Продаж землі потрібний, але сьогодні передчасний — така позиція очільника депутатської фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ» в обласній раді, керівника фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль», заслуженого працівника сільського господарства України  Олександра Коваленка.

— Вони не з того почали, — зауважує Олександр Анатолійович. — Їм не треба було видумувати велосипеда. Є аграрії, які давно працюють на цій землі. Підтримайте їх. Вони були обдурені багато років: спочатку фермерам давали землю в довічне користування, першим було державне сприяння, потім форма користування була скасована, лише оренда і приватна власність. У сільгоспвиробників забрали дотації, згорнули режим пільгового оподаткування — повернули обов’язок платити ПДВ. Ми стали платити дуже багато податків. Сьогодні моє фермерське господарство «Агро-Вікторія Катеринопіль» здає приблизно на мільйон гривень молока щомісяця, і з них сплачую 200 тисяч ПДВ. Неабияке фінансове навантаження й дорогі кредити для аграріїв. Приміром, наше господарство брало 3 мільйони в банку на техніку — під 26 відсотків, плюс страховка — це вже 30. На утримання соціальної сфери холдинги платять наче багато, а поділи на гектар — це мізер. Я заплатив по 2500 гривень на гектар. Бо люди йдуть, і я не можу  відмовити допомогти на розвиток села. Це не якийсь київський орендар, який і в селі не буває. Сплачую за оренду паїв — а відсоток нагнітають, зараз на аукціонах до 35 відсотків вартості паю піднімають орендну плату. Що тоді треба вирощувати на тій землі, щоб стільки заплатити?! Це просто заможні люди скупляють землю.

Сьогодні законопроект про ринок землі — гра в одні ворота: на користь олігархів. І до цього ініціатори проекту не казали відкрито, скільки землі можна буде скупити в одні руки, ховали, називали у відсотках, і сьогодні конкретики немає. Тобто вони далі маніпулюють, ведуть гру, щоб зробити цей закон на користь латифундистів.

Правда, уже трохи помітили, що суспільство не сприймає такого поквапливого і непродуманого відкриття ринку землі. І до другого читання начебто готові нас почути і щось поміняти. То навіщо було виносити на перше читання сирий законопроект? Перед голосуванням за нього сільгоспвиробники зустрічалися у Шполі із народним депутатом від округу №196 Андрієм Стріхарським. Ми його просили, і він нам пообіцяв, що в такому контексті за цей законопроект не проголосує. Але проголосував. Навіщо це зробив? Якщо це вказівка Президента, то це неправильно.

Обурює, що сьогодні простого сільгоспвиробника на рівні держави принижують. Хоч сільське господарство дає понад 40 відсотків валютної виручки (і сьогодні такі локомотиви підуть — що буде з економікою? З продбезпекою?). Навіть Президент України називає фермерів, керівників сільгосппідприємств «князьками». А що вже кажуть прем’єр, депутати... Ну слухайте, я князьком ніколи не був, якщо я став бізнесменом за 20 років своєї роботи, то в мене «95 кварталу» для «розкрутки» не було, і мати моя дояркою робила все життя у тому колгоспі, де я зараз працюю, — заможного спадку теж не було. Виходить, що депутати, які у Верховній Раді, — це чесні бізнесмени, а ми — ображені князьки? А де були ці депутати, коли ці «князьки» на фронт збирали допомогу: вирізали свині, бички і самі туди возили?

Якщо мене змушуватимуть купувати землю, я на те не піду. У мене є молочне скотарство — це треба буде здати ферму, щоб купити землю. Зараз немає сенсу цього робити. Я не знаю, навіщо вони це роблять. Їм би просто підтримати виробників, які працюють.

Намірились вони цю землю продавати — я не впевнений, що зупиняться. Вони ж усьому світу пообіцяли, що земля, мовляв, продаватиметься, заходьте з інвестиціями. Проїхалися по всіх країнах і пообіцяли їм нашу землю. А ми не можемо конкурувати в купівлі землі з іноземцями, у яких є доступ до кредитів під 3 відсотки.

Зараз люди ще надіються, що вони зупиняться, почують. Реакція буде після другого читання. Якщо депутати не поправлять цей законопроект, обдурять — отоді ніхто не зупинить людей.