26 січня 2013, 00:56
Голова виконкому Черкаської обласної Ради депутатів трудящих у 1954-1961 роках
Народився 1919 року в с. Комарівці на Київщині. 1937 року вступив до Київського сільськогосподарського інституту. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років був евакуйований і 1942 року закінчив Казахський сільськогосподарський інститут. Як агрохіміка його направили на навчання до Військової академії хімічного захисту в Московський військовий округ. Цього ж року після закінчення цієї академії він був призначений помічником начальника штабу стрілецького полку.
Воював на Центральному, Білоруському, І-му Українському фронтах. Визволяв від гітлерівських загарбників Рівненщину, Волинь, Львівщину. Орден Червоної Зірки йому вручили у Кисловодському шпиталі, де він лікувався після тяжкого поранення.
Ще не зовсім одужавши, піднімав з руїн зруйноване німецькими фашистами народне господарство України, працюючи заступником директора цукрового комбінату, заступником голови Бородянського райвиконкому, другим секретарем Поліського, потім першим секретарем Христинівського райкомів Компартії України Київської області.
Після закінчення радянсько-партійної школи при ЦК Компартії України у Харкові з 1951 року очолював сільськогосподарський відділ Київського обкому Компартії України, а 1953 року був обраний першим секретарем Києво-Святошинського райкому Компартії України.
16 квітня 1954 року його обирають головою виконкому новоствореної Черкаської обласної Ради депутатів трудящих. На цій посаді він працював до 1961 року, коли його обрали першим секретарем Кримського обкому Компартії України.
1966 року обирається секретарем, а через рік - другим секретарем ЦК Компартії України. Потім із січня 1976 до вересня 1988 років працює першим секретарем Черкаського обкому Компартії України.
І.К. Лутак нагороджений п\'ятьма орденами Леніна, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, \"За заслуги\", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. 1988 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Народився 1919 року в с. Комарівці на Київщині. 1937 року вступив до Київського сільськогосподарського інституту. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років був евакуйований і 1942 року закінчив Казахський сільськогосподарський інститут. Як агрохіміка його направили на навчання до Військової академії хімічного захисту в Московський військовий округ. Цього ж року після закінчення цієї академії він був призначений помічником начальника штабу стрілецького полку.
Воював на Центральному, Білоруському, І-му Українському фронтах. Визволяв від гітлерівських загарбників Рівненщину, Волинь, Львівщину. Орден Червоної Зірки йому вручили у Кисловодському шпиталі, де він лікувався після тяжкого поранення.
Ще не зовсім одужавши, піднімав з руїн зруйноване німецькими фашистами народне господарство України, працюючи заступником директора цукрового комбінату, заступником голови Бородянського райвиконкому, другим секретарем Поліського, потім першим секретарем Христинівського райкомів Компартії України Київської області.
Після закінчення радянсько-партійної школи при ЦК Компартії України у Харкові з 1951 року очолював сільськогосподарський відділ Київського обкому Компартії України, а 1953 року був обраний першим секретарем Києво-Святошинського райкому Компартії України.
16 квітня 1954 року його обирають головою виконкому новоствореної Черкаської обласної Ради депутатів трудящих. На цій посаді він працював до 1961 року, коли його обрали першим секретарем Кримського обкому Компартії України.
1966 року обирається секретарем, а через рік - другим секретарем ЦК Компартії України. Потім із січня 1976 до вересня 1988 років працює першим секретарем Черкаського обкому Компартії України.
І.К. Лутак нагороджений п\'ятьма орденами Леніна, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, \"За заслуги\", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. 1988 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.