишаються прибутки від податків і зборів (це, зокрема, податок на доходи, на заробітну плату, з нерухомості й автотранспорту тощо), видатки займають значний обсяг фінансування: витрати на утримання соціальної сфери – закладів освіти, культури й медицини, на утримання доріг, розвиток інфраструктури тощо. Значним чином справитись із фінансовим «голодом» допомагає Євросоюз (членом якого є Румунія) фінансуючи програми уряду з різних напрямків соціально-економічного розвитку країни. Крім того, завдяки введеним жорстким заходам й ухваленим чітким законам в країні вдалося різко скоротити рівень корупції й хабарництва.

Найбільшою проблемою місцевого населення Румунії є земля й лісові ресурси, що свого часу були розпайовані між громадянами й розпродані ними в приватні руки. Це призвело до того, що окремі селяни практично втрати можливість займатись сільським господарством, а значні території зайняли іноземні приватні фірми, які диктують власні правила обробки й використання цих земель.

На завершення поїздки черкащани відвідали с. Гура-Гуморулуй, в центрі якого стоїть погруддя письменниці Ользі Кобилянській, яка 146 років тому тут народилася й довгий час проживала; побували в одному з найкращих монастирів Буковини Сучевиця, що був збудований батьком київського митрополита Петра Могили Яремою, а також поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в с. Негостина.