07 серпня 2013, 15:57
Федір Пилипенко, «Черкаський край», № 63, 7 серпня 2013 року
Питання реформування місцевого самоврядування сьогодні є одним із пріоритетних для життя і розвитку країни. За Концепцією, проект якої виніс на обговорення Президент України у березні ц.р., реформування має відбуватися на засадах децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад та регіонів. Про ці та інші питання наша розмова з головою обласної ради Валерієм Черняком.
На жаль, за двадцять років незалежності, протягом яких питання децентралізації влади серйозно не порушувалися, в українському самоврядуванні нагромадились певні проблеми. Зокрема закони, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування, потребують нових підходів до сьогодення. Донині в Україні не виконується низка вимог і принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, не реалізовуються в повній мірі конституційні норми місцевого самоврядування. У результаті територіальні громади залишаються іноді віч-на-віч із власними проблемами.
– Які з них, на вашу думку, найголовніші?
– До сьогодні не вдається децентралізувати бюджетну систему та реалізувати задекларований у Бюджетному кодексі України принцип формування бюджетів «знизу догори». Дотаційність місцевих бюджетів становить понад 70%. Право громади управляти комунальною власністю, на жаль, залишається законодавчо незабезпеченим – немає відповідного закону. До того ж, на жаль, за останні два роки ще було прийнято понад два десятки законів, які істотно обмежують права органів місцевого самоврядування, суперечать державному курсу на децентралізацію управління. Тому діяльність обласної ради спрямована на підтримку ініціативи Президента України щодо прискорення реформування місцевого самоврядування в Україні, створення умов для самодостатнього розвитку територіальних громад області.
– Що робиться для вирішення цих проблем, адже шлях до впровадження Концепції в життя буде не таким швидким, як хотілося б?
– Звичайно. Тому нагальні проблеми населених пунктів і їхніх жителів вирішуємо повсякчас. Щоб знати їх, представники обласної ради регулярно працюють у сільських, селищних, районних та міських громадах. Голови постійних комісій, депутати виїжджають на місця для ознайомлення з проблемними питаннями, шукають можливості їх розв’язання. Крім того, спілкування з громадами, колективами підприємств і установ, вивчення думки громадськості дозволяє краще розуміти, чим живуть жителі міст і районів Черкащини.
У центрі уваги було, насамперед, вивчення питань формування самодостатніх громад; зміцнення доходної бази місцевих бюджетів; створення сприятливих умов, що мотивують місцеві органи влади на пошук нових резервів для формування своєї казни, ефективного, економного витрачання ресурсів тощо. Тобто те, що червоною ниткою проходить у Концепції, що передбачає реформу місцевого самоврядування. Крім того, в ході такого спілкування ми бачили існуючі проблеми в розвитку територіальних громад, вирішували їх і досягали істотних результатів у соціально-економічному розвитку.
Так, другий рік поспіль область збирає одні з найбільших урожаїв зернових в Україні. Кабінет Міністрів, розглядаючи показники соціально-економічного розвитку областей і Автономної Республіки Крим у 2012 році, визначив, що Черкащина посіла третє місце серед регіонів України.
Помітні результати у галузі охорони здоров’я, соціальній сфері, відкриваються дитячі садочки, будується житло, прокладаються газопроводи та водогони, ведеться освітлення вулиць, ремонтуються та вводяться дію інші соціальні об\'єкти.
Варто зауважити, що досягалося це за повної взаємодії з облдержадміністрацією органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. А ще обласна рада повноцінно використовувала частину своїх повноважень щодо соціально-економічного розвитку регіону — це затвердження і виконання обласних програм. Саме через їх реалізацію забезпечується виконання заходів, утримується динаміка економічних зрушень і стабільність позитивних тенденцій. В області діє більше 80 цільових комплексних програм.
– Чи отримав Проект Концепції схвалення керівників територіальних громад, жителів?
– В області було широко обговорено такий важливий документ. Про підтримку і зацікавленість до нього може засвідчити та кількість пропозицій – близько трьохсот, що надійшли до проекту. Обласна рада та обласна державна адміністрація узагальнили їх, частину взято до виконання, решту направлено законотворцям з надією на те, що вони будуть враховані та запроваджені в інтересах суспільства.
– Ви наголошуєте, що реформа сприятиме самодостатності громад, розширенню можливостей на місцевому рівні вирішувати свої проблеми.
– Нову Концепцію розвитку місцевого самоврядування Президент України Віктор Федорович Янукович ініціював під час Міжнародних муніципальних слухань ще у 2011 році. Ще тоді Глава держави назвав три основні вимоги до результатів реформування місцевої влади: перша – розширення прав територіальних громад; друга – децентралізація влади; третя – нова якість адміністративних послуг населенню. Тому я впевнений, що місцеві ради матимуть більше коштів у своїх бюджетах, у них будуть ширші можливості для вирішення місцевих проблем. Це буде закріплено законодавчо!
Але не варто сподіватися, що ці кошти потечуть рікою і громадам не потрібно буде вести пошук інших джерел наповнення бюджетів.
Ось і зараз при обмеженому наповненні місцевої казни окремі керівники – сільські, селищні чи міські голови, – розв’язують безліч питань, в тому числі й ті, які іноді не вирішувалися роками. Найчастіше це відбувається там, де громади проявляють ініціативу, шукають шляхи залучення додаткових коштів.
Так, представники органів місцевого самоврядування добре знайомі з умовами Все¬українського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування; проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»; діяльністю Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню. Саме завдяки цьому громади поступово переймають досвід європейських країн, де основні проблеми соціально-економічного розвитку територій розв’язуються на місцях.
Найважливіше, що ініціатива йде знизу вгору – починається в місцевих радах, громадах, які, повіривши у свої сили, хочуть підвищити життєві стандарти. Таким чином, впроваджуючи ті чи інші мікро-проекти, які вони самі ж обирають, розробляють, захищають, співфінансують, органи місцевого самоврядування спільно з жителями громад відчувають свою відповідальність за кінцевий результат. А це – водозабезпечення населених пунктів, робота ФАПів та амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії, теплозбереження, стан інфраструктури та багато іншого. Ми бачимо, як це реально працює в різних районах і містах. Це Уманський, Драбівський, Шполянський, Звенигородський і чимало інших районів.
Ми також реалізовуємо практику укладання соціальних угод на правах партнерства влади і бізнесу, коли для вирішення проблем мешканців додатково залучаються кошти від орендарів, підприємців тощо.
– Валерію Петровичу, як показують наведені приклади, на гарну ідею завжди знайдуться ресурси. Та сьогодні частина територіальних громад нездатна повною мірою реалізовувати повноваження місцевого самоврядування, у першу чергу через відсутність необхідних фінансів.
– Звичайно. Це стосується малочисельних сільських громад, а їх в області, більшість. До речі, як і в інших областях. Тому пропоную знову повернутися до Концепції реформування місцевого самоврядування. Вже зараз урядом країни здійснюються реальні кроки. Наприклад, при розробці основних напрямків бюджетної політики на 2014 рік Кабмін вніс до парламенту проект бюджетної резолюції, в якій передбачає зростання надходження коштів до місцевих бюджетів. Таким чином розпочато вирішення одного з основних завдань, поставленого Президентом України, щодо реалізації нової регіональної фінансової політики.
Ми чекаємо і наступних кроків щодо підтримки регіонального розвитку. В першу чергу – це розроблення та ухвалення рішень, що стосуються фінансування органів місцевого самоврядування, механізму перерозподілу доходів між державним і місцевими бюджетами, відшкодування витрат місцевим бюджетам на виконання делегованих повноважень. Такі підходи і критерії мають в цілому забезпечити певну самодостатність територіальних громад і ми всіляко сприяємо у цій справі.
Скажу так: особливістю сьогодення є те, що центр слухає і чує те, про що говорять на місцях. А розуміння громадами своїх внутрішніх проблем, уміння виділяти з них пріоритетні та адекватна оцінка наявних ресурсів для їхнього рішення будуть відігравати в майбутньому вирішальну роль у забезпеченні тих чи інших потреб жителів населених пунктів. У контексті сказаного, обласна рада і надалі буде працювати, щоб якомога краще сприяти у забезпеченні самодостатності територіальних громад.
Сподіваюся, що при проведенні реформи буде враховуватися індивідуальний підхід до кожного регіону. Територіальні утворення формувалися десятиліттями. Їхні межі історично та соціально виправдали себе. Люди звикли до них. Тому реформа місцевого самоврядування насамперед покликана служити людям. Отже, наше головне завдання – роз’яснити їм суть реформи, показати переваги, які отримає кожна громада, кожна родина, коли Концепція буде втілена у життя.
Питання реформування місцевого самоврядування сьогодні є одним із пріоритетних для життя і розвитку країни. За Концепцією, проект якої виніс на обговорення Президент України у березні ц.р., реформування має відбуватися на засадах децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад та регіонів. Про ці та інші питання наша розмова з головою обласної ради Валерієм Черняком.
На жаль, за двадцять років незалежності, протягом яких питання децентралізації влади серйозно не порушувалися, в українському самоврядуванні нагромадились певні проблеми. Зокрема закони, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування, потребують нових підходів до сьогодення. Донині в Україні не виконується низка вимог і принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, не реалізовуються в повній мірі конституційні норми місцевого самоврядування. У результаті територіальні громади залишаються іноді віч-на-віч із власними проблемами.
– Які з них, на вашу думку, найголовніші?
– До сьогодні не вдається децентралізувати бюджетну систему та реалізувати задекларований у Бюджетному кодексі України принцип формування бюджетів «знизу догори». Дотаційність місцевих бюджетів становить понад 70%. Право громади управляти комунальною власністю, на жаль, залишається законодавчо незабезпеченим – немає відповідного закону. До того ж, на жаль, за останні два роки ще було прийнято понад два десятки законів, які істотно обмежують права органів місцевого самоврядування, суперечать державному курсу на децентралізацію управління. Тому діяльність обласної ради спрямована на підтримку ініціативи Президента України щодо прискорення реформування місцевого самоврядування в Україні, створення умов для самодостатнього розвитку територіальних громад області.
– Що робиться для вирішення цих проблем, адже шлях до впровадження Концепції в життя буде не таким швидким, як хотілося б?
– Звичайно. Тому нагальні проблеми населених пунктів і їхніх жителів вирішуємо повсякчас. Щоб знати їх, представники обласної ради регулярно працюють у сільських, селищних, районних та міських громадах. Голови постійних комісій, депутати виїжджають на місця для ознайомлення з проблемними питаннями, шукають можливості їх розв’язання. Крім того, спілкування з громадами, колективами підприємств і установ, вивчення думки громадськості дозволяє краще розуміти, чим живуть жителі міст і районів Черкащини.
У центрі уваги було, насамперед, вивчення питань формування самодостатніх громад; зміцнення доходної бази місцевих бюджетів; створення сприятливих умов, що мотивують місцеві органи влади на пошук нових резервів для формування своєї казни, ефективного, економного витрачання ресурсів тощо. Тобто те, що червоною ниткою проходить у Концепції, що передбачає реформу місцевого самоврядування. Крім того, в ході такого спілкування ми бачили існуючі проблеми в розвитку територіальних громад, вирішували їх і досягали істотних результатів у соціально-економічному розвитку.
Так, другий рік поспіль область збирає одні з найбільших урожаїв зернових в Україні. Кабінет Міністрів, розглядаючи показники соціально-економічного розвитку областей і Автономної Республіки Крим у 2012 році, визначив, що Черкащина посіла третє місце серед регіонів України.
Помітні результати у галузі охорони здоров’я, соціальній сфері, відкриваються дитячі садочки, будується житло, прокладаються газопроводи та водогони, ведеться освітлення вулиць, ремонтуються та вводяться дію інші соціальні об\'єкти.
Варто зауважити, що досягалося це за повної взаємодії з облдержадміністрацією органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. А ще обласна рада повноцінно використовувала частину своїх повноважень щодо соціально-економічного розвитку регіону — це затвердження і виконання обласних програм. Саме через їх реалізацію забезпечується виконання заходів, утримується динаміка економічних зрушень і стабільність позитивних тенденцій. В області діє більше 80 цільових комплексних програм.
– Чи отримав Проект Концепції схвалення керівників територіальних громад, жителів?
– В області було широко обговорено такий важливий документ. Про підтримку і зацікавленість до нього може засвідчити та кількість пропозицій – близько трьохсот, що надійшли до проекту. Обласна рада та обласна державна адміністрація узагальнили їх, частину взято до виконання, решту направлено законотворцям з надією на те, що вони будуть враховані та запроваджені в інтересах суспільства.
– Ви наголошуєте, що реформа сприятиме самодостатності громад, розширенню можливостей на місцевому рівні вирішувати свої проблеми.
– Нову Концепцію розвитку місцевого самоврядування Президент України Віктор Федорович Янукович ініціював під час Міжнародних муніципальних слухань ще у 2011 році. Ще тоді Глава держави назвав три основні вимоги до результатів реформування місцевої влади: перша – розширення прав територіальних громад; друга – децентралізація влади; третя – нова якість адміністративних послуг населенню. Тому я впевнений, що місцеві ради матимуть більше коштів у своїх бюджетах, у них будуть ширші можливості для вирішення місцевих проблем. Це буде закріплено законодавчо!
Але не варто сподіватися, що ці кошти потечуть рікою і громадам не потрібно буде вести пошук інших джерел наповнення бюджетів.
Ось і зараз при обмеженому наповненні місцевої казни окремі керівники – сільські, селищні чи міські голови, – розв’язують безліч питань, в тому числі й ті, які іноді не вирішувалися роками. Найчастіше це відбувається там, де громади проявляють ініціативу, шукають шляхи залучення додаткових коштів.
Так, представники органів місцевого самоврядування добре знайомі з умовами Все¬українського конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування; проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»; діяльністю Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню. Саме завдяки цьому громади поступово переймають досвід європейських країн, де основні проблеми соціально-економічного розвитку територій розв’язуються на місцях.
Найважливіше, що ініціатива йде знизу вгору – починається в місцевих радах, громадах, які, повіривши у свої сили, хочуть підвищити життєві стандарти. Таким чином, впроваджуючи ті чи інші мікро-проекти, які вони самі ж обирають, розробляють, захищають, співфінансують, органи місцевого самоврядування спільно з жителями громад відчувають свою відповідальність за кінцевий результат. А це – водозабезпечення населених пунктів, робота ФАПів та амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії, теплозбереження, стан інфраструктури та багато іншого. Ми бачимо, як це реально працює в різних районах і містах. Це Уманський, Драбівський, Шполянський, Звенигородський і чимало інших районів.
Ми також реалізовуємо практику укладання соціальних угод на правах партнерства влади і бізнесу, коли для вирішення проблем мешканців додатково залучаються кошти від орендарів, підприємців тощо.
– Валерію Петровичу, як показують наведені приклади, на гарну ідею завжди знайдуться ресурси. Та сьогодні частина територіальних громад нездатна повною мірою реалізовувати повноваження місцевого самоврядування, у першу чергу через відсутність необхідних фінансів.
– Звичайно. Це стосується малочисельних сільських громад, а їх в області, більшість. До речі, як і в інших областях. Тому пропоную знову повернутися до Концепції реформування місцевого самоврядування. Вже зараз урядом країни здійснюються реальні кроки. Наприклад, при розробці основних напрямків бюджетної політики на 2014 рік Кабмін вніс до парламенту проект бюджетної резолюції, в якій передбачає зростання надходження коштів до місцевих бюджетів. Таким чином розпочато вирішення одного з основних завдань, поставленого Президентом України, щодо реалізації нової регіональної фінансової політики.
Ми чекаємо і наступних кроків щодо підтримки регіонального розвитку. В першу чергу – це розроблення та ухвалення рішень, що стосуються фінансування органів місцевого самоврядування, механізму перерозподілу доходів між державним і місцевими бюджетами, відшкодування витрат місцевим бюджетам на виконання делегованих повноважень. Такі підходи і критерії мають в цілому забезпечити певну самодостатність територіальних громад і ми всіляко сприяємо у цій справі.
Скажу так: особливістю сьогодення є те, що центр слухає і чує те, про що говорять на місцях. А розуміння громадами своїх внутрішніх проблем, уміння виділяти з них пріоритетні та адекватна оцінка наявних ресурсів для їхнього рішення будуть відігравати в майбутньому вирішальну роль у забезпеченні тих чи інших потреб жителів населених пунктів. У контексті сказаного, обласна рада і надалі буде працювати, щоб якомога краще сприяти у забезпеченні самодостатності територіальних громад.
Сподіваюся, що при проведенні реформи буде враховуватися індивідуальний підхід до кожного регіону. Територіальні утворення формувалися десятиліттями. Їхні межі історично та соціально виправдали себе. Люди звикли до них. Тому реформа місцевого самоврядування насамперед покликана служити людям. Отже, наше головне завдання – роз’яснити їм суть реформи, показати переваги, які отримає кожна громада, кожна родина, коли Концепція буде втілена у життя.