11 вересня 2013, 20:56
Федір Пилипенко, «Черкаський край», №73, 11 вересня 2013 року
Нині на Черкащині, як і у всій Україні, намагаються вирішувати проблему достатності енергоносіїв на основі нових підходів, зокрема, завдяки застосування нових технологій з погляду енергомісткості виробництва, розвитку енергозбереження та виробництва енергії за рахунок відновлюючих джерел. Все це в сукупності дозволяє економити значні кошти, особливо в бюджетній сфері, яка постійно потребує неабияких фінансів. Сьогодні політика енергозбереження стала пріоритетним напрямом і для територіальних громад Черкащини. Про це та інше наша розмова із головою Черкаської обласної ради Валерієм Петровичем Черняком.
– Валерію Петровичу, розкажіть, будь ласка, яким чином у нашій області працюють над вирішенням питання енергозбереження?
– Звичайно, питання енергозбереження та ефективності використання енергоресурсів є актуальними і для нашої області. Саме тому в 2011 році рішенням сесії обласної ради було затверджено Програму підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв на 2011-2015 роки, що спрямована на досягнення поставлених цілей. Для виконання ряду запланованих заходів вже першого року з обласного бюджету було направлено більше 30 тисяч гривень. А в 2012 році з місцевих бюджетів було освоєно в загальному більше 17 млн. грн.
Разом з тим, одну з основних часток у цій роботі забезпечує участь територіальних громад у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Щоб здійснити реальні кроки, в тому числі щодо енергозбереження, депутати обласної ради затвердили також цільову програму на підтримку другої фази цього Проекту на 2011-2014 роки.
Нині загалом реалізується 63 мікропроекти у 57 територіальних громадах з 13 районів. Передбачається освоїти понад 9 млн. гривень. Для реалізації визначено 4 компоненти, а саме: з відновлення комунальної інфраструктури; інноваційного енергозбереження; з реплікації досвіду та економічного, зокрема, створення багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Слід зазначити, що у 2012 році успішно здійснювався проект з відновлення комунальної інфраструктури у 9 районах: Звенигородському, Лисянському, Маньківському, Христинівському, Шполянському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському і Уманському. У цих районах реалізується 39 мікропроектів громад на загальну суму 5 млн. 908 тис. гривень.
Кошти спрямовуються на відновлення та реконструкцію вуличного освітлення, заміну вікон, дверей, дахів, утеплення стін у навчально-виховних комплексах, ремонт систем опалення у ФАПах та амбулаторіях тощо. Як бачите, саме впровадження енергозберігаючих технологій належить до пріоритетів у діяльності територіальних громад області.
– Ви можете детальніше розказати про цей компонент, тим більше у наведенному вище прикладі вже йдеться про деякі його ознаки?
– Проект упроваджується у трьох напрямках, зокрема, з термомодернізації будівель (заміна вікон/дверей на металопластикові, утеплення фасадів, покрівель чи горищних перекриттів, підлог першого поверху), модернізація систем опалення та підтримка відновлюваних джерел енергії.
– Валерію Петровичу, чи є райони, які вже беруть участь у реалізації компоненту з інноваційного енергозбереження?
– Поки що тут є певні обмеження. Проект з інноваційного енергозбереження має бути другим проектом громади, який реалізується за підтримки ПРООН. Таке право здобуває лише громада, яка успішно стовідсотково реалізувала один проект та відзвітувалася за його виконання.
Згідно такими умовами та вимогами учасниками запровадження інноваційного енергозбереження стали Драбівський, Звенигородський та Смілянський райони, де зроблено відбір громад, що відповідають певним критеріям. Їхні заявки пройшли експертизу та схвалені Центральним офісом Проекту тощо.
Наприклад, на Звенигородщині громади сіл Богачівка і Тарасівка здобули перемогу в конкурсному відборі і тепер виконуватимуть заходи з енергозбереження у ФАПі с. Богачівка та школі с. Тарасівка.
Окрім того, розпочато роботи щодо здійснення енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції вуличного освітлення у с. Козацьке, де вже встановлено 101 світлоточку, у с. Богачівка – 56 світильників, а в с. Шевченковому відновлено 4,1 км вуличного освітлення. Також передбачено, що в с. Тарасівка буде встановлено 95 освітлювальних ламп. Виконання робіт ведеться на партнерських умовах, шляхом співфінансування, об´єднання коштів всіх сторін, що беруть участь у реалізації запланованих робіт. Від проекту ЄС/ПРООН громади отримали кошти в розмірі понад 290 тисяч гривень. Самі жителі зібрали майже 34 тисячі. Органи влади та місцевого самоврядування різних рівнів виділили понад 218 тисяч гривень.
Варто зауважити, що опікувалися проблемами сільських територій і представники підприємницьких структур району. Зокрема, СТОВ «Агрофірма «АгроРось», яке очолює депутат обласної ради Петро Євич, допомогло у розробці проектно-кошторисної документації та стало партнером проекту, внісши 100 тисяч гривень. Для громади с. Богачівка фінансову підтримку у розмірі 30 тисяч гривень надало ПрАТ НВФ «Урожай», яке очолює також депутат обласної ради Олег Васецький.
– А як організовуються громади, яким чином знаходять кошти для проекту?
– Спочатку всі кроки здійснювалися спільно з представництвом Проекту в області, органами місцевого самоврядування. Нині у тих районах області, що є учасниками Проекту, цим займаються ресурсні центри розвитку громад. Вони спільно з органами місцевого самоврядування, мешканцями населених пунктів шукають шляхи вирішення проблем і допомагають в реалізації проектів, в тому числі щодо залучення необхідних коштів. До речі, у 2012 році ресурсні центри Драбівського, Уманського, Смілянського і Маньківського районів в рамках Проекту виграли ще й грант на придбання офісної техніки та меблів.
Інший приклад: депутати Корсунь-Шевченківської районної ради рішенням сесії кошти субвенції районного бюджету спрямували на виконання програми ЄС/ПРООН в сумі 176 тисяч 781 грн. Зокрема, Бровахівській Квітчанській; Комарівській; Черепинській сільським радам на відновлення зовнішнього освітлення вулиць тощо.
Також у Балаклеївській школі, що на Смілянщині, в рамках програми ЄС/ПРООН встановлено 87 енергозберігаючих вікон. Загальна вартість проекту становить більше 160 тисяч гривень. Завдяки співфінансуванню ГО «Сріблянка», обласної, районної та сільської ради, проекту ЄС/ПРООН мрія педагогічного та учнівського колективів стала реальністю.
Таких прикладів достатньо й вони активно реалізуються в області. До речі, саме завдяки ефективній співпраці громади та влади на всіх рівнях Черкащина постійно знаходиться серед лідерів успішного виконання проекту в Україні.
– Валерію Петровичу, очевидно ж запровадження енергоощадних технологій в області цими заходами не обмежується?
– Звичайно. Якщо раніше заходи з енергозбереження передбачали заміну вікон, дверей, то зараз плануються до реалізації інші енергопроекти. Так, модернізовані енергоощадні технології розпочнуть запроваджувати цього року у кількох школах для обігріву приміщень. З цією метою буде встановлено піролізні котли. Вартість одного мікропроекту становить 230 тис.грн.
Нові технології запроваджуються в селах трьох районів: Драбівського, Звенигородського та Смілянського. Нині об’єкти вже пройшли енергоаудит, мають енергетичні паспорти та готуються до проходження експертизи з енергоефективності та експертизи кошторисів. Сподіваюся, що це тільки початок у цьому напрямку.
Нині на Черкащині, як і у всій Україні, намагаються вирішувати проблему достатності енергоносіїв на основі нових підходів, зокрема, завдяки застосування нових технологій з погляду енергомісткості виробництва, розвитку енергозбереження та виробництва енергії за рахунок відновлюючих джерел. Все це в сукупності дозволяє економити значні кошти, особливо в бюджетній сфері, яка постійно потребує неабияких фінансів. Сьогодні політика енергозбереження стала пріоритетним напрямом і для територіальних громад Черкащини. Про це та інше наша розмова із головою Черкаської обласної ради Валерієм Петровичем Черняком.
– Валерію Петровичу, розкажіть, будь ласка, яким чином у нашій області працюють над вирішенням питання енергозбереження?
– Звичайно, питання енергозбереження та ефективності використання енергоресурсів є актуальними і для нашої області. Саме тому в 2011 році рішенням сесії обласної ради було затверджено Програму підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв на 2011-2015 роки, що спрямована на досягнення поставлених цілей. Для виконання ряду запланованих заходів вже першого року з обласного бюджету було направлено більше 30 тисяч гривень. А в 2012 році з місцевих бюджетів було освоєно в загальному більше 17 млн. грн.
Разом з тим, одну з основних часток у цій роботі забезпечує участь територіальних громад у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Щоб здійснити реальні кроки, в тому числі щодо енергозбереження, депутати обласної ради затвердили також цільову програму на підтримку другої фази цього Проекту на 2011-2014 роки.
Нині загалом реалізується 63 мікропроекти у 57 територіальних громадах з 13 районів. Передбачається освоїти понад 9 млн. гривень. Для реалізації визначено 4 компоненти, а саме: з відновлення комунальної інфраструктури; інноваційного енергозбереження; з реплікації досвіду та економічного, зокрема, створення багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Слід зазначити, що у 2012 році успішно здійснювався проект з відновлення комунальної інфраструктури у 9 районах: Звенигородському, Лисянському, Маньківському, Христинівському, Шполянському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському і Уманському. У цих районах реалізується 39 мікропроектів громад на загальну суму 5 млн. 908 тис. гривень.
Кошти спрямовуються на відновлення та реконструкцію вуличного освітлення, заміну вікон, дверей, дахів, утеплення стін у навчально-виховних комплексах, ремонт систем опалення у ФАПах та амбулаторіях тощо. Як бачите, саме впровадження енергозберігаючих технологій належить до пріоритетів у діяльності територіальних громад області.
– Ви можете детальніше розказати про цей компонент, тим більше у наведенному вище прикладі вже йдеться про деякі його ознаки?
– Проект упроваджується у трьох напрямках, зокрема, з термомодернізації будівель (заміна вікон/дверей на металопластикові, утеплення фасадів, покрівель чи горищних перекриттів, підлог першого поверху), модернізація систем опалення та підтримка відновлюваних джерел енергії.
– Валерію Петровичу, чи є райони, які вже беруть участь у реалізації компоненту з інноваційного енергозбереження?
– Поки що тут є певні обмеження. Проект з інноваційного енергозбереження має бути другим проектом громади, який реалізується за підтримки ПРООН. Таке право здобуває лише громада, яка успішно стовідсотково реалізувала один проект та відзвітувалася за його виконання.
Згідно такими умовами та вимогами учасниками запровадження інноваційного енергозбереження стали Драбівський, Звенигородський та Смілянський райони, де зроблено відбір громад, що відповідають певним критеріям. Їхні заявки пройшли експертизу та схвалені Центральним офісом Проекту тощо.
Наприклад, на Звенигородщині громади сіл Богачівка і Тарасівка здобули перемогу в конкурсному відборі і тепер виконуватимуть заходи з енергозбереження у ФАПі с. Богачівка та школі с. Тарасівка.
Окрім того, розпочато роботи щодо здійснення енергозберігаючих заходів шляхом реконструкції вуличного освітлення у с. Козацьке, де вже встановлено 101 світлоточку, у с. Богачівка – 56 світильників, а в с. Шевченковому відновлено 4,1 км вуличного освітлення. Також передбачено, що в с. Тарасівка буде встановлено 95 освітлювальних ламп. Виконання робіт ведеться на партнерських умовах, шляхом співфінансування, об´єднання коштів всіх сторін, що беруть участь у реалізації запланованих робіт. Від проекту ЄС/ПРООН громади отримали кошти в розмірі понад 290 тисяч гривень. Самі жителі зібрали майже 34 тисячі. Органи влади та місцевого самоврядування різних рівнів виділили понад 218 тисяч гривень.
Варто зауважити, що опікувалися проблемами сільських територій і представники підприємницьких структур району. Зокрема, СТОВ «Агрофірма «АгроРось», яке очолює депутат обласної ради Петро Євич, допомогло у розробці проектно-кошторисної документації та стало партнером проекту, внісши 100 тисяч гривень. Для громади с. Богачівка фінансову підтримку у розмірі 30 тисяч гривень надало ПрАТ НВФ «Урожай», яке очолює також депутат обласної ради Олег Васецький.
– А як організовуються громади, яким чином знаходять кошти для проекту?
– Спочатку всі кроки здійснювалися спільно з представництвом Проекту в області, органами місцевого самоврядування. Нині у тих районах області, що є учасниками Проекту, цим займаються ресурсні центри розвитку громад. Вони спільно з органами місцевого самоврядування, мешканцями населених пунктів шукають шляхи вирішення проблем і допомагають в реалізації проектів, в тому числі щодо залучення необхідних коштів. До речі, у 2012 році ресурсні центри Драбівського, Уманського, Смілянського і Маньківського районів в рамках Проекту виграли ще й грант на придбання офісної техніки та меблів.
Інший приклад: депутати Корсунь-Шевченківської районної ради рішенням сесії кошти субвенції районного бюджету спрямували на виконання програми ЄС/ПРООН в сумі 176 тисяч 781 грн. Зокрема, Бровахівській Квітчанській; Комарівській; Черепинській сільським радам на відновлення зовнішнього освітлення вулиць тощо.
Також у Балаклеївській школі, що на Смілянщині, в рамках програми ЄС/ПРООН встановлено 87 енергозберігаючих вікон. Загальна вартість проекту становить більше 160 тисяч гривень. Завдяки співфінансуванню ГО «Сріблянка», обласної, районної та сільської ради, проекту ЄС/ПРООН мрія педагогічного та учнівського колективів стала реальністю.
Таких прикладів достатньо й вони активно реалізуються в області. До речі, саме завдяки ефективній співпраці громади та влади на всіх рівнях Черкащина постійно знаходиться серед лідерів успішного виконання проекту в Україні.
– Валерію Петровичу, очевидно ж запровадження енергоощадних технологій в області цими заходами не обмежується?
– Звичайно. Якщо раніше заходи з енергозбереження передбачали заміну вікон, дверей, то зараз плануються до реалізації інші енергопроекти. Так, модернізовані енергоощадні технології розпочнуть запроваджувати цього року у кількох школах для обігріву приміщень. З цією метою буде встановлено піролізні котли. Вартість одного мікропроекту становить 230 тис.грн.
Нові технології запроваджуються в селах трьох районів: Драбівського, Звенигородського та Смілянського. Нині об’єкти вже пройшли енергоаудит, мають енергетичні паспорти та готуються до проходження експертизи з енергоефективності та експертизи кошторисів. Сподіваюся, що це тільки початок у цьому напрямку.