31 січня 2013, 19:40
«Черкащина регіональна», №4, 31 січня 2013 року
Початок року – нагода не лише починати нові проекти, а й проаналізувати рік минулий. Так і в одному з головних відомств краю – Територіальному управлінні МНС у Черкаській області. Його очільник, генерал-майор служби цивільного захисту Віктор Гвоздь підбив підсумки роботи за минулий рік. Чим він запам’ятався та які завдання стоять перед службою, про це і не тільки – в актуальному інтерв’ю ЧР.
– 24 грудня Президент підписав Указ щодо реформування Міністерства надзвичайних ситуацій. Навіщо ця реформа?
– Відоме усім з 1996 року Міністерство надзвичайних ситуацій пішло в історію. Грудневий Указ Президента розпочав його реформування у Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка повинна працювати не менш якісно, ефективно, професійно і надійно. Фактично цим продовжено реформування системи виконавчої влади та оптимізація виконавчих структур. Сказати, що підпорядкування Служби Міністру оборони стало несподіванкою, буде неправильним. Обговорення та дискусії з цього приводу почалися давно. Світовий досвід свідчить: найбільш ефективно служби з надзвичайних ситуацій працюють у тих країнах, де вони перебувають у складі збройних сил. У нас була одна проблема – неефективна взаємодія між службами. Тепер її вирішать. У Міноборони є важка техніка, авіація, техніка хімічного захисту, піротехнічні підрозділи, то відтепер питання їх використання при ліквідації масштабних надзвичайних ситуацій буде значно спрощене.
– П’ять останніх професійних пожежних підрозділів були «воєнізовані». Що це змінить для регіонів, де вони базуються.
– Упродовж минулого року ми завершили реорганізацію районної ланки, в кожному районі області були створені пожежно-рятувальні частини. Сьогодні вони і юридично, і фактично відповідають тим функціям, виконання яких покладено на службу. Завдяки проведеному реформуванню на базі професійних пожежних частин створені державні пожежно-рятувальні частини та окремі пости, укомплектовані фахівцями, які пройшли спеціальну підготовку в навчальних закладах системи МНС.
– Вікторе Михайловичу, надзвичайних ситуацій в цілому побільшало?
– 2012 рік був достатньо складним для пожежно-рятувальних підрозділів для служби цивільного захисту в цілому. Нам довелось реагувати і на локальні, і на масштабні надзвичайні ситуації. Ми виконували ряд інших важливих та небезпечних завдань, серед яких розмінування місцевості від боєприпасів Другої світової війни. Фахівцями піротехнічної групи Управління було здійснено 260 виїздів на обстеження територій, часто в межах міст і сіл знаходили та знешкоджували 2068 одиниць застарілих, але все таких же небезпечних боєприпасів, серед яких 779 важких боєприпасів, 12 авіаційних бомб. Нашими підрозділами впродовж року надана практична допомога 227 громадянам, що звернулися до нас з різних складних життєвих проблем, серед яких були не лише надзвичайні ситуації. Кожного разу, коли людям була потрібна допомога, пожежно-рятувальні підрозділи реагували енергійно, оперативно та професійно, не залишаючи людей сам на сам із їхніми проблемами.
Підсумовуючи результати нашої роботи, можна сказати, що минулий рік був надзвичайно складним, але вважаю, служба із поставленими завданнями впоралася.
– До речі, часто на місці надзвичайно важливої події можна почути, що рятувальники довго їхали, приїхали пізно. Чи є якісь нормативи прибуття підрозділів на місце події?
– Через психологічний стан людини, коли у неї горе, коли на її очах знищується набуте роками, час плине за іншим виміром. Я можу з упевненістю сказати, що після отримання тривожного повідомлення наш підрозділ покидає місце розташування за 45 секунд. Загальна кількість виїздів за сигналом «Тривога» 3418 разів, середній час прибуття підрозділу на місце події 11 хвилин 11 секунд, по Україні становить 13 хвилин 51 секунду, водночас, час ліквідації пожежі у нас 23 хвилини, 3 секунди, по Україні 29 хвилин 31 секунда. Звісно, що на ці цифри істотно впливає місце події (в сільській місцевості час більший, в містах – менший). Так, середній час прибуття пожежних розрахунків складає від 8 хвилин у містах і до 19 хвилин у сільській місцевості.
– На останніх нарадах серед напрямків діяльності на 2013 рік ви озвучили створення в області кількох угруповань за прикладом аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Як вони працюватимуть?
– На Черкащині вже створена потужна структура – аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, який може реагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію, що цей підрозділ неодноразово доводив і в області, і за її межами. Але враховуючи, що у нас велика область, а головний ворог рятувальника – час, є нагальна необхідність щодо наближення такої мобільної структури до місця можливих надзвичайних ситуацій. Ці пожежно-рятувальні підрозділи будуть мати високопрофесійних рятувальників, пожежних, водолазну службу і медиків, й інших фахівців, які працюють в зоні надзвичайних ситуацій, не кажучи вже про сучасне технічне обладнання та спорядження. Основне призначення структури – ліквідація і пожеж, і наслідків дорожньо-транспортних пригод, і техногенних аварій, і природних катаклізмів.
– Мабуть, варто також пригадати роботу на виконання розпорядження голови Черкаської облдержадміністрації про створення місцевих пожежних команд у населених пунктах області в 2011-2015 роках?
– На сьогоднішній день у сільській місцевості Черкаської області функціонує 67 МПК. Замість 16 вдалося створити чотири підрозділи МПО: в селі Тіньки Чигиринського району, селі Олександрівка Жашківського району, Безбородьки Драбівського району та МПО у селі Родниківка Уманського району.
– Почасти вирішальне значення має стан матеріально-технічної бази. Який він?
– Щодня на чергуванні в пожежно-рятувальних підрозділах області перебувають 114 машин, 255 співробітників МНС.
За минулий рік підрозділи отримали спеціального аварійно-рятувального обладнання та спорядження на суму майже 1 мільйон гривень. Вже кілька років триває процес оновлення нашого автопарку, ось і минулого року ми не лише отримали сучасний пожежний автомобіль. На замовлення ПАТ «АЗОТ» для першого загону було придбано унікальний пожежний автомобіль комбінованого гасіння. Водночас на чергуванні є й машини, які відпрацювали по 25 років, але завдяки тому, що наші фахівці постійно стежать за справністю транспорту, ремонтують його, тримають у повній готовності, ця техніка продовжує свою службу.
У вирішення матеріально-технічних проблем значну допомогу нам традиційно надає обласна державна адміністрація. Для проведення першочергових робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, а також на виконання «Програми забезпечення пожежної безпеки в області» з обласного бюджету для Територіального управління МНС було виділено 250 тисяч гривень.
– Які найімовірніші загрози ви очікуєте в наступному році? У яких сферах? Уже складено прогноз на 2013 рік?
– Ніяких глобальних катаклізмів ми не очікуємо. Майбутній рік за нашими розрахунками буде абсолютно стабільним, середньостатистичним за всіма показниками. Підвищені ризики прогнозуються і щодо природних небезпек. Не виключені ймовірності весняних проблем з паводками. Влітку можливі сильні зливові дощі, грози. Не уникнемо ми пожеж та надзвичайних подій на водних об’єктах.
Початок року – нагода не лише починати нові проекти, а й проаналізувати рік минулий. Так і в одному з головних відомств краю – Територіальному управлінні МНС у Черкаській області. Його очільник, генерал-майор служби цивільного захисту Віктор Гвоздь підбив підсумки роботи за минулий рік. Чим він запам’ятався та які завдання стоять перед службою, про це і не тільки – в актуальному інтерв’ю ЧР.
– 24 грудня Президент підписав Указ щодо реформування Міністерства надзвичайних ситуацій. Навіщо ця реформа?
– Відоме усім з 1996 року Міністерство надзвичайних ситуацій пішло в історію. Грудневий Указ Президента розпочав його реформування у Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка повинна працювати не менш якісно, ефективно, професійно і надійно. Фактично цим продовжено реформування системи виконавчої влади та оптимізація виконавчих структур. Сказати, що підпорядкування Служби Міністру оборони стало несподіванкою, буде неправильним. Обговорення та дискусії з цього приводу почалися давно. Світовий досвід свідчить: найбільш ефективно служби з надзвичайних ситуацій працюють у тих країнах, де вони перебувають у складі збройних сил. У нас була одна проблема – неефективна взаємодія між службами. Тепер її вирішать. У Міноборони є важка техніка, авіація, техніка хімічного захисту, піротехнічні підрозділи, то відтепер питання їх використання при ліквідації масштабних надзвичайних ситуацій буде значно спрощене.
– П’ять останніх професійних пожежних підрозділів були «воєнізовані». Що це змінить для регіонів, де вони базуються.
– Упродовж минулого року ми завершили реорганізацію районної ланки, в кожному районі області були створені пожежно-рятувальні частини. Сьогодні вони і юридично, і фактично відповідають тим функціям, виконання яких покладено на службу. Завдяки проведеному реформуванню на базі професійних пожежних частин створені державні пожежно-рятувальні частини та окремі пости, укомплектовані фахівцями, які пройшли спеціальну підготовку в навчальних закладах системи МНС.
– Вікторе Михайловичу, надзвичайних ситуацій в цілому побільшало?
– 2012 рік був достатньо складним для пожежно-рятувальних підрозділів для служби цивільного захисту в цілому. Нам довелось реагувати і на локальні, і на масштабні надзвичайні ситуації. Ми виконували ряд інших важливих та небезпечних завдань, серед яких розмінування місцевості від боєприпасів Другої світової війни. Фахівцями піротехнічної групи Управління було здійснено 260 виїздів на обстеження територій, часто в межах міст і сіл знаходили та знешкоджували 2068 одиниць застарілих, але все таких же небезпечних боєприпасів, серед яких 779 важких боєприпасів, 12 авіаційних бомб. Нашими підрозділами впродовж року надана практична допомога 227 громадянам, що звернулися до нас з різних складних життєвих проблем, серед яких були не лише надзвичайні ситуації. Кожного разу, коли людям була потрібна допомога, пожежно-рятувальні підрозділи реагували енергійно, оперативно та професійно, не залишаючи людей сам на сам із їхніми проблемами.
Підсумовуючи результати нашої роботи, можна сказати, що минулий рік був надзвичайно складним, але вважаю, служба із поставленими завданнями впоралася.
– До речі, часто на місці надзвичайно важливої події можна почути, що рятувальники довго їхали, приїхали пізно. Чи є якісь нормативи прибуття підрозділів на місце події?
– Через психологічний стан людини, коли у неї горе, коли на її очах знищується набуте роками, час плине за іншим виміром. Я можу з упевненістю сказати, що після отримання тривожного повідомлення наш підрозділ покидає місце розташування за 45 секунд. Загальна кількість виїздів за сигналом «Тривога» 3418 разів, середній час прибуття підрозділу на місце події 11 хвилин 11 секунд, по Україні становить 13 хвилин 51 секунду, водночас, час ліквідації пожежі у нас 23 хвилини, 3 секунди, по Україні 29 хвилин 31 секунда. Звісно, що на ці цифри істотно впливає місце події (в сільській місцевості час більший, в містах – менший). Так, середній час прибуття пожежних розрахунків складає від 8 хвилин у містах і до 19 хвилин у сільській місцевості.
– На останніх нарадах серед напрямків діяльності на 2013 рік ви озвучили створення в області кількох угруповань за прикладом аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Як вони працюватимуть?
– На Черкащині вже створена потужна структура – аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, який може реагувати на будь-яку надзвичайну ситуацію, що цей підрозділ неодноразово доводив і в області, і за її межами. Але враховуючи, що у нас велика область, а головний ворог рятувальника – час, є нагальна необхідність щодо наближення такої мобільної структури до місця можливих надзвичайних ситуацій. Ці пожежно-рятувальні підрозділи будуть мати високопрофесійних рятувальників, пожежних, водолазну службу і медиків, й інших фахівців, які працюють в зоні надзвичайних ситуацій, не кажучи вже про сучасне технічне обладнання та спорядження. Основне призначення структури – ліквідація і пожеж, і наслідків дорожньо-транспортних пригод, і техногенних аварій, і природних катаклізмів.
– Мабуть, варто також пригадати роботу на виконання розпорядження голови Черкаської облдержадміністрації про створення місцевих пожежних команд у населених пунктах області в 2011-2015 роках?
– На сьогоднішній день у сільській місцевості Черкаської області функціонує 67 МПК. Замість 16 вдалося створити чотири підрозділи МПО: в селі Тіньки Чигиринського району, селі Олександрівка Жашківського району, Безбородьки Драбівського району та МПО у селі Родниківка Уманського району.
– Почасти вирішальне значення має стан матеріально-технічної бази. Який він?
– Щодня на чергуванні в пожежно-рятувальних підрозділах області перебувають 114 машин, 255 співробітників МНС.
За минулий рік підрозділи отримали спеціального аварійно-рятувального обладнання та спорядження на суму майже 1 мільйон гривень. Вже кілька років триває процес оновлення нашого автопарку, ось і минулого року ми не лише отримали сучасний пожежний автомобіль. На замовлення ПАТ «АЗОТ» для першого загону було придбано унікальний пожежний автомобіль комбінованого гасіння. Водночас на чергуванні є й машини, які відпрацювали по 25 років, але завдяки тому, що наші фахівці постійно стежать за справністю транспорту, ремонтують його, тримають у повній готовності, ця техніка продовжує свою службу.
У вирішення матеріально-технічних проблем значну допомогу нам традиційно надає обласна державна адміністрація. Для проведення першочергових робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, а також на виконання «Програми забезпечення пожежної безпеки в області» з обласного бюджету для Територіального управління МНС було виділено 250 тисяч гривень.
– Які найімовірніші загрози ви очікуєте в наступному році? У яких сферах? Уже складено прогноз на 2013 рік?
– Ніяких глобальних катаклізмів ми не очікуємо. Майбутній рік за нашими розрахунками буде абсолютно стабільним, середньостатистичним за всіма показниками. Підвищені ризики прогнозуються і щодо природних небезпек. Не виключені ймовірності весняних проблем з паводками. Влітку можливі сильні зливові дощі, грози. Не уникнемо ми пожеж та надзвичайних подій на водних об’єктах.