«Компенсацію отримає кожен українець!»: Центр стратегічних комунікацій попереджає про аферистів

08 серпня 2022, 16:04

У соцмережі Facebook запустили шахрайську кампанію — під виглядом грошових виплат для українців, постраждалих від війни, аферисти видурюють особисті дані та гроші з банківських карток.

Центр стратегічних комунікацій відстежив подібні рекламні повідомлення у Facebook від 1 травня до 31 липня. Вони були опубліковані у різний час, з різних сторінок та начебто від різних імен (Володимир Зеленський, Міністерство соціальної політики тощо), проте всі з одним сенсом — «грошові виплати для українців». Однак основна мета цих повідомлень не допомогти українцям, а змусити ввести персональні дані та дані банківської карти, аби привласнити кошти.

Як діють злочинці

Шахрайство з «грошовими виплатами українцям» має як мінімум 2 складові для ефективної маніпуляції — емоційність та актуальність (вчасність) повідомлення. Їхнє основне завдання викликати відчуття довіри до повідомлення.

Емоційність. Повідомлення на зразок «Увага! Тільки 7% знають про це», «Термінова новина», «Термінова перевірка карток для виплат» вимагають швидкої реакції та дій.

А ще час цього повідомлення теж досить промовистий. Війна уже сама собою є досить емоційним явищем. Навички критичного мислення під час психологічного напруження та паніки слабшають. І саме на цьому й грунтується ефективність цієї дезінформаційної кампанії.

Актуальність і вчасність повідомлення. Якщо у звичному житті уже досить довго відзначається «перенасиченість» інформаційного простору повідомленнями, то під час війни інформація поширюється у рази динамічніше, а можливість відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого стає мінімальною.

Тож довіра до таких меседжів базується і на актуальності теми. Коли навколо держава дійсно виплачує кошти внутрішньо-переміщеним особам, а ЄС усіляко підтримує біженців, на фоні такого потоку справді достовірних повідомлень стає важче побачити ті, що намагаються вами маніпулювати.


Як не потрапити на гачок шахраїв

Перевіряйте наявність повідомлення в офіційних джерелах. Наприклад, якщо таке повідомлення поширюється від імені Міністерства соціальної політики, але дізналися ви про це не з їхньої офіційної сторінки, то варто відшукати вказане першоджерело.

Перевіряйте і самі джерела, з яких отримали інформацію. Перегляньте профіль сторінки, якщо йдеться про сегмент Facebook. Якщо на сторінці відсутній контент, низька активність (особливо якщо сторінка була створена давно) або кілька разів змінювалася основна світлина чи назва, що тематично надто суперечать одне одному, то це має викликати підозру.

Остерігайтеся емоційних закликів. Особливо у випадках, що стосуються заяв начебто від офіційних джерел. Подібні теми — це не теми для рекламних роликів, вони мають містити стриману лексику та відповідну структуру повідомлення.

З обережністю ставтеся до повідомлень, що просять вас надати особисту інформацію. Зокрема, пам’ятайте: номер картки, CVV-код, чи PIN-код — це особисті дані, які не можна нікому повідомляти.

Не переходьте за посиланнями із підозрілих повідомлень та не залишайте жодну особисту інформацію через будь-які форми (анкетування, опитування тощо).

Детальніше дослідження можна переглянути ТУТ.


Виконавчий апарат обласної ради