Здебільшого черкащани вже погодилися із думкою, що залишків тоталітарного минулого необхідно позбуватися. Активного спротиву стосовно перейменування населених пунктів, вулиць, знесення символів тоталітарного режиму в черкаських містах і селах немає. Найбільше лякають людей в процесі декомунізації невиправдані побоювання, що перейменування потягне за собою серйозні матеріальні витрати. Проте пересічному громадянину перейменування нічого не коштуватиме, наголошують експерти.

Про все це йшла мова під час засідання Консультативно-координаційної ради
з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, яке відбулося 16 липня в малій сесійній залі Будинку рад. У заході взяли участь представники місцевого самоврядування з різних районів Черкащини, історики, експерти-топонімісти, представники громадськості.

На початку засідання голова обласної ради Валентина Коваленко поінформувала присутніх, що метою зібрання є обговорити та визначити шляхи подальшої роботи щодо реалізації в області Закону України №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», що був схвалений 9 квітня та вступив в дію 21 травня 2015 року.

У Законі сказано, що символіка таких режимів включає в себе не тільки гімн, герб, прапори, гасла, але й зображення, а також різні пам’ятні знаки діячам Компартії і радянської влади, назви вулиць, міст та інших адміністративних одиниць.

Відповідно до пунктів 7 і 8 статті 7 Закону, місцевій владі в регіонах на виконання усіх вимог щодо декомунізації відведено півроку, тож до 21 листопада 2015 року перейменування та знесення всіх символів радянського минулого в Україні має бути завершено.

– Законом передбачено, що у разі відсутності наших пропозицій, рішення про перейменування буде схвалюватись Верховною Радою на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. Тому, вважаю, дуже важливо, аби назви вулиць, скверів та площ у наших містах носили автентичний, місцевий характер, відображали історичне минуле та мали певну особливість, у тому числі й для того, щоб формувати місцевий патріотизм, виховувати гордість громадян, які там проживають, – підкреслила голова обласної ради.

За словами Валентини Коваленко, на Черкащині мають бути перейменовані 19 населених пунктів. Найбільше – на Лівобережжі області: 4 – на Чорнобаївщині й по 3 населених пункти – на Золотоніщині та Драбівщині. 2 населених пункти мають змінити назви на Монастирищині, по одному – на Городищині, Кам’янщині, Корсунщині, Маньківщині, Смілянщині, Тальнівщині та Уманщині.

Представники районів доповіли про хід виконання закону про декомунізацію на місцях. За словами доповідачів, робота у цьому напрямку ведеться. У населених пунктах поступово зносять пам’ятники комуністичним вождям. Так, найближчими днями мають знести пам’ятник Леніну у Шрамківці Драбівського району.

Обговорюють представники громадськості і можливі варіанти перейменування своїх населених пунктів. Перевага надається історичним назвам. Якщо таких немає, шукають нові, або погоджуються дещо видозмінити старі. Так, жителі селища Здобуток Жовтня на Тальнівщині хочуть перейменувати свій населений пункт у Здобуток. Доцільність перейменування деяких сіл, які є в переліку, викликає сумнів. Зокрема, селища Незаможник Городищенського району і Петровського Золотоніського району, у яких проживають по 2 осіб.

Триває в області робота і у напрямку демонтажу тоталітарної символіки. Вже найближчим часом, пообіцяла Валентина Коваленко, така символіка буде прибрана з фасаду обласного Будинку рад. Аби скоротити витрати і зменшити навантаження на бюджет, новими символами будівлю не прикрашатимуть, адже на ній і так достатньо української символіки.

Україна має позбавлятися від комуністичного минулого, підкреслила під час засідання голова обласної ради:

– Досвід країн Східної Європи та Балтії свідчить про те, що там, де декомунізація відбулася відразу після падіння тоталітарних режимів, спостерігався значно нижчий рівень корупції. Нормальне функціонування економіки, не толерантне до корупції суспільство, чесне судочинство, демократичні та конкурентні вибори й відповідальні політичні еліти – несумісні з пануванням у країні радянської ідеології.

Валентина Коваленко зазначила, що на сьогодні найбільше лякають українців противники декомунізації фінансовими питаннями реалізації Закону, дезінформуючи, що людям буде потрібно витрачати гроші на зміну документів тощо. Однак, законодавці запевняють, що змінювати нічого не буде потрібно: всі документи права власності залишаються чинними, а нові видаватимуть вже з новими адресами.

За підсумками засідання прийнято рішення рекомендувати членам консультативно-координаційної ради з питань місцевого самоврядування – головам районних рад, міським головам взяти під особистий контроль питання реалізації закону, організувати проведення широкої роз’яснювальної роботи серед населення та прискорити його виконання.