Культура в Україні, і на Черкащині зокрема, в матеріальному плані підтримується не належним чином. В основному все тримається на плечах ентузіастів. У цьому вкотре пересвідчилася Валентина Коваленко, побувавши із робочою поїздкою на Тальнівщині. Під час неї вона ознайомилася із роботою двох музеїв.

Невеличку екскурсію Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура» голові облради провів директор Владислав Чабанюк. Він похвалився унікальними знахідками жител і предметів побуту прадавніх людей, реконструйованими хатами трипільців. А нещодавно на території заповідника почалися розкопки унікальних гончарних горнів.

Багато цікавих експонатів трипільської доби представлені у тутешньому музеї. Та, на жаль, проводити екскурсії музеєм нині немає змоги. Адже будівля є об’єктом незавершеного будівництва. Будівельних робіт там потрібно небагато, проте працювати на повну потужність заклад поки що не може.

Валентина Коваленко домовилася із Владиславом Чабанюком, що той складе кошторис, скільки необхідно коштів для завершення робіт по музею, а потім потрібно буде шукати шляхи фінансування цих робіт.

– Музей у Легедзино важливий не тільки для Черкащини, але й і для всієї України і світу. Адже саме в цьому місці зародилася європейська цивілізація. Тому потрібно не залишати заклад напризволяще, залучати кошти інвесторів, меценатів. Заповідник «Трипільська культура» необхідно підтримувати, адже це – наша історія, - підкреслила Валентина Коваленко.

Також голова обласної ради відвідала музей хліба «Дивень», який знаходиться у тальнівській школі №2. Тут він функціонує вже 5 років. У кімнаті зібрані різні сорти хліба. Частину з них надав етнограф, краєзнавець Вадим Мицик, частину принесли школярі. Один з експонатів – обрядовий хліб «Дивень», який і дав назву музею. Він аналогічний за своїм ритуальним призначенням калачеві. Його виробляли найчастіше з плетінки втроє чи вчетверо, а потім краї з’єднували, щоб утворилося замкнене коло.

Також у музеї зберігаються рушники та інші вироби народного мистецтва, частина з яких виготовлена руками школярів. Один з таких виробів – коватку (своєрідний оберіг з полотняних ляльок) подарував на щастя директор школи Тарас Солошенко голові обласної ради.

Взагалі у цій школі приділяється особлива увага вивченню національних традицій і історії. Навіть стіни вестибюлів прикрашені трипільськими орнаментами. Тож у Валентини Коваленко склалися найкращі враження від побаченого.

– У нас в країні йде війна, і десь нагадуються слова Уїнстона Черчилля. Він спитав: «А скільки в нас виділяється на культуру?». І коли йому відповіли, що нічого, то він спитав: «За що ми тоді боремося?». Нині схожа ситуація. Чудовий музей в Легедзино, який стоїть з 2008 року не добудований. А музей хліба, який ми сьогодні дивилися, і який тримається виключно на ентузіазмі, водночас виконує важливу роль – прищепляє дітям любов до духовного, до українського, і виховує наше молоде українське пагілля. Потрібно, щоб держава більше дбала про своє, про духовне. Грошей на культуру шкодувати не можна, – зазначила Валентина Коваленко.