09 грудня 2011, 18:11
Як цього року спрацював депутатський корпус Черкаської обласної ради, чого вдалося досягти та які важливі програми прийняти, розповідає голова Черкаської обласної ради Валерій Черняк.
– Валерію Петровичу, в одному з перших своїх інтерв’ю ви обіцяли, що роботу на посаді голови обласної ради розпочнете із згуртування різних політичних сил. Чи вдалося цього досягти?
– Думаю, що нинішня команда обласної ради в складі 104 депутатів такого слова дотримала, незважаючи на те, що представлена різними політичними силами. Всього з початку скликання ми провели 9 сесій обласної ради, у той час, коли відповідно до нормативних документів, засідань мало бути вдвічі менше. Утім до проведення такої кількості сесій спонукала велика потреба якнайшвидше вирішувати проблеми, які в ході минулорічних виборів ставили перед владою та депутатами різних рівнів наші виборці. Загалом же, можу сказати, що за цей період прийнято близько двох сотень рішень.
– А як щодо програм, які приймалися у попередні роки?
– Ми їх переглянути, зробили повну ревізію щодо ефективності та стану виконання. Цією роботою займалися профільні постійні комісії обласної ради, яким допомагали працівники апарату, залучали й відповідні управління облдержадміністрації, підрозділи інших служб. Адже, як розумієте, це справа не одного дня. Результати показали, що не все так гладко. З’ясувалося, що деякі програми зовсім не дієві. На них чи то гроші не виділялися, чи виконавці виявилися не сумлінними. Деякі – взагалі втратили зв’язок із реаліями сьогодення й потребували вдосконалення. Тому за цей час переглянули й зняли з контролю 42 програми.
– Які ж нові програми запропонували депутати нинішньої каденції? У чому полягають відмінності при розробці програмних документів?
— Одним із основних критеріїв стала конкретика. Не загальні фрази чи привабливі для людей декларації, а конкретна дія, об’єкт, виконавець, затрати та конкретний термін реалізації запланованого. Тоді можна прослідкувати результат, є з кого спитати. Вже впродовж нової каденції депутатами обласної ради прийнято 28 програм, 18 з яких — у цьому році. Серед галузевих я виділив би такі, як розвиток молочного скотарства і свинарства, нещодавно прийняті «Село Черкащини 2020» і програма розвитку овочівництва. Адже вони продиктовані вимогами змінити стан справ не лише в сільськогосподарському виробництві, але й взагалі на селі. Важливими є й ряд інших програм. Зокрема, по боротьбі з виробництвом та розповсюдженням на території області фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів; про регіональну програму розвитку малої гідроенергетики в області; реформування і розвитку житлово-комунального господарства в області, програма спрямовану на протидію поширення наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин тощо.
– Які нововведення в повсякденній практичній роботі ви застосували у цьому році?
– Серед цьогорічних новинок у діяльності облради – створення координаційної ради сільських і селищних голів. До її складу увійшли найавторитетніші керівники територіальних громад районів. Вони всі без винятку беруть участь у засіданнях сесії обласної ради, запрошуються на засідання колегії облдержадміністрації та інші заходи обласного рівня. Також мають змогу внести свої пропозиції і зауваження до питань, які розглядаються на таких заходах, цим самим впливаючи на прийняття рішення. Взагалі ще із самого початку новообрана обласна рада планувала активізувати роботу територіальних громад та посилити їх роль у розв’язанні проблем місцевого значення. Адже на Черкащині у сільській місцевості проживають близько 565 тисяч осіб, а це майже половина від усіх мешканців області. Тому створення саме такої ради – це важливий та потрібний крок. А ще якщо врахувати той вражаючий факт, що усі 20 років незалежності ніхто з минулого керівництва області не слухав сільських і селищних голів про проблеми їх територіальних громад, не вникав у їхню суть і не шукав шляхи для їх вирішення! Окрім того, в області створений єдиний день прийому сільських та селищних голів. Раніше такого не було, а тепер кожен сільський та селищний голова знає, що кожної третьої середи кожного місяця він зможе приїхати в обласний центр і вирішити потреби територіальної громади. І голови можуть не сумніватися – їхні прохання будуть на контролі, матимуть виконавця, з якого у разі чого можна спитати. На сьогодні уже відбулося п’ять таких прийомів. Більшість питань стосувалися надання допомоги щодо соціально-економічного розвитку регіонів.
– На нещодавній колегії голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб сказав, що сільських та селищних голів ще багато чому треба навчати. Чи можна було б від Вас почути про це більш детальніше?
– У нас 540 територіальних громад. Склад сільських і селищних голів змінився на третину. Але життя вносить зміни, оновлюється законодавство. Тому потрібно проводити навчання, в тому числі і з правильної організації самоврядування. Така робота розпочалася ще на початку цього року і частина депутатів сільських та селищних рад, а також сільські секретарі вже пройшли навчання. Цю роботу ми активно продовжуватимемо й далі.
– А яким чином обласна рада заохочує місцеві ради до активності?
— В області вже не перший рік проводиться конкурс на кращу сільську раду, яким опікуються виконавчий апарат облради та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування під керівництвом Анатолія Кузьмінського. У цьому році сума винагороди за підсумками такого конкурсу суттєво збільшена і виплата за перше місце становить не 5 тисяч, як було раніше, а тридцять тисяч гривень. Це суттєвий стимул для заохочення ініціативи громади.У 2011 році за підсумками попереднього року таку премію отримала Деренківецька сільська рада Корсунь-Шевченківського району. А Руськополянська Черкаського та Полянецька Уманського районів вибороли друге місце. Третю призову сходинку посіли сільські ради: Бужанська Лисянського, Вікнинська Катеринопільського та Гладківщинська Золотоніського районів.
– В області також практикуються виїзні прийоми депутатів та керівництва області до районів? Які висновки можете зробити щодо цього напрямку діяльності?
– Взагалі-то і я, і мої заступники щомісячно проводимо особистий прийом громадян у громадській приймальні Будинку рад. Для цього визначено відповідні дні і години. За перше півріччя 2011 року таким чином надійшло і розглянуто майже дві сотні звернень. Але ми відновили практику поїздок до районів, де теж проводимо особисті прийоми. Й за результатами візитів уже усунуто багато проблем. Як на мене, це дуже важливий і ефективний метод роботи. Адже люди йдуть зі своїми болями й бачать, що влада відкрита, їй можна вірити і розраховувати на допомогу.
– Все ж таки, повертаючись до діяльності депутатів обласної ради, чию роботу, старання та активність Ви могли б виділити?
– Так, дійсно, багато хто з депутатського корпусу активно працює, болісно вболіваючи за рідний край і намагаючись зробити навіть більше, ніж того від них вимагає депутатська діяльність. Назву, звичайно, голову облдержадміністрації Сергія Тулуба, адже до всього він депутат обласної ради, який багато вже зробив для мешканців області. Як приклад, також хочу назвати директора фермерського господарства «Ладіс» із Монастирищенського району Андрія Крохмаля. Завдяки його зусиллям у селі Сатанівка цього ж таки району вдалося збудувати та відкрити новий сучасний елеватор, який вдвічі збільшує потужності для зберігання врожаю і за сучасними технологіями доводить зерно до високих кондицій. Велику роботу проводить і депутат обласної ради Геннадій Бобов. Він займається цукровим бізнесом, відроджує роботу цукрових заводів на Черкащині, і таким чином не лише забезпечує область таким необхідним харчовим продуктом, а й дає роботу місцевим жителям, а ще – наповнює коштами місцевий бюджет. Загалом же, серед когорти депутатів багато відданих своїй справі та черкащанам. Назву ще хоча б кілька прізвищ – Анатолій Ліпкан, Микола Плужник, Олег Васецький, Олександр Коротков, Сергій Осадчий, Володимир Ходак, Світлана Журба, Інна Губенко, Валентина Коваленко, Софія Гнідая та інші.
– Відомо, що обласна рада не лише вирішує злободенні питання для черкащан, але й проводить різні дозвільні заходи. Скажіть кілька слів про це.
– Насамперед, це щорічні змагання «Найспортивніше село Черкащини», які уже давно полюбилися жителям та гостям області. Люди з величезним задоволенням беруть участь у їх проведенні й для них це справжнє свято. Цьогоріч фінал відбувся у Кам’янці. Нагадаю, що чемпіонами стала команда села Руська Поляна Черкаського району.
Також обласна рада підтримала ініціативу Верховної Ради України щодо проведення у цьому році спартакіади серед депутатів сільських, селищних, районних рад, депутатів міських рад міст обласного значення та депутатів обласної ради. Досі таких змагань не було. А у вересні наша команда депутатів захищала честь Черкащини в Алушті.
– Яких наступних кроків очікувати від облради?
– Насамперед, це – формування обласного бюджету на наступний рік. Триватиме виконання вже затверджених обласних програм та розроблятимуться нові. Знаю, що невирішених питань на Черкащині багато. Це добре розуміють і депутати обласної ради, і керівники органів виконавчої влади, і самі люди. Та тільки консолідація зусиль принесе очікуваний результат.
Софія Гайдай, «Черкащина регіональна», №46, 9 грудня 2011 року
– Валерію Петровичу, в одному з перших своїх інтерв’ю ви обіцяли, що роботу на посаді голови обласної ради розпочнете із згуртування різних політичних сил. Чи вдалося цього досягти?
– Думаю, що нинішня команда обласної ради в складі 104 депутатів такого слова дотримала, незважаючи на те, що представлена різними політичними силами. Всього з початку скликання ми провели 9 сесій обласної ради, у той час, коли відповідно до нормативних документів, засідань мало бути вдвічі менше. Утім до проведення такої кількості сесій спонукала велика потреба якнайшвидше вирішувати проблеми, які в ході минулорічних виборів ставили перед владою та депутатами різних рівнів наші виборці. Загалом же, можу сказати, що за цей період прийнято близько двох сотень рішень.
– А як щодо програм, які приймалися у попередні роки?
– Ми їх переглянути, зробили повну ревізію щодо ефективності та стану виконання. Цією роботою займалися профільні постійні комісії обласної ради, яким допомагали працівники апарату, залучали й відповідні управління облдержадміністрації, підрозділи інших служб. Адже, як розумієте, це справа не одного дня. Результати показали, що не все так гладко. З’ясувалося, що деякі програми зовсім не дієві. На них чи то гроші не виділялися, чи виконавці виявилися не сумлінними. Деякі – взагалі втратили зв’язок із реаліями сьогодення й потребували вдосконалення. Тому за цей час переглянули й зняли з контролю 42 програми.
– Які ж нові програми запропонували депутати нинішньої каденції? У чому полягають відмінності при розробці програмних документів?
— Одним із основних критеріїв стала конкретика. Не загальні фрази чи привабливі для людей декларації, а конкретна дія, об’єкт, виконавець, затрати та конкретний термін реалізації запланованого. Тоді можна прослідкувати результат, є з кого спитати. Вже впродовж нової каденції депутатами обласної ради прийнято 28 програм, 18 з яких — у цьому році. Серед галузевих я виділив би такі, як розвиток молочного скотарства і свинарства, нещодавно прийняті «Село Черкащини 2020» і програма розвитку овочівництва. Адже вони продиктовані вимогами змінити стан справ не лише в сільськогосподарському виробництві, але й взагалі на селі. Важливими є й ряд інших програм. Зокрема, по боротьбі з виробництвом та розповсюдженням на території області фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів; про регіональну програму розвитку малої гідроенергетики в області; реформування і розвитку житлово-комунального господарства в області, програма спрямовану на протидію поширення наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин тощо.
– Які нововведення в повсякденній практичній роботі ви застосували у цьому році?
– Серед цьогорічних новинок у діяльності облради – створення координаційної ради сільських і селищних голів. До її складу увійшли найавторитетніші керівники територіальних громад районів. Вони всі без винятку беруть участь у засіданнях сесії обласної ради, запрошуються на засідання колегії облдержадміністрації та інші заходи обласного рівня. Також мають змогу внести свої пропозиції і зауваження до питань, які розглядаються на таких заходах, цим самим впливаючи на прийняття рішення. Взагалі ще із самого початку новообрана обласна рада планувала активізувати роботу територіальних громад та посилити їх роль у розв’язанні проблем місцевого значення. Адже на Черкащині у сільській місцевості проживають близько 565 тисяч осіб, а це майже половина від усіх мешканців області. Тому створення саме такої ради – це важливий та потрібний крок. А ще якщо врахувати той вражаючий факт, що усі 20 років незалежності ніхто з минулого керівництва області не слухав сільських і селищних голів про проблеми їх територіальних громад, не вникав у їхню суть і не шукав шляхи для їх вирішення! Окрім того, в області створений єдиний день прийому сільських та селищних голів. Раніше такого не було, а тепер кожен сільський та селищний голова знає, що кожної третьої середи кожного місяця він зможе приїхати в обласний центр і вирішити потреби територіальної громади. І голови можуть не сумніватися – їхні прохання будуть на контролі, матимуть виконавця, з якого у разі чого можна спитати. На сьогодні уже відбулося п’ять таких прийомів. Більшість питань стосувалися надання допомоги щодо соціально-економічного розвитку регіонів.
– На нещодавній колегії голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб сказав, що сільських та селищних голів ще багато чому треба навчати. Чи можна було б від Вас почути про це більш детальніше?
– У нас 540 територіальних громад. Склад сільських і селищних голів змінився на третину. Але життя вносить зміни, оновлюється законодавство. Тому потрібно проводити навчання, в тому числі і з правильної організації самоврядування. Така робота розпочалася ще на початку цього року і частина депутатів сільських та селищних рад, а також сільські секретарі вже пройшли навчання. Цю роботу ми активно продовжуватимемо й далі.
– А яким чином обласна рада заохочує місцеві ради до активності?
— В області вже не перший рік проводиться конкурс на кращу сільську раду, яким опікуються виконавчий апарат облради та постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування під керівництвом Анатолія Кузьмінського. У цьому році сума винагороди за підсумками такого конкурсу суттєво збільшена і виплата за перше місце становить не 5 тисяч, як було раніше, а тридцять тисяч гривень. Це суттєвий стимул для заохочення ініціативи громади.У 2011 році за підсумками попереднього року таку премію отримала Деренківецька сільська рада Корсунь-Шевченківського району. А Руськополянська Черкаського та Полянецька Уманського районів вибороли друге місце. Третю призову сходинку посіли сільські ради: Бужанська Лисянського, Вікнинська Катеринопільського та Гладківщинська Золотоніського районів.
– В області також практикуються виїзні прийоми депутатів та керівництва області до районів? Які висновки можете зробити щодо цього напрямку діяльності?
– Взагалі-то і я, і мої заступники щомісячно проводимо особистий прийом громадян у громадській приймальні Будинку рад. Для цього визначено відповідні дні і години. За перше півріччя 2011 року таким чином надійшло і розглянуто майже дві сотні звернень. Але ми відновили практику поїздок до районів, де теж проводимо особисті прийоми. Й за результатами візитів уже усунуто багато проблем. Як на мене, це дуже важливий і ефективний метод роботи. Адже люди йдуть зі своїми болями й бачать, що влада відкрита, їй можна вірити і розраховувати на допомогу.
– Все ж таки, повертаючись до діяльності депутатів обласної ради, чию роботу, старання та активність Ви могли б виділити?
– Так, дійсно, багато хто з депутатського корпусу активно працює, болісно вболіваючи за рідний край і намагаючись зробити навіть більше, ніж того від них вимагає депутатська діяльність. Назву, звичайно, голову облдержадміністрації Сергія Тулуба, адже до всього він депутат обласної ради, який багато вже зробив для мешканців області. Як приклад, також хочу назвати директора фермерського господарства «Ладіс» із Монастирищенського району Андрія Крохмаля. Завдяки його зусиллям у селі Сатанівка цього ж таки району вдалося збудувати та відкрити новий сучасний елеватор, який вдвічі збільшує потужності для зберігання врожаю і за сучасними технологіями доводить зерно до високих кондицій. Велику роботу проводить і депутат обласної ради Геннадій Бобов. Він займається цукровим бізнесом, відроджує роботу цукрових заводів на Черкащині, і таким чином не лише забезпечує область таким необхідним харчовим продуктом, а й дає роботу місцевим жителям, а ще – наповнює коштами місцевий бюджет. Загалом же, серед когорти депутатів багато відданих своїй справі та черкащанам. Назву ще хоча б кілька прізвищ – Анатолій Ліпкан, Микола Плужник, Олег Васецький, Олександр Коротков, Сергій Осадчий, Володимир Ходак, Світлана Журба, Інна Губенко, Валентина Коваленко, Софія Гнідая та інші.
– Відомо, що обласна рада не лише вирішує злободенні питання для черкащан, але й проводить різні дозвільні заходи. Скажіть кілька слів про це.
– Насамперед, це щорічні змагання «Найспортивніше село Черкащини», які уже давно полюбилися жителям та гостям області. Люди з величезним задоволенням беруть участь у їх проведенні й для них це справжнє свято. Цьогоріч фінал відбувся у Кам’янці. Нагадаю, що чемпіонами стала команда села Руська Поляна Черкаського району.
Також обласна рада підтримала ініціативу Верховної Ради України щодо проведення у цьому році спартакіади серед депутатів сільських, селищних, районних рад, депутатів міських рад міст обласного значення та депутатів обласної ради. Досі таких змагань не було. А у вересні наша команда депутатів захищала честь Черкащини в Алушті.
– Яких наступних кроків очікувати від облради?
– Насамперед, це – формування обласного бюджету на наступний рік. Триватиме виконання вже затверджених обласних програм та розроблятимуться нові. Знаю, що невирішених питань на Черкащині багато. Це добре розуміють і депутати обласної ради, і керівники органів виконавчої влади, і самі люди. Та тільки консолідація зусиль принесе очікуваний результат.
Софія Гайдай, «Черкащина регіональна», №46, 9 грудня 2011 року