Валерій Черняк: «Реформа місцевого самоврядування – це іспит на зрілість»

«Черкаський край», № 39, 15 травня 2013 року

У березні на засіданні Ради регіонів, що відбулося під головуванням Президента України Віктора Януковича, було представлено проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Про те, яким чином здійснюється обговорення Концепції на Черкащині, розповідає голова обласної ради Валерій Черняк.

– Валерію Петровичу, як в області проходить дискусія навколо Концепції реформування місцевого самоврядування.

– Проект Концепції дав можливість залучити й жителів Черкащини до обговорення цього важливого питання, адже на реформування місцевого самоврядування українське суспільство очікувало роками. На мою думку, це іспит на зрілість для всієї держави і для кожного з нас. Основна ідея Концепції – надання владних повноважень, консолідація ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад.

– Які форми роботи використовуються в процесі напрацювання пропозицій до Концепції?

– Ми підішли до найважливішого питання, що об’єднує роботу органів влади, громадських організацій, депутатського корпусу місцевих рад, небайдужих жителів Черкащини. Протягом двох місяців в кожному населеному пункті було проведено зустрічі з місцевими жителями, депутатами, а це, до речі, майже 10 тисяч народних обранців. Крім того, за моєї участі проведено відповідні наради з головами районних рад та міськими головами. Також відбулось засідання колегії обласної державної адміністрації з цього питання. А ще було проведено розширене засідання регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при облдержадміністрації з обговорення саме проекту Концепції. У цьому заході взяли участь представники Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні.

– Які результати обговорення?

– З районів та міст області надійшло понад 300 пропозицій та уточнень. Серед них найбільша частина стосувалася:

▪ удосконалення податкового законодавства в частині запровадження місцевих податків та зборів;

▪ удосконалення господарського законодавства в частині зобов’язання реєстрації підприємств за місцем фактичної підприємницької діяльності;

▪ удосконалення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування;

▪ удосконалення земельного, природоохоронного, лісового, водного законодавства в частині самостійного використання ресурсів територіальними громадами;

▪ проведення місцевих референдумів з метою вивчення думки мешканців територіальних громад;

▪ потреби децентралізувати матеріальні та фінансові ресурси для розв’язання ряду життєво важливих проблем окремої територіальної громади;

▪ потреби передбачити створення в кожній базовій адміністративно-територіальній одиниці центрів з надання адміністративних і соціальних послуг;

▪ потреби передбачити право районним радам як органам місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ подавати пропозиції щодо формування адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, враховуючи інтереси територіальних громад сіл, селищ;

▪ потреби спрямування до бюджетів базового та районного рівнів частини податку на прибуток підприємств, а також відсоток акцизного збору від виробництва алкогольних напоїв в адмінмежах адміністративно-територіальної одиниці, де розташовані підприємства;

▪ потреби укрупнення територіальних громад з метою забезпечення їх самодостатності, оптимізація кількості рад базового рівня.

– Який позитив суспільству слід очікувати від втілення в життя цієї реформи?

– Після проведення реформи місцевого самоврядування громади, наприклад, зможуть на своїй території розпоряджатися коштами, проводити референдуми з актуальних питань життєзабезпечення, будуть наділені правом відкликати посадових осіб тощо. Нагадаю, завдання концепції – дати можливість кожній громаді, з одного боку, повною мірою розпоряджатися тими матеріальними й нематеріальними ресурсами, які є на її території, а з іншого – повною мірою забезпечити якісними послугами людей. В цілому потрібно створити умови, за яких місцеві громади самі визначаться, які повноваження залишити за собою, а які – делегувати адміністраціям.

Крім того, багато питань будуть відрегульовані статутами громад, генпланами міст і сіл, стратегіями розвитку територій, іншими документами громад. Пропонується також система, за якої люди отримають можливість збиратися й вимагати звіти від посадових осіб.

Але зауважу, що разом з цим, у місцевих громад будуть не лише всі необхідні ресурси, повноваження, а й відповідальність, в тому числі й за ухвалені рішення та використання коштів.

Проведене обговорення переконує, що ми складемо цей іспит успішно, якщо всі разом, усвідомлюючи всю повноту відповідальності, працюватимемо в громадах, сприятимемо реалізації реформи. Тож, пропонуємо всім, незалежно від політичних поглядів та уподобань, долучитися до конструктивної співпраці, об’єднатися заради спільного майбутнього. Ця реформа, насамперед, потрібна не владі, а місцевим громадам та людям!