Минулого тижня Верховною Радою України схвалено Закон «Про соціальні послуги» визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику, подолання складних життєвих обставин та/або мінімізацію їх наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно із Законом, Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України. Базовими є такі соціальні послуги: догляд вдома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове) втручання; консультування; соціальний супровід; представництво інтересів; посередництво (медіація); соціальна профілактика; натуральна допомога; фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; переклад жестовою мовою; догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; супровід під час інклюзивного навчання; інформування.

Законом встановлено державний стандарт соціальних послуг, основні цілі та принципи надання соціальних послуг, напрями державної політики з питань надання соціальних послуг.

Документом визначено термін «базові соціальні послуги», згідно з яким це «соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг гарантується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом.

Законодавчим актом також визначено Реєстр соціальних послуг – автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про соціальні послуги.

Закон встановлює класифікація соціальних послуг, згідно з якою, соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:
1) соціальну профілактику – запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
2) соціальну підтримку – подолання особою/сім’єю складних життєвих обставин;
3) соціальне обслуговування – мінімізацію для особи/сім’ї наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності та включення у громаду.

Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону, визначається Класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Закон передбачено укладання договору про надання соціальних послуг та встановлено, що надання соціальних послуг через механізм соціального замовлення здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Документом визначені повноваження місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, зокрема:
- визначення потреб в соціальних послугах, у тому числі із залученням постачальників соціальних послуг недержавного сектора, та оприлюдення їх результатів;
- інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст, порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров\'я;
- здійснення заходів по виявленню уразливих груп населення і осіб/сімей, що знаходяться в складних життєвих обставинах;
- забезпечення, за результатами оцінки потреб сім\'ї, надання базових соціальних послуг;
- розробка, затвердження і забезпечення виконання в установленому порядку місцевих програм, надання соціальних послуг;
- координація діяльності суб\'єктів системи надання соціальних послуг;
- забезпечення ведення Реєстру та інші.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.