Кого Національне агентство з питань запобігання корупції вважає викривачем?

З початку 2020 року в Україні запрацював оновлений інститут викривача.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у своїй роботі з викривачами користується формулюванням, поданим у Законі України «Про запобігання корупції». Цей закон окреслює декілька важливих умов, які визначають викривача корупції. Отже, викривач – це фізична особа, яка:

  • володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення;
  • переконана у достовірності цієї інформації;
  • отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.

Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, особа не може вважатися викривачем, і НАЗК не може розглядати повідомлення від неї як від викривача.

?Повідомити інформацію про корупційні порушення можна спеціальними каналами:

  • внутрішніми - керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює;
  • регулярними - спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям;
  • зовнішніми - через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

Проте якщо особа повідомляє інформацію, яка явно містить ознаки корупції, у листі чи під час особистого прийому, то таку інформацію також розглядають як повідомлення викривача, якщо усі вказані вище умови дотримані.

НАЗК не вважає особу викривачем, якщо подана нею інформація про корупційне правопорушення:

  • не містить фактичних даних, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення (особливо у разі подання анонімних повідомлень);

стала відома з побутових джерел, а не під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.