Понад 100 млн пропагандистських книг планують вилучити із публічних бібліотек України. Це стосується навіть деяких творів російської класики. Із такою заявою виступила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. За її словами, до кінця цього року хочуть вилучити хоча б ідеологічно шкідливу літературу, видану за радянських часів, а також російську літературу антиукраїнського змісту. Наразі триває підготовка необхідних нормативних документів.
Яка ситуація зі «шкідливою» літературою в обласних бібліотеках Черкащини, які книги вже перев’язали чорними стрічками і чи хочуть черкащани читати російською розповіли бібліотекарі.
Щорічно списують майже 10 тисяч книг, більша половина з них – російськомовні
Зі здобуттям Україною незалежності кількість російськомовних книг у бібліотеках Черкащини зменшується. З часом вони втрачають актуальність та привабливість серед читачів, тож їх списують.
За словами заступниці директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець, щороку вони мають право списати майже 10 тисяч примірників і так виходить, що більша половина з цих книг – російськомовна література. Списані книжки віддають на макулатуру, а кошти - у спецфонд бібліотеки, за них купують нові книжки.
Враховуючи лист Держкомтелерадіо про недопущення розповсюдження книг, виданих в РФ, у цій бібліотеці обмежили доступ до російської літератури. Книги прибрали з полиць і віднесли у сховище.
Видань, які б закликали до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, до порушення цілісності України, які б порушували законодавство України, популяризували війну чи національно-релігійну ворожнечу, в бібліотечних фондах закладу немає. Більше того, з 2014-го року закупівель книжкових видань російською мовою в бібліотеці не проводили.
Однак у фондах дитячої бібліотеки все ж зараз зберігається близько 30% російськомовних книг. Це, зокрема й ті, що видані РФ після 1991 року. Серед них пізнавальні дитячі книги, твори російських дитячих письменників тощо. Щодо навчальної програми, то МОН переглядає список творів російських письменників, які зараз вивчаються у межах шкільного курсу «Зарубіжна література». Відповідно до їхнього рішення в бібліотеках визначатимуться з творами російських письменників, які залишаться у фондах, а яким дорога у сховище.
В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка російського сегменту більше. Це зумовлено специфікою фондів. Так, із понад 2 млн примірників 1,8 – російськомовні. Серед них 1,4 млн - науково-технічна документація (описи винаходів, патенти, які видані ще в СРСР). Книг та журналів мають понад 573 тис. примірників, з них російською мовою – 399 тис. (це 69 %).
Людмила Дядик
- Наукові бібліотеки та бібліотеки університетів мають інший статус та призначення, ніж публічні. Якщо немає українського перекладу радянських видань, то така література не вилучається, але й не популяризується. Це, наприклад, книги з ядерної енергетики, хімії високомолекулярних сполук, книги по ремонту двигунів, технічна, природнича література тощо. Тож у наукових бібліотеках поки лишаються примірники російською мовою, якщо ці книжки не містять ідеологічного контексту, - розповідає директорка комунального закладу Людмила Дядик.
За її словами, в перше коло вилучення потрапляє література антиукраїнського змісту з імперськими наративами і пропагандою насильства, проросійської, шовіністичної політики.
В друге коло вилучення потрапляють книжки сучасних російських авторів, які видані в росії після 1991 року. Причому різних жанрів (є перелік авторів, видавництв, до яких застосовані санкції, автори, які публічно підтримали агресію російської федерації).
Тепер щодо класики. Російська класика наразі прибирається з відкритих фондів, і не популяризується. Вилучатися буде відповідно чинного законодавства та вимог, встановлених нормативно-правовими актами.
- Російська класика раніше вважалася вершиною світового письменництва. За рахунок того, що нам нав’язували думку «російське – краще і якісніше». Багато хто лишився з переконанням, що це дійсно та література, без якої неможливо розвинути інтелект і естетичні відчуття, бути освіченою людиною. В дійсності це не так. Зараз ми вже впевнені в тому, що українська чи британська, французька, німецька, американська, або література східних народів дали світові набагато більше шедеврів, ніж російська, - вважає Людмила Дядик.
В обласній бібліотеці для юнацтва ім. В. Симоненка небажану літературу, яка морально застаріла чи підпадає під «санкції» державних регуляторів, перев’язали чорними стрічками і склали у прохолодному сховищі.
Ця робота триває постійно, адже в бібліотеці 140 тисяч примірників. За станом книг постійно слідкують і систематично видаляють фізично зношені примірники чи інформаційно застарілі, які вже не затребуванні в читачів.
Федір Пилипенко
- Маємо чіткі рекомендації, яку літературу вилучати з відкритого доступу. Дехто до цього ставиться із розумінням, а окремим досі не дійшло, що російськоязична культура виховала таке покоління, яке нас зараз обстрілює. Немає чого жаліти за вилученням російських книг. Згадайте лишень, як вони знищували Бібліотеку української літератури, що була розташована у Москві. Частину фондів відправили в Бібліотеку іноземної літератури, іншу – викинули. На сьогодні там навіть вивіски немає, а директора бібліотеки Наталію Шаріну звинуватили у розповсюдженні екстремістської літератури, «яка закликає до ненависті і ворожнечі». У тій книгозбірні були багаті фонди, серед яких і рідкісні видання, - розповів директор Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка Федір Пилипенко.
За його словами, із бібліотечних фондів все ж не видаляють книги російської класики, які поки що є в навчальній програмі та примірники українських авторів та видавництв, що видані російською мовою. Тобто все підряд не прибирають із полиць.
- Ми застосовуємо диференційований підхід і переглядаємо кожну книгу з фонду. Проте додам, що однозначно вилучатимемо всі книги авторів, які зараз публічно підтримують війну проти України чи пропагують «руській мір». Це стосується і видавництв. Переліки книг та списки авторів ми маємо, і працюємо. Ця робота тривала і до 24 лютого, однак не була такою масштабною, - додав Федір Іванович.
Додамо, сьогодні радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що в Маріуполі з уцілілого приміщення бібліотеки загарбники вивезли всі книги під приводом “на зберігання”. І україномовні, і англомовні і російськомовні. При цьому українські книжки відсортували до завантаження в окремий автобус, який, за словами джерел, поїхав у Донецьк.
Попит на українську книгу зростає, однак бібліотеки все ж потребують підтримки держави, щоб заповнити фонди
Видача книг рідною мовою у наших бібліотеках складає близько 90% (не враховуючи наукову бібліотеку). Черкащани та гості міста запитують у працівників закладів саме літературу рідною мовою готові навіть стояти в чергах за книгами, якщо таких перекладів нема.
Яскравим прикладом є випадок у бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка. У фондах лише кілька примірників відомої книги Джорджа Орвела «1984». То на них черга вже з 5 людей.
У бібліотеці В. Симоненка поступово збільшується попит на краєзнавчу та історичну літературу. Людям цікаво дізнатися про своє коріння, хочуть досконаліше вивчити історію, яка вже призабулася зі шкільної парти.
Тож відвідувачів зараз стільки, як і до війни. У бібліотеках ще організовують різні заходи, щоб люди мали змогу відволіктися від проблем і взяти додому нову книжку.
Однак проблема поповнення фондів якісною сучасною українською чи зарубіжною літературою з хорошим перекладом все ж залишається.
Ми поспілкувалися з очільниками трьох комунальних бібліотек області. Вони зауважили, що значну підтримку книжкові фонди мали тоді, коли діяла обласна Програма поповнення бібліотечних фондів у Черкаській області на 2018-2023 роки. За три роки її виконання книгозбірні встигли поповнитися тисячами книг сучасної літератури, яка цікавить черкащан.
Неабияку підтримку надає і держава. За часів незалежності України основними джерелами поповнення літератури були держані програми: «Українська книга» та «Україномовна книга», а також книги подаровані видавництвами, читачами, авторами, спонсорами.
- Ми отримували літературу за Державною програмою поповнення фондів публічних бібліотек від Українського Інституту Книги. Цьогоріч вони мали надрукувати ще більше примірників. Але після повномасштабного вторгнення рф Програма призупинилася. Міністерство культури, Інститут книги шукає можливості, залучає світову спільноту, міжнародних донорів. Є надія, що фінансування Інституту буде відновлено з фонду UNITED24, на який зараз надходять кошти від міжнародних донорів. Тож сподіваємося, що нові книги будуть надруковані та потраплять до читачів, - розповідає Людмила Дядик і додає, що бібліотекарі зараз теж не гають часу.
Вони пишуть та подають заявки на міжнародні гранти.
- Нещодавно бібліотекарі Черкащини подалися на «Стипендію солідарності у збереженні культурної спадщини України". Якщо вдасться, то виграють по 500 євро, зможуть придбати нову літературу, - додала вона.
Також кожен із черкащан може допомогти бібліотекам поповнювати фонди якісною літературою. Обласні книгозбірні приймають примірники у відвідувачів, тому кожен може зробити добру справу і розвантажити шафу від давно прочитаного.
