Колективи обласної філармонії відновлюють свою роботу. Записують концерти в порожньому залі і транслюють їх онлайн, виступають перед курсантами і волонтерами, аби підбадьорити бойовий дух, і прагнуть поїхати у країни Європи, щоб показати всю красу і самобутність української культури.
Про те як працює філармонія в умовах війни, де по-особливому реагують на пісню «Ой у лузі червона калина» і навіщо музикантам гастролі в такий нелегкий час - розповів керівник філармонії Юрій Федоряка.
Пісню «Ой, у лузі червона калина» виконували по всій Україні задовго до вторгнення рф
Колективи філармонії за два місяці повністю змінили свій репертуар. Тепер там багато патріотичних композицій, які здатні піднімати дух захисникам і волонтерам у такий непростий час.
- Якщо раніше ми планували культурно-розважальні заходи, то тепер навчально-патріотичні. Наші композитори у своїх роботах надихаються відвагою українських воїнів. Тож написали вже чимало патріотичних композицій, адаптували багато пісень, які вже стали популярними в українському суспільстві. Приміром, Черкаський хор взяв у роботу популярну зараз пісню «Україна переможе», яку записали відомі українські виконавці. Коли ми її зіграли перед курсантами-пожежниками, то вони були дуже здивовані і сприйняли на ура, - пригадує Юрій Федоряка.
Очільник філармонії також розповідає, що не забувають і про народні пісні. Зокрема, гімн Українських Січових Стрільців «Ой, у лузі червона калина», який зараз став новим символом визвольної боротьби українського народу, був у репертуарі Черкаського хору вже давно.
Юрій Федоряка
- Пригадую гастролі 2015-го року. Ми тоді їздили різними містами України і виконували цю пісню. Однак лише у Львові зал її слухав стоячи, - говорить очільник філармонії.
Зауважимо, що ця пісня з’явилася перед Першою світовою війною. Її початок використав Львівський театр у виставі «Сонце руїни». Режисером тоді був Степан Чарнецький, який замінив слова пісні «Гей, не дивуйтесь, добрії люди», що виконувалася у виставі, на текст, що мав зачин «Ой, у лузі червона калина». Музику він підбирав сам, однак музикознавці стверджують, що в ній прослідковується мотив родинно-побутової пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею». Згодом ця вистава Львівського театру про історію боротьби за встановлення державності підкорила «все Поділля». Однак історія пісні на цьому не завершується і з початком Першої світової війни її дещо переписав командир чоти УСС Григорій Трух. До неї він додав кілька строф про битву з московським військом.
Ось так колективно створювалася ця пісня, яка через актуальну мету і сьогодні набирає популярність. До неї створюють своє оранжування не лише українці, а й багато світових гуртів, зокрема популярний музикант із Південної Африки The Kiffness, легендарні Pink Floyd та багато інших.
Замість повних залів – невеликі виступи та онлайн-концерти
Творчі люди по своєму болісно переживають війну. Біль від втрати і гордість за народ вони виражають у своїх роботах. Однак сьогодні не можливо збирати повні зали, як це було раніше, тому колективи влаштовують лише невеличкі безкоштовні концерти, або ж знімають свої програми на відео і транслюють їх у мережі.
Із виступів Черкаської обласної філармонії
- За два місяці ми зробили чотири концерти для курсантів. Двічі наш ансамбль Росава й тріо Аріана виїжджали в Золотоношу. Ми не можемо лише волонтерити, а маємо трохи поринати і у творчий процес. Тому відновили репетиції і записуємо концерти на камеру, щоб потім транслювати глядачам онлайн, - розповідає Юрій Федоряка і додає, що сьогодні неабияк важливо показувати людям українське народне мистецтво. Максимально його поширювати в маси. Щоб люди захоплювалися нашою мовою, піснею, козацьким визвольним духом.
Виступ перед курсантами
Ворог споконвіку намагався насадити нам свою мову, традиції й культуру, зокрема музику. Що не могли знищити, то присвоювали. Зараз ми бачимо багато прикладів, коли українські пісні переспівують росіяни й видають за свої. Це стосується навіть патріотичних пісень.
- Один із прикладів – це репертуар Кубанського хору. У них значна частина наших композицій. Все через те, що тамтешній керівник був пов’язаний із керівництвом Черкаського хору. Принаймні до війни вони дуже часто виконували наші пісні. Однак українська пісня, танець – це величезна зброя у боротьбі за національну самобутність, демонстрація багатства культури і фольклору – це ще один доказ того, що Україна – самостійна держава, - додає очільник філармонії.
Із виступів Черкаської обласної філармонії
Покажемо свою культуру за кордоном
Світ уже побачив наскільки українці свободолюбиві і сильні, а тепер треба продемонструвати їм багатство та різнобарвінсть нашого світу мистецтва, щоб уже ні в кого не залишалося сумнівів, що Україна – самостійна держава.
- Ми готові безкоштовно працювати. Шукаємо зараз можливості для виступів у Європі. За сприяння першого заступника голови обласної ради Романа Сущенка працюємо над тим, аби балет Черкаського хору побачили в Італії. Хотіли б ще взяти участь у літньому фестивалі української культури в Польщі, однак спершу потрібно отримати відповідні дозволи на виїзд. Це не швидкий і клопіткий процес. До речі, деякі наші артисти, які виїхали за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення рф, вже зараз влаштовують концерти і збирають кошти для ЗСУ, - говорить Юрій Федоряка.
За словами очільника філармонії, українські пісні й танці – це відображення побуту наших предків, сили визвольного духу козаків і повстанців, які створювалися народом і передавалися від покоління до покоління.
- Ми виходимо на сценічні майданчики і випромінюємо цю історію через рухи й музику. От, приміром, гопак – це бойовий танець. І рухами, які ви бачите на сцені, наші козаки виборювали перемогу. Не багато народів світу можуть таким похвалитися. Нам є що плекати і що передавати наступним поколінням, - вважає Юрій Федоряка.
Чотири години – на творчість, а дві – на волонтерство
Перше, що зробили в філармонії на початку війни – це заховали інструменти й техніку у безпечне місце. А далі музиканти, диригенти, співаки й композитори з головою поринули у волонтерство, як і більшість черкащан.
- Наші хлопці спочатку просилися в тероборону, а коли там відмовили, то стали волонтерити. Ми разом долучалися до всього, де були потрібні вільні руки: вантажили й розвантажували фури з гуманітаркою, плели сітки, робили тушонки тощо. У березні та квітні ми продовжили години роботи і почали трохи поринати у звичну колію. Ми змінили графік і тепер чотири години в день працюємо над репертуаром, а дві – волонтеримо, - додає Юрій Федоряка.
Що буде після перемоги
- Будемо виступати. Творчі люди легко запалюються і поки не доведуть справу до кінця, не почують переможних оплесків, доти не зупиняться. Хочемо максимально охопити українською культурою всі верстви населення: від дітей до пенсіонерів. Своє і своїх треба знати, любити і поважати. Навіть пасивне ставлення неприпустиме для свідомої людини, - відповідає очільник філармонії.
За його словами глядачі вже цього вимагають і щодня приходять та запитують коли відновиться концертна діяльність. Тому учасники колективів потихеньку готуються, лише повітряні тривоги заважають. Зараз в людей бурлить кров у жилах і є бажання творити, тож кожен колектив має вже по дві програми патріотичного напрямку.
Щодо змін у репертуарі, то його дещо "дерусифікували". Приміром, симфонічний оркестр раніше виконував композиції Чайковського. Від них відмовилися без обговорення.
Із виступів Черкаської обласної філармонії
- Якщо говоримо про класику, то включаємо відомі європейські композиції і обов’язково робимо акцент на українській класиці та музиці сучасних композиторів. Бачу, що багато наших музикантів активізувалися і пишуть класну музику, її потрібно популяризувати, - додає Юрій Федоряка.