Загалом процес децентралізації очільник Буцької громади називає «ковтком повітря» та «світлом в кінці тунелю» для невеликих населених пунктів. Якщо раніше люди сиділи без роботи, або ж виїжджали за кордон, сьогодні вони активно працевлаштовуються.

– У нас працюють чотири навчальні заклади, серед яких – професійний ліцей. Учні випікають свій оригінальний хліб. Є дві школи: Багвянська і Буцька, базова, – розповідає керівник ОТГ. – Після об’єднання ми не звільнили жодної людини, не закрили жодного будинку культури, плануємо зробити школу мистецтв. Адже тут велика кількість діток, які хотіли б розвиватися. Без фахівців це майже неможливо. Також хочемо створити власний музей меду, зробити з цього бренд і продавати його у впізнаваних баночках із оригінальними наклейками.

Варто зауважити, що до створення громади територія с. Буки, і каньйону зокрема, була абсолютно безкоштовною і не приносила людям прибутку. Для своїх цілей особливо облюбували цю місцину провідні телеканали. Зараз керівництво ОТГ почало усе втілювати у правову площину.

«Ми вже завершили детальний план території, де розпланували кафе, туалети, ресторани, спортивний, дитячий, оглядовий майданчики. На це ми витратили 250 тисяч гривень. Ця технічна документація потрібна для будь-якого інвестора. Якщо це зупинка, там обов’язково буде цивілізований туалет, душова кабіна (щоб дітей можна було переодягнути, зарядити мобільний телефон), інформаційний центр, прокат велосипедів. Якщо людина погоджується на ці умови, ми тільки «за». Громада рухається в тому напрямку, щоб і місцевих було залучено до заробітку коштів», – пояснює Сергій Залізняк.

Один із найменших населених пунктів Маньківського району, с. Кути (320 жителів), що входить до Буцької ОТГ, ризикнув об’єднатися, аби фінансово збагатитись. Адже раніше, як зазначає староста Кутів Ігор Островий, надходження до бюджету були такими мізерними, що їх вистачало лише на утримання керівного апарату і трішки – на незначний розвиток.

«Моя пропозиція на об’єднання була свідомою, обдуманою. Попередній аналіз говорив про те, що ми як мінімум потроїмо наш бюджет за рахунок того, що буде надходити ПДФО. Населення по різному сприймало процес об’єднання. Були люди, які звикли жити старими стереотипами, але значна частина людей хотіла змін, тому вони підтримали ініціативу, – каже Ігор Іванович. – У складі Буцької селищної ради є два наших депутати і члени виконкому. У питанні господарської діяльності і прийнятті рішень ми абсолютно солідарні, наші інтереси враховуються. Процес об’єднання непростий, бувають моменти, що «набиваємо шишки», але рішення, які ми приймаємо, вони спільні. Успіхи і помилки теж спільні».

Ігор Островий має своє бачення щодо Буцького каньйону. Оскільки перспектива велика, завдання громади – створити відповідну інфраструктуру. Напроти школи в Буках стоїть недобудована лікарня. Свого часу в неї були вкладені великі бюджетні кошти, потім будівництво заморозили. Представники ОТГ намагаються знайти інвестора, який би дав цій будівлі життя. Як варіант, там доречно було б облаштувати готельний комплекс.

На території Буків збудована перша в Україні гідроелектростанція. Її відновлення – також у планах громади.

«Коли інвестори почали реконструкцію, з’явились археологи і сказали, що, можливо, колись тут була трипільська культура. І поки що усе призупинилось. Мабуть, треба буде копати, але в принципі це неможливо, бо там суцільний камінь», – каже очільник ОТГ.

Паралельно з цим у Буках зводять сонячну електростанцію, яка забезпечить населенню мінімум 15 робочих місць. Уже затверджена технічна документація, іде розподіл земельних ділянок. Протягом цього року електростанція запрацює.

Зважаючи на перспективний план громади, на об’єднання наважилась й колишня сільська голова, а нині в. о. старости с. Багва Раїса Стародубцева. Якщо населений пункт (539 осіб) ішов в ОТГ з бюджетом у 1 млн 4 тис грн, зараз надходить до 3 млн грн.

– Процес децентралізації таки необхідний для нашої країни, адже з кожним роком в селі стає все менше населення. У нас на території живе і працює швейцарець. Він привозив сюди делегацію, яка розповідала про об’єднання, яке в них давно пройшло. Нам порадили теж так зробити, бо інакше ми не виживемо. Сьогодні село живе. Робляться дороги, розчищаються, встановляється освітлення, – зазначає Раїса Василівна.

Буцька загальноосвітня школа. На сьогодні вона налічує 250 учнів. На балансі є три автобуси, які підвозять дітей з інших 8 населених пунктів. Є два кабінети інформатики, ще два – з інтерактивними комплексами. Загалом у навчальному закладі 40 комп’ютерів. Нещодавно сюди закупили твердопаливний котел. З 1 до 4 класу діти харчуються безкоштовно, 5-11 класи за рахунок батьків. Вартість харчування – не більше 15 гривень. У планах – новий кабінет інформатики, спортивний майданчик.

До слова, у Буцькій ОТГ працює молода служба – комунальне підприємство «Каньйон». За інфраструктурну субвенцію їй придбали техніку. Цієї зими КП дуже допомогло і працівникам ДСНС, і поліції, коли розгортали дороги і визволяли зі снігових полонів людей.

Стела «Я люблю Буки», звідки стартують усі екскурсії, – теж справа місцевих комунальників. За виготовлення цього напису в Умані пропонували 30 тисяч гривень. В Буках його зробили за 2100 грн.