3а повідомленням Драбівської районної ради, днями в селі Безпальче, на батьківщині відомого педагога і краєзнавця Івана Городинця, урочисто вручено дипломи лауреатів та сертифікати на 5 тис. грн. переможцям районної краєзнавчої премії його імені.
В урочистостях взяли участь голова районної ради, голова конкурсної комісії Володимир Дзега, перший заступник голови районної державної адміністрації Володимир Лобода, начальник відділу культури районної державної адміністрації Світлана Орел, вчителі історії загальноосвітніх шкіл району, працівники музейних закладів, члени конкурсної комісії, краєзнавці району, жителі та гості села Безпальче.
Захід розпочали з покладання квітів до могили та меморіальної дошки земляка-краєзнавця.
Потім голова конкурсної комісії Володимир Дзега та перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Лобода вручили переможцям конкурсу дипломи лауреатів та сертифікати на 5 тис. грн.
Цьогоріч кращими конкурсною комісією у номінації «Наукові краєзнавчі дослідження з історії та етнографії краю» визнано книги Василя Шевченка «Драбівський завод продтоварів» і «Мої однокласники», а в номінації «Популяризація історико-культурної спадщини Драбівщини, розвиток музейної справи» - робота творчої групи із Шрамківки (керівник Тетяна Куля) про створення літературно-краєзнавчої кімнати-музею імені Володимира Щерби «Скарби рідного краю».
Довідково:
Іван Городинець (03.09.1927– 03.05.2014) – відомий педагог і краєзнавець, уродженець села Безпальче. Він створив і впродовж багатьох років очолював один із кращих на Черкащині сільських музеїв, удостоєний звань «Заслужений учитель України» і «Почесний краєзнавець України». Своєю невтомною пошуковою працею Іван Сергійович зібрав і повернув з небуття багато безцінних історико-культурних пам’яток, опублікував велику кількість статей у періодичних виданнях та пресі.
Головною справою усього життя для нього став пошук відомостей про односельчан, які загинули в горнилі війн і революцій, під час голодоморів і політичних репресій. На основі зібраних матеріалів ще у 1994 році створив Книгу Пам’яті села Безпальче – один із перших в Україні біографічних літописів українського села. У книзі вміщено інформацію про героїчні і драматичні долі сотень односельчан від початку і до кінця ХХ століття. Майже півстолітня кропітка дослідницька праця І.С. Городинця в архівах, музеях та бібліотеках завершилася написанням іншої книги з промовистою назвою «Пам’ять не згасне». В ній на прикладі свого рідного села показана неймовірно складна історія усього українського селянства періоду війни.
За його ініціативи у селі встановлено пам’ятник землякам, які стали жертвами голодомору і політичних репресій. Зробив значний внесок у вивчення біографії та родоводу репресованого художника Івана Падалки, а також увічнення його пам’яті. Ініціював встановлення пам’ятника художнику на його батьківщині – у селі Жорнокльови, а в Драбівському районному краєзнавчому музеї – відкриття меморіальної кімнати.