Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання і спільним молебнем

26 квітня 2016, 18:40
Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем26 квітня 2016 року керівники області – голова обласної ради Олександр Вельбівець та голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко разом з учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , представниками управління МНС в Черкаській області, курсантами інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, громадськістю міста пішою ходою від Театральної площі до пам’ятного знаку «Жертвам Чорнобиля», що розташований в Соборному сквері, відзначили 30-ті роковини цієї техногенної катастрофи.

На чолі колони рухалися пожежні автомобілі та машина швидкої допомоги. Час від часу лунали сирени пожежно-рятувальних автомашин. У проміжку між сигналами грав духовий оркестр. У колоні рідні померлих ліквідаторів несли їхні портрети як нагадування про те, хто і якою ціною захистив нас від радіаційного страхіття, а також про те, що Чорнобиль – незагоєна рана у нашому житті. Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем

Потім учасники ходи зібралися біля пам’ятного знаку «Жертвам Чорнобиля. І мертвим, і живим…», де було проведено мітинг-реквієм.

Слова вдячності ліквідаторам та всім учасникам-вогнеборцям, хто з перших хвилин вступив у протиборство з «мирним атомом», висловили голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, голова обласної ради Олександр Вельбівець, міський голова м. Черкаси Анатолій Бондаренко, голова обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Микола Івасенко, голова обласної організації інвалідів «Діти Чорнобиля» Ольга Янчук.Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем

Зокрема, Юрій Ткаченко наголосив, що ми досі відчуваємо відголоски тієї національної трагедії, хоча минуло 30 років. Якби не тисячі героїв, які взялися приборкувати ядерну стихію ціною свого здоров\'я та життя, наслідки могли бути ще страшніші.. У світову історію вписані прізвища перших ліквідаторів, які одразу вступили у двобій із вогнем та радіацією на ЧАЕС у ту страшну ніч. Двоє з них – випускники тоді ще черкаського пожежного училища. Двоє друзів. Це – Володимир Правик і Віктор Кібенок, яким на той час було всього по 23 роки. Вони знали, що йдуть на смерть. Та своїм мужнім і героїчним вчинком захистили життя мільйонів. Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем

Звертаючись до присутніх, Олександр Вельбівець висловив величезну вдячність усім, хто того квітневого дня і в наступні місяці працював над ліквідацією аварії. Він зазначив, що лише із плином часу ми здатні краще розуміти масштаб тієї руйнівної біди, яка випала на нашу країну. Та Чорнобильська катастрофа сколихнула весь світ. І не лише своєю величезною руйнівною силою, а, насамперед, мужністю тих, хто вступив у протиборство з ядерною стихією та зіткнувся із її страшними наслідками… Рятуючи світ, ви, шановні ліквідатори, пожертвували найдорожчим – своїм життям! Забути про це ми не маємо права! Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем

Присутні на мітингу вшанували загиблих від чорнобильської катастрофи хвилиною мовчання, а представники релігійних конфесій провели спільний молебень.

Потім керівники структурних підрозділів та представники органів державної влади, депутати обласної ради, учасники ліквідації аварії, громадськість вшанували пам\'ять про роковини чорнобильського лихоліття покладанням квітів до підніжжя меморіалу. На ньому напис, що не дасть нам ніколи забути цю лиховісну дату: «1986 рік, 26 квітня, 01 година, 23 хвилини, 46 секунд».Тридцяті роковини аварії на ЧАЕС в обласному центрі відзначено пішою ходою, хвилиною мовчання  і спільним молебнем

Додамо, що всі учасники ходи і мітингу-реквієму мали також можливість оглянути виставку дитячих малюнків, облаштованих на вході до скверу, з яких незгасним джерелом вихлюпувалася всеперемагаюча віра – життя переможе смерть!