У зв’язку з суспільним резонансом вважаємо за потрібне роз’яснити правовий зміст ситуації

У зв’язку з суспільним резонансом щодо питання працевлаштування депутата обласної ради В.М.Коваленко до Черкаської обласної ради звернулися ректорат, консультативна рада, профспілковий комітет та студентська рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з проханням розмістити заяву, повний текст якої подаємо нижче.






Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького — це багатотисячний освітянський колектив, який упродовж останніх років успішно розвивається відповідно до Стратегії розвитку на період 2015-2020 рр., ліцензує нові спеціальності, запровадив навчання іноземних студентів, відкрив єдину в області кафедру військової підготовки.

Усе це підвищує рейтинг навчального закладу та приваблює нових студентів, що продемонструвала цьогорічна вступна кампанія. В університеті панує здоровий корпоративний дух, атмосфера взаємопідтримки, сприятливий психологічний клімат для реалізації освітньо-наукових і студентських проектів.

Проте останнім часом серед громадськості поширюється неправдива інформація, яка зачіпає ділову репутацію закладу.

Зокрема, депутат обласної ради В. М. Коваленко на сесії Черкаської обласної ради 16 вересня 2016 року, а також на своїй сторінці у Facebook 06 вересня 2016 року заявила про відмову їй у працевлаштуванні в ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Свою аргументацію депутат вибудовує на основі некомпетентного тлумачення чинного трудового законодавства в поєднанні з бурхливими емоціями та власними меркантильними інтересами. Прикро, що неодноразово згадуючи наш заклад, називаючи його «рідним університетом», вона шкодить набутому за останні роки позитивному іміджу та заслуженому авторитетові вишу.

Вважаємо за потрібне ще раз роз’яснити правовий зміст ситуації, що виникла. Після завершення повноважень на посаді голови обласної ради В. М. Коваленко, відповідно до ст. 118 КЗпП України мала право на працевлаштування на попередній чи рівноцінній посаді. Однак 17 листопада 2015 року вона написала заяву на ім’я ректора про звільнення її з посади доцента кафедри української літератури та компаративістики за угодою сторін, тим самим із власної ініціативи відмовилася від свого права на попередню роботу. Свої дії мотивувала тим, що законодавство про працю у такому випадку дає їй право на отримання протягом шести місяців середньомісячного заробітку голови обласної ради, який в рази перевищує заробітну плату доцента університету.

Наприкінці серпня 2016 року В. М. Коваленко замість звернення до керівника закладу, на якого згідно зі ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» покладено повноваження щодо прийому чи звільнення працівників, звернулася до завідувача кафедри В. Т. Поліщука з проханням взяти її на роботу. На той момент вакантних посад на кафедрі української літератури та компаративістики не було.

Зважаючи на відсутність правових підстав для звернення до суду, В. М. Коваленко починає привертати увагу громадськості до її власних проблем та політизувати ситуацію. При цьому вона вдається до маніпулювання фактами. До прикладу, вона зазначає, що «університет заживає недоброї слави» і «вже далеко навіть не в сотні кращих університетів України». Зауважимо, що на основі консолідованого рейтингу, до якого включені показники авторитетних рейтингів «ТОП-200 Україна», Sсopus і Webometrics, університет посідає 51 місце в Україні.

Обравши форму публічного тиску на керівництво університету, В. М. Коваленко не гребує також приниженням честі і гідності ректора Олександра Черевка, спотворює його роль і місце в демократичних процесах на Черкащині та дає йому суб’єктивну хибну і образливу характеристику.

Водночас доречно нагадати, що саме Олександр Черевко у 2002-2004 роках був лідером демократичного руху на Черкащині, очолював штаб Віктора Ющенка, привів до влади цілу плеяду керівників, які й нині успішно працюють. За часів його роботи на посаді голови Черкаської облдержадміністрації у 2005-2010 рр. область мала кращі в державі показники соціально-економічного розвитку.

У часи Революції Гідності, працюючи і проживаючи в місті Києві, він, як і багато свідомих громадян, не хизуючись цим, був на Майдані: організовував матеріальну допомогу учасникам акції протесту та опікувався сім’ями загиблих Героїв Небесної Сотні. І варто нагадати пані Коваленко, що більшу ціну мають добрі справи, а не голослівні заяви.

Вимагаємо від В. М. Коваленко та окремих депутатів обласної ради припинити особисті нападки на університет, не підбурювати колег, керівників області до тиску на ректора для вчинення неправомірних дій. Це є неприпустимим і таким, що суперечить цінностям Революції Гідності!»