23 січня 2019, 19:24
З початку року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».
Закон створює ефективний механізм використання земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності.
Закон розширює можливості органів місцевого самоврядування і врегульовує:
• передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
• можливість завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність;
• можливість місцевих рад звертатись до суду із заявою про передачу земель до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним. Це стосується як сільськогосподарських, так і несільськогосподарських угідь, якщо до 2025 року такі рішення колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств не будуть прийняті.
Закон також відносить лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовує їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійне користування. Це дозволить зберегти їх від знищення.
Відтепер право орендувати польові дороги мають усі орендарі масивів, але при цьому не можуть обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок. Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами.
Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Так, Закон передбачає, що на період дії мораторію, обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною або відрізняється не більше, ніж на 10 %.
Закон також уточнює, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація дасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Сьогодні майже кожен масив має пусті місця у кадастрі (це – невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, у яких немає грошей на землевпорядну документацію). Згідно з Законом, громада може провести це за власний кошт і виправити усі недоречності. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Реалізація Закону дозволить громадам ефективніше використовувати земельні масиви сільськогосподарського призначення, створить необхідні умови для запобігання рейдерству та стимулювання зрошення земель в Україні.
Закон створює ефективний механізм використання земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності.
Закон розширює можливості органів місцевого самоврядування і врегульовує:
• передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
• можливість завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність;
• можливість місцевих рад звертатись до суду із заявою про передачу земель до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним. Це стосується як сільськогосподарських, так і несільськогосподарських угідь, якщо до 2025 року такі рішення колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств не будуть прийняті.
Закон також відносить лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовує їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійне користування. Це дозволить зберегти їх від знищення.
Відтепер право орендувати польові дороги мають усі орендарі масивів, але при цьому не можуть обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок. Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами.
Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Так, Закон передбачає, що на період дії мораторію, обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною або відрізняється не більше, ніж на 10 %.
Закон також уточнює, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація дасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Сьогодні майже кожен масив має пусті місця у кадастрі (це – невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, у яких немає грошей на землевпорядну документацію). Згідно з Законом, громада може провести це за власний кошт і виправити усі недоречності. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Реалізація Закону дозволить громадам ефективніше використовувати земельні масиви сільськогосподарського призначення, створить необхідні умови для запобігання рейдерству та стимулювання зрошення земель в Україні.