Про це йдеться в інтерв'ю Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова агентству "Інтерфакс-Україна".
Чи вистачає вам повноважень і ваги для провадження реформ без приставки віце-прем’єр?
У рамках повноважень своєї посади я сконцентрований на політиках, які реалізує Міністерство розвитку громад та територій. Також нещодавно поновлено дію урядової міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку, де мене призначено першим заступником голови (очолює прем’єр-міністр), куди входять всі відповідні міністерства. Крім того, в якості першого заступника голови Державної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, також маю відповідні додаткові повноваження, які дають можливість реалізовувати необхідні завдання. Це особливо важливо в поточній ситуації, яка ускладнена загрозами пандемії COVID-19.
Коли нарешті завершиться епопея з врегулюванням повноважень районних рад, і де-факто і де-юре можна буде констатувати завершення реформи децентралізації?
1 квітня 2014 року було затверджено концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. За ці сім років відбулось багато змін, а минулоріч ми зробили дуже потужний крок вперед, ліквідувавши старі і утворивши нові райони, об’єднавши територіальні громади, а також провівши вибори за новим територіальним устроєм. Далі ми працюємо над прийняттям закону “Про місцеві державні адміністрації”, він уже пройшов перше читання. Також йде робота над законом “Про місцеве самоврядування”. Саме прийняття нових редакцій цих двох законів і забезпечить остаточне врегулювання всіх питань, зокрема, щодо повноважень.
Це має бути найближчим часом. З нашого боку законопроекти розроблені, обговорені, пройшли відповідні консультації і слухання з органами місцевого самоврядування, профільними асоціаціями. У цьому році всі ці питання маємо закрити.
Що із законопроектом про внесення змін в Конституцію в частині децентралізації?
Дійсно, щоб завершити цей етап реформи, нам необхідно внести зміни до Конституції. Над цим працює спеціальна робоча група при Офісі президента, до якої входжу і я. Тому у цьому році такі зміни теж заплановані. Наш план – прийняти все в цьому році: два закони і зміни до Конституції. Після цього уже можна буде говорити про прийняття закону “Про префектів”, обговорення необхідності закону “Про столицю”.
Чи прораховували ви, яка кількість службовців вивільниться у зв’язку зі скороченням кількості районів, і яку кількість теоретично зможуть прийняти громади?
Ми приділяємо цьому велику увагу. За нашими підрахунками вивільними мають бути 21 тис. працівників усіх категорій, а штатна чисельність новоутворених райдержадміністрацій складає 16 тис. Що відбувається з рештою, і як проходить процес працевлаштування цих фахівців? В першу чергу, я хочу нагадати, що у нас утворено 1 469 територіальних громад, які наразі теж є дуже потужним роботодавцем і залюбки запрошують професіоналів, що мають досвід роботи в райдержадміністраціях. До речі, вони пропонують краще матеріальне забезпечення, ніж те, яке було раніше у службовців в районах. Тому, професіональні співробітники РДА стовідсотково будуть затребувані як з боку громад, так і з боку нових райадміністрацій.
Чи вдасться в 2021 році повернутись до попереднього фінансування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), яке було зменшено в державному бюджеті у зв'язку зі складною ситуацією в країні?
Зі свого боку міністерство, звичайно, очікує можливий розгляд змін до державного бюджету на 2021 рік і потенційного збільшення фінансування ДФРР, якщо не до попередньо планової відмітки, то до суттєвого зростання. Ми уже другий рік поспіль живемо з майже вдвічі скороченим Фондом регіонального розвитку, і сподіваємося, що цього року нам вдасться зрости. Але ж ми розуміємо умови, в яких опинилися – пандемія, регіональні і потенційні загрози загальнонаціонального локдауну, масова вакцинація, додаткові витрати на збільшення потужності медичної системи. Тому з огляду на розвиток всіх цих подій Фонд є ключовим інструментом для регіонального розвитку.
Також хочу зауважити, що на засіданні уряду ми затвердили Державну стратегію регіонального розвитку на сім років вперед, а також запропонували зміни до ДФРР з точки зору його розміру, який має забезпечувати реалізацію цієї Стратегії. Ми запропонували прив’язку фінансування Фонду до видаткової частини державного бюджету, і з 2022 року воно має бути 2%, а з 2023 і далі – 3%. Це в шість разів більше, ніж ми мали в 2020 і 2021 роках. У нас є підтримка бюджетного комітету парламенту, проведено розгляд реформи, тому впевнений, що ми цього досягнемо.
Але де гарантія, що після цих законодавчих змін ДФРР буде фінансуватися в повному обсязі? Зараз теж передбачено на рівні 1%, але профінансована лише половина?
Гарантія наступна – якщо є економічне зростання, ріст ВВП і позитивна динаміка розвитку держави, то є гарантія того, що це буде так. Якщо цього не відбувається, то, звичайно, про це говорити дуже складно.
Свого часу Денис Шмигаль заявляв, що з 2021 року необхідність в існуванні субвенції на соціально-економічний розвиток відпаде. Чому вона досі існує і чи буде скасована в 2022 році?
Субвенція дійсно досі існує, і відверто кажучи, її існування надає суттєву підтримку дефіциту коштів ДФРР. Завдяки співпраці керівників облдержадміністрацій і мажоритарних народних депутатів є досить позитивна динаміка щодо вкладання цих коштів у підтримку проектів, які також фінансуються Фондом регіонального розвитку. Про відмову від субвенції можна буде говорити, коли ДФРР буде фінансуватися повністю.
Тобто в наступному році субвенція на соціально-економічний розвиток ще буде?
У субвенції на соцекономрозвиток, з точки зору результатів, які ми досягаємо, немає нічого поганого. Там є інші питання. Але давайте повернемося до цього наприкінці 2021 року.
Фінансові спроможності громад. Чи достатньо зараз податків на місцях? Яке ваше бачення податкової реформи?
Відповіді на питання такого штибу я починаю з фокусування на загальному економічному розвитку. Ми розуміємо, що після того, як переформатували карту районів і карту громад, загальний ВВП держави не змінився. З одного боку на місцях отримали обов’язки, а з іншого боку вони отримали і повноваження. Вони перейшли на прямі бюджетні відносини, і їх можливості для розвитку наразі великі.
Ми уже бачимо як сучасні громади працюють над збільшенням своєї спроможності, залучаючи підприємства, залучаючи торгові мережі. Наразі є конкуренція між громадами, котрі розуміють, що все це призводить до збільшення податків.
Тому сьогодні я відверто пишаюся громадами, котрі працюють над вдосконаленням і активізацією залучення інвесторів і виробників, стимулюють малий та середній бізнес, який створює податкову масу, що дає їм можливість розвиватися. Громади мають бути зацікавлені, щоб всі підприємства працювали транспарентно, тому що це прямо впливає на розмір доходів громад.
Детальніше можна ознайомитися: https://decentralization.gov.ua/news/13422