Сергій родом із Жашкова, що на Черкащині. У цивільному житті працював у тракторній бригаді, а сьогодні захищає Україну від рашистських загарбників.
До служби в українській армії його привело усвідомлення що від бездіяльності та байдужості ми можемо втратити країну.
- Є досвід. Служив 10 років в радянській армії. Зараз стільки молодих і бравих хлопців. Думаю, поділяться сучасними надбаннями у знаннях, а я передам практичний досвід,- каже військовий.
Вчився він в радянському Калінінграді, в технікумі авіації. Після закінчення присвоїли звання «прапорщика». Загалом, Радянській армії чоловік присвятив 10 років життя.
У цивільному житті був бригадиром тракторної бригади: керував робітниками, забезпечував виконання бригадного плану, здійснював контроль за якістю роботи. За багато років навчився любити техніку та входити в становище людей, адже завдяки спільній праці ми отримуємо плідні плоди.
У чоловіка є 11-и річний онук. Хлопчик дідусем пишається. За першої нагоди намагається зателефонувати: «Жени тих орків, діду, та їдь додому. Ми чекаємо на тебе» - телефоном каже хлопчик. Просить підібрати форму і вислати додому; обов‘язково щоб був кашкет з кокардою у комплекті.
Очікує військовий на якнайшвидшу перемогу.
- Нема іншого виходу – лише відвоювання наших земель. Слід відстоювати власну автентичність за будь-яку ціну і наближувати нашу перемогу. У нас нема іншого вибору. Україна або смерть, - переконаний Сергій.
За інформацією 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.