17 травня 2016 року Уманщина провела в останню путь жителя Бабанки, учасника бойових дій Віктора Меренкова, який воював під Володарським.

Уже понад рік Віктор Едуардович виконував бойові завдання в зоні проведення АТО. Він пройшов через пекло випробувань і показав приклад мужності, стійкості та патріотизму в боротьбі з агресором.

14 травня 2016 року у дніпропетровській лікарні через хворобу Віктор помер, а за три дні йому мало б виповнитися 42 роки.

Не стало ще одного вірного Патріота, Воїна, який захищав і свій дім, і нашу Вітчизну, і кожного з нас, аби не допустити на терени України терор, розбрат, страх, смерть та зберегти нашу державу.
Залишилися у скорботі мати, дружина, троє дітей, друзі, бойові побратими.

Здавалося, цього дня до опівдня селище Бабанка зупинилося: у цей час люди сотнями йшли до
домівки сім’ї Віктора, аби попрощатися зі своїм Героєм і віддати йому останню шану.

У жалобному заході взяли участь керівники району Оксана Супрунець та Віталій Олійник, депутати обласної, районної та селищної рад, очільники територіальних громад Уманщини, демобілізовані бійці АТО, волонтери, вчителі та учні місцевої школи й просто усі небайдужі мешканці краю.

Суворі зосереджені обличчя, сльози в чоловічих і жіночих очах… І – квіти… Море квітів навколо труни, а люди несуть їх і несуть, віддаючи останню шану своєму земляку.Тяжка, гнітюча тиша висить над багатометровою похоронною процесією – кожен в ній намагається осягнути трагедію, що забрала життя Віктора, котрому б ще жити й жити та будувати нову українську державу.

На місцевому цвинтарі слова співчуття та скорботи родині загиблого висловили Бабанський селищний голова Михайло Байда, голова районної ради Оксана Супрунець, вчителька Доброводівського НВК Любов Пустовіт, бойові побратими.

Настоятель місцевої церкви провів поминальну панахиду.

Під тужливу мелодію пісні «Пливе кача по Тисині» рідні, близькі, друзі, бойові побратими, прості громадяни прощалися з Віктором. Для них він назавжди залишиться мужньою, сміливою людиною, справжнім патріотом України.

Над могилою пролунав прощальний салют.

Нехай смерть нашого земляка буде для кожного з нас пересторогою. Адже ми маємо збудувати іншу країну. Тільки так можемо хоч трохи спокутувати борг перед усіма захисниками Вітчизни.

Вічна слава Герою! Герої не вмирають!