14 червня 2013, 01:52
Світлана Лазоренко, «Нова доба», №39, 13 червня 2013 року
Які найбільші досягнення області в галузі медицини за останні роки, чи варто очікувати оптимізації лікарняних закладів у регіоні, наскільки Черкащина забезпечена медичними кадрами… Про все це газеті «Нова доба» розповів директор департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, депутат обласної ради Володимир Брожик.
– Володимире Леонідовичу, Черкаська область другий рік поспіль займає лідерську позицію за рейтинговою оцінкою Міністерства охорони здоров’я за результатами діяльності медичної галузі. Завдяки чому вдається досягати таких високих результатів?
– З три останні роки на Черкащині й справді зроблено чимало в напрямку розвитку медицини. Зокрема, створено дитячу обласну лікарню, яка оснащена найсучаснішим обладнанням. Розширено надання медичної допомоги хворим на хронічну ниркову недостатність – центри гемодіалізу з’явилися на Уманщині й Звенигородщині, а також капітально відремонтовано відділення гемодіалізу на базі Черкаської обласної лікарні. Відкрито діагностично-консультативний центр, який може прийняти близько тисячі пацієнтів щодня. Якісно й ефективно працюють одні з найкращих в Україні онкологічні та кардіологічні центри, займаючи лідерські позиції за кількістю проведених операцій.
– Не менш потужні плани й на найближче майбутнє. Працюємо над створенням перинатального центру, який необхідний для збереження здоров’я та зниження смертності серед майбутніх мам і немовлят, народжених із тими чи іншими захворюваннями. Уже нині розпочинаємо будівельні роботи. Центр розташується в структурі багатопрофільної обласної лікарні – це дозволить швидко залучати фахівців із різних напрямків. Вартість будівництва – понад сімдесят сім мільйонів гривень, з них двадцять три мільйони буде використано на обладнання, створене провідними сучасними європейськими та світовими виробниками.
– Досить болючим й актуальним для Черкаської області та, певне, всієї України, є питання хоспісної допомоги. Що робиться в регіоні в цьому напрямку?
– Це й справді досить важливе питання. Плануємо створити центри хоспісної допомоги обласного підпорядкування на базі Іркліївської районної й Ротмистрівської дільничної лікарень. Заклали на 90% обслуговуватимуть онкологічних хворих. Провели відповідні розрахунки, обговорюватимемо питання з громадськими організаціями, залучатимемо благодійників. Потрібно, перш за все, провести ремонтно-будівельні роботи, адже хворі мають перебувати в максимально комфортних умовах, окремих кімнатах. Необхідно подбати й про забезпечення закладів кваліфікованих медичним персоналом. На наступний рік центри вже мають запрацювати.
– З року в рік порушується питання браку медичних кадрів. Наскільки гостро стоїть ця проблема в області?
– Це проблемне питання для всієї України, не виняток, звісно, й Черкащина. На сьогодні нам не вистачає більше тисячі трьохсот лікарів. Перш за все, мова йде про паталого-анатомів, рентгенологів, неонатологів, лікарів-лаборантів.
Загалом же обласний і районні центри забезпечені на вісімдесят три відсотки лікарями й на дев\'яносто сім середнім медичним персоналом. Разом із тим близько двадцяти шести відсотків медиків – уже пенсіонери.
– Як забезпечуються в області медичними послугами пільгові категорії населення?
– У цьому напрямку теж проведено досить потужну роботу. Зокрема, сотні інвалідів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, чорнобильці на сто відсотків забезпечені безоплатною послугою слухо- й зубопротезування. Цього року встановлено більше тридцяти штучних стегнових і колінних суглобів. Це досить дороговартісна процедура – коштує тридцять-сорок тисяч гривень.
Актуальна для нас тема реабілітації дітей із неврологічною патологією, особливо хворих на ДЦП. В області близько шестисот малюків мають таке захворювання. Плануємо реконструювати санаторій «Пролісок» та пов\'язати його з роботою міського реабілітаційно-оздоровчого центру «Астра» й обласної дитячої лікарні, де вже є відділення реабілітації для дітей з ДЦП.
– Коли в області з\'явиться єдина система виклику «швидкої допомоги»? Адже нині, щоб викликати «швидку», в Черкасах потрібно набирати один номер, а в районі – інший.
За дорученням Президента розроблено національний проект, який називається «Вчасна допомога». Мова йде про створення диспетчерського пункту з єдиним зв\'язком по області. Тут працюватиме двадцять п’ять диспетчерів, які контролюватимуть роботу кожного району. Пункт з’явиться на базі Центру екстреної медичної допомоги, що ймовірно почне будуватися в Черкасах уже цього року. Тут керуватимуть усіма організаційними питаннями щодо швидкої та екстреної медичної допомоги в області.
– Чи варто очікувати оптимізацію медичних закладів на Черкащині?
– Питання реформування порушувалося не раз і на рівні області, і на рівні країни. Проте хочу зазначити, що за останні три роки не закрито жодного медичного закладу. Навпаки, розширено мережу ФАПів. До речі, пункти збереглися навіть у тих селах, де кількість жителів не перевищує триста осіб.
Та все ж реформування медичної сфери на часі. Адже галузь функціонує за системою, розробленою десятки років тому. Часи змінюються, з\'являються сучасні технології, новітнє обладнання, тож переміни потрібні. Але попри всі реформування, можу запевнити, що жоден медичний працівник не лишиться без роботи.
Які найбільші досягнення області в галузі медицини за останні роки, чи варто очікувати оптимізації лікарняних закладів у регіоні, наскільки Черкащина забезпечена медичними кадрами… Про все це газеті «Нова доба» розповів директор департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, депутат обласної ради Володимир Брожик.
– Володимире Леонідовичу, Черкаська область другий рік поспіль займає лідерську позицію за рейтинговою оцінкою Міністерства охорони здоров’я за результатами діяльності медичної галузі. Завдяки чому вдається досягати таких високих результатів?
– З три останні роки на Черкащині й справді зроблено чимало в напрямку розвитку медицини. Зокрема, створено дитячу обласну лікарню, яка оснащена найсучаснішим обладнанням. Розширено надання медичної допомоги хворим на хронічну ниркову недостатність – центри гемодіалізу з’явилися на Уманщині й Звенигородщині, а також капітально відремонтовано відділення гемодіалізу на базі Черкаської обласної лікарні. Відкрито діагностично-консультативний центр, який може прийняти близько тисячі пацієнтів щодня. Якісно й ефективно працюють одні з найкращих в Україні онкологічні та кардіологічні центри, займаючи лідерські позиції за кількістю проведених операцій.
– Не менш потужні плани й на найближче майбутнє. Працюємо над створенням перинатального центру, який необхідний для збереження здоров’я та зниження смертності серед майбутніх мам і немовлят, народжених із тими чи іншими захворюваннями. Уже нині розпочинаємо будівельні роботи. Центр розташується в структурі багатопрофільної обласної лікарні – це дозволить швидко залучати фахівців із різних напрямків. Вартість будівництва – понад сімдесят сім мільйонів гривень, з них двадцять три мільйони буде використано на обладнання, створене провідними сучасними європейськими та світовими виробниками.
– Досить болючим й актуальним для Черкаської області та, певне, всієї України, є питання хоспісної допомоги. Що робиться в регіоні в цьому напрямку?
– Це й справді досить важливе питання. Плануємо створити центри хоспісної допомоги обласного підпорядкування на базі Іркліївської районної й Ротмистрівської дільничної лікарень. Заклали на 90% обслуговуватимуть онкологічних хворих. Провели відповідні розрахунки, обговорюватимемо питання з громадськими організаціями, залучатимемо благодійників. Потрібно, перш за все, провести ремонтно-будівельні роботи, адже хворі мають перебувати в максимально комфортних умовах, окремих кімнатах. Необхідно подбати й про забезпечення закладів кваліфікованих медичним персоналом. На наступний рік центри вже мають запрацювати.
– З року в рік порушується питання браку медичних кадрів. Наскільки гостро стоїть ця проблема в області?
– Це проблемне питання для всієї України, не виняток, звісно, й Черкащина. На сьогодні нам не вистачає більше тисячі трьохсот лікарів. Перш за все, мова йде про паталого-анатомів, рентгенологів, неонатологів, лікарів-лаборантів.
Загалом же обласний і районні центри забезпечені на вісімдесят три відсотки лікарями й на дев\'яносто сім середнім медичним персоналом. Разом із тим близько двадцяти шести відсотків медиків – уже пенсіонери.
– Як забезпечуються в області медичними послугами пільгові категорії населення?
– У цьому напрямку теж проведено досить потужну роботу. Зокрема, сотні інвалідів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, чорнобильці на сто відсотків забезпечені безоплатною послугою слухо- й зубопротезування. Цього року встановлено більше тридцяти штучних стегнових і колінних суглобів. Це досить дороговартісна процедура – коштує тридцять-сорок тисяч гривень.
Актуальна для нас тема реабілітації дітей із неврологічною патологією, особливо хворих на ДЦП. В області близько шестисот малюків мають таке захворювання. Плануємо реконструювати санаторій «Пролісок» та пов\'язати його з роботою міського реабілітаційно-оздоровчого центру «Астра» й обласної дитячої лікарні, де вже є відділення реабілітації для дітей з ДЦП.
– Коли в області з\'явиться єдина система виклику «швидкої допомоги»? Адже нині, щоб викликати «швидку», в Черкасах потрібно набирати один номер, а в районі – інший.
За дорученням Президента розроблено національний проект, який називається «Вчасна допомога». Мова йде про створення диспетчерського пункту з єдиним зв\'язком по області. Тут працюватиме двадцять п’ять диспетчерів, які контролюватимуть роботу кожного району. Пункт з’явиться на базі Центру екстреної медичної допомоги, що ймовірно почне будуватися в Черкасах уже цього року. Тут керуватимуть усіма організаційними питаннями щодо швидкої та екстреної медичної допомоги в області.
– Чи варто очікувати оптимізацію медичних закладів на Черкащині?
– Питання реформування порушувалося не раз і на рівні області, і на рівні країни. Проте хочу зазначити, що за останні три роки не закрито жодного медичного закладу. Навпаки, розширено мережу ФАПів. До речі, пункти збереглися навіть у тих селах, де кількість жителів не перевищує триста осіб.
Та все ж реформування медичної сфери на часі. Адже галузь функціонує за системою, розробленою десятки років тому. Часи змінюються, з\'являються сучасні технології, новітнє обладнання, тож переміни потрібні. Але попри всі реформування, можу запевнити, що жоден медичний працівник не лишиться без роботи.